Рішення № 118407454, 11.04.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4867/23

(2/199/224/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

11.04.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Носенко Ю.О., за участі представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно побудованого об`єкту нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року представник Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно побудованого об`єкту нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, Опис: А-1-житловий будинок, № 1-споруди., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 624721312101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 955, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 проведено 19.10.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Балтакса І.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54641533, номер запису про право власності - 38720291.

В свою чергу, право власності на об`єкт нерухомого майна у продавця, тобто у ОСОБА_4 виникло на підставі договорів дарування від 24.04.2015 №№ 525, 526, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 проведено 24.04.2015 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Наталією Борисівною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20910413 та 20912399, номер запису про право власності - 9476362 та 9476762 відповідно.

Також відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2021 року по справі № 199/4574/21 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у ОСОБА_5 є свідоцтво про право власності, видане на підставі розпорядження виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 16.04.1999 № 152/4. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 20905382 та № 20907759, номер відомостей про речове право 9473322 та 9474364 відповідно, було прийнято приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н.Б. на підставі чого 24.04.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Заступника голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 22.02.2021 № 3/2-43 було надано завірену належним чином копію рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 16.04.1999 № 152/4 «Про оформлення документів на домоволодіння по АДРЕСА_2 » - зазначене рішення жодним чином не стосується адреси по АДРЕСА_1 , що свідчить про можливе підроблення документів, а саме свідоцтва про право власність на домоволодіння видане Виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради від 15.06.1999 виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 16.04.1999 №152/4 на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності вищезазначеної адреси за громадянином ОСОБА_5 . Також в свідоцтві зазначено, що вищезазначене домоволодіння зареєстроване Дніпропетровською організацією технічної інвентаризації на праві приватної власності за гр. ОСОБА_5 та записано в реєстрову книгу № 622 за реєстровим № 1051 -204 від 15 червня 1999 року, але згідно листа комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 16.02.2021 № 1531 - державна реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою; АДРЕСА_1 підприємством не проводилась.

До того ж згідно інформаційного листа головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської гади від 15.02.2021 № 3/15-70 зазначено, що відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста офіційно адреса - АДРЕСА_1 жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній, а відповідно до листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.02.2021 № 4/11-96 за пошуковими параметром «по АДРЕСА_1 » рішень про передачу земельної ділянки у базі не виявлено.

Таким чином позивач вважає, що правовстановлюючий документ, на підставі якого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Наталією Борисівною було зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_5 є підробленим. Все вказане свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_5 набув право власності на оспорюване нерухоме майно, після чого, всупереч відсутності правових підстав, відчужив об`єкт нерухомого майна на користь ОСОБА_4 , який у подальшому відчужив спірний об`єкт нерухомого майна на користь ОСОБА_3 . Отже, проведена всупереч чинному законодавству державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна порушує законне право Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою, що в свою чергу призводить до порушення економічних інтересів громади.

Таким чином спірна зазначена земельна ділянка ОСОБА_5 та будь-якій іншій особі не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось. Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно по АДРЕСА_1 належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач зазначає, що оскільки спірне нерухоме майно було побудоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а також доказів про те, що спірне нерухоме майно було в установленому законом порядку введено в експлуатацію, вказане свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_5 набув право власності на нього.

Як зазначалося вище, ОСОБА_5 відчужив спірне майно на користь ОСОБА_4 на підставі договорів дарування від 24.04.2015 № № 525, 526, який у свою чергу відчужив на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2020 № 955, який є власником цього спірного нерухомого майна на теперішній час. Отже, станом на теперішній час власником об`єкту нерухомого майна: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, Опис: А-1-житловий будинок, № 1-споруди., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 624721312101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .

Власником земельної ділянки, на якій проведено самочинне будівництво спірного нерухомого майна є територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради. Внаслідок самочинного будівництва об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , з користування Дніпровської міської ради поза її волею на підставі підроблених дозвільних документів вибула земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка по вищезазначеній адресі ОСОБА_5 у передбачений законом спосіб не надавалась.

За такихобставин,враховуючи,що об`єктнерухомого майназа адресою: АДРЕСА_1 ,який єпредметом споруу ційсправі,є об`єктомсамочинного будівництва, то ефективнимспособом захиступорушених правДніпровської міськоїради яквласника земельноїділянки,на якійздійснено самочиннебудівництво,щодо користуванняі розпорядженняцією земельноюділянкою євимога прознесення такогобудівництва відповіднодо частиничетвертої статті376ЦК України.Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 піддягає звільненню від самовільно збудованого нерухомого майна за рахунок власника майна, ОСОБА_3 , оскільки останній є власником відповідної забудови.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 привести її у придатний для використання стан шляхом демонтажу самовільно побудованого об`єкту нерухомого майна, а саме: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, Опис: А-1-житловий будинок, № 1-споруди., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 624721312101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію та припинити право власності із закриттям розділу на об`єкт нерухомого майна, а саме: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, Опис: А-1-житловий будинок, № 1-споруди., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 624721312101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 210100000:01:644:0113, площею 0,072 га у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номеру 1210100000:01:644:0113 з державного земельного кадастру припинивши речові права щодо неї.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що доказів порушення прав Дніпровської міської ради позивачем не надано. Право власності ОСОБА_3 виникло на законних підставах договорі купівлі-продажу нерухомого майна. Крім того зазначає, що позовні вимоги про припинення права власності та скасування державної реєстрації прав власності на домоволодіння не є належним способом захисту права, оскільки задоволення таких вимог призведе лише до відновлення права власності попереднього власника - ОСОБА_4 . Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також не передбачає такого способу внесення змін до реєстру.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься відзив представника відповідача, в якому він зазначив, що в даному випадку розробником технічної документації є ДРФ ДП Центр ДЗК, а саме ОСОБА_6 . Рішення щодо реєстрації спірної земельної ділянки було прийнято державним кадастровим реєстратором Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. У даному випадку на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:644:0113 розташований житловий будинок, право власності на який на момент державної реєстрації земельної ділянки було зареєстровано за ОСОБА_4 . Таким чином, кадастровий реєстратор не мав права вимагати від заявника інші документи, окрім технічної документації із землеустрою. Після перевірки документації із землеустрою на відповідність вимогам законодавства, державний кадастровий реєстратор Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мав підстав для відмови та здійснив державну реєстрацію спірної земельної ділянки. Також вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту прав, оскільки сам факт державної реєстрації земельної ділянки засвідчує лише її формування в натурі (на місцевості) та не породжує жодних прав чи обов`язків майнового характеру. Позовні вимоги про припинення речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:644:0113 не підлягають задоволенню з огляду на те, що за наявності інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку не проведено, та відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, зазначене право не виникло та не підлягає припиненню. Таким чином представник позивача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області жодним чином не порушувало прав позивача.

ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Дніпровській міській раді стало відомо про те, що об`єкт нерухомого майна: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, опис: А-1 - житловий будинок, АДРЕСА_3 , перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19 жовтня 2020 року №955, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 проведено 19 жовтня 2020 року ПН ДМНО ОСОБА_7 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54641533, номер запису про право власності - 38720291.

Право власності на об`єкт нерухомого майна у продавця, тобто у ОСОБА_4 , виникло на підставі договорів дарування від 24 квітня 2015 року №№525,526, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 проведено 24 квітня 2015 року ПН ДМНО ОСОБА_8 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20910413 та 20912399, номер запису про право власності - 9476362 та 9476762 відповідно.

Підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у ОСОБА_5 було свідоцтво про право власності, видане на підставі розпорядження виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 16 квітня 1999 року №152/4. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №41787291 було прийнято ПН ДМНО ОСОБА_8 , на підставі чого 24 квітня 2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_4 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20907759, номер запису про право власності - 9474364.

Листом заступника голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 22 лютого 2021 року №3/2-43 було надано завірену належним чином копію рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 16 квітня 1999 року №152/4 «Про оформлення документів на домоволодіння по АДРЕСА_2 » - зазначене рішення жодним чином не стосується адреси по АДРЕСА_1 .

Позивач звертав увагу на те, що вказані факти свідчать про можливе підроблення документів, а саме свідоцтва про право власність на домоволодіння, видане виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради від 15 червня 1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради від 1 квітня 1999 року №152/4, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності вищезазначеної адреси за громадянином ОСОБА_5 .

У свідоцтві зазначено, що домоволодіння зареєстроване Дніпропетровською організацією технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_5 та записано в реєстрову книгу №622 за реєстровим №1051-204 від 15 червня 1999 року, але згідно листа КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 16 лютого 2021 року №1531 - державна реєстрація права власності на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1 , підприємством не проводилась.

До того ж згідно інформаційного листа головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської гади від 15 лютого 2021 року №3/15-70 вбачається, що, відповідно до даних містобудівного кадастру та адресного плану міста, офіційно адреса - АДРЕСА_1 , жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній, а відповідно до листа департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16 лютого 2021 року №4/11-96 за пошуковими параметром «по АДРЕСА_1 » рішень про передачу земельної ділянки у базі не виявлено.

Також рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська Дніпропетровської області від 19 квітня 1997 №158/5 ОСОБА_9 було відведено земельну ділянку площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку. Рішенням виконавчого комітету Амур- Нижньодніпровської районної ради від 21 червня 2002 року №192/17 ОСОБА_9 продовжено строк будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19). Позивачем Дніпровською міською радою належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення саме їх прав, суду не надано.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пунткти 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, але не виключно розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відноситься до повноважень міської ради.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Будь-яка особа має право на захист свого права та інтересу, що не суперечить принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Захист суб`єктивних цивільних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У тойже чассудом встановлено,що власникземлі (органмісцевого самоврядування)розпорядився своєювласністю,передавши спірнуземельну ділянкурішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 19 квітня 1997 №158/5 ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку. Вказане рішення не скасовано та не має терміну дії та виконання. Отже, здійснення самочинного будівництва відповідачем або іншими особами на земельній ділянці, яка передана у користування ОСОБА_9 , може порушувати права саме останнього, а не Дніпровської міської ради, та задоволення даного позову жодним чином не призведе до захисту прав саме позивача.

Таким чином судом не встановлено порушення прав позивача, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 158 ЦПК України у зв`язку з даним результатом розгляду справи, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року.

Згідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача у вигляді судового збору відносяться за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 386,387,391 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

У позові Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_4 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно побудованого об`єкту нерухомого майна, скасування державної реєстрації та припинення права власності на об`єкт нерухомого майна, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-відмовити.

Судові витрати позивача у вигляді судового збору віднести за його рахунок.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року, а саме скасувати заборону ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме: домоволодіння, загальна площа (кв.м): 255.5, житлова площа (кв.м): 72.3, опис: А-1-житловий будинок, № 1- споруди., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 624721312101, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , а також скасувати заборону державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством).

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко