Ухвала суду № 118404007, 15.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 квітня 2024 р.Справа № 160/27008/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Кальника В.В.,

за участі:

секретаря судового засіданняГрищенка І.В.,

представника позивачаКривошеї К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі питання про закриття провадження у справі № 160/27008/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКСІОН ТРЕЙД, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРІДОН, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2023 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКСІОН ТРЕЙД, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРІДОН, в якому просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2022 № 1710/1-2022 про продаж цілісного майнового комплексу, укладений між ТОВ ЛЮКСІОН ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 42963724) та ТОВ НЕРІДОН (код ЄДРПОУ 44229902);

- застосувати наслідки недійсності правочину, визначені ч.3 ст.228 ЦК України, шляхом стягнення з ТОВ ЛЮКСІОН ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 42963721) в дохід держави кошти у сумі 310 800 000,00 гривень, як таких, що були отримані за недійсним правочином;

- застосувати наслідки недійсності правочину, визначені ч.3 ст. 228 ЦК України, шляхом стягнення з ТОВ НЕРІДОН (код ЄДРПОУ 44229902) в дохід держави кошти у сумі 310 800 000,00 гривень, як вартість майна, отриманого за недійсним правочином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 року клопотання позивача про розгляд справи № 160/27008/23 за правилами загального позовного провадження задоволено. Подальший розгляд справи № 160/27008/23 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року зупинено провадження в адміністративній справі № 160/27008/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКСІОН ТРЕЙД, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРІДОН, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 580/4531/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року поновлено провадження у справі № 160/27008/23. Судове засідання призначено на 10:30 год. 15.04.2024 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В судовому засідання 15.04.2024 року судом на обговорення винесено питання про закриття провадження у справі, оскільки правовідносини щодо укладання договорів, а також визнання їх недійсними належать до сфери приватного права, що відповідає юрисдикції господарських судів згідно зі ст. 20 ГПК України і не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №580/4531/23, викладеною у постанові від 29.02.2024 року.

15.04.2024 року в судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечив щодо закриття провадження у справі.

Відповідачі та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи(п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, за загальним правилом до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Спір у даній справі стосується договору, укладеного між рівноправними учасниками, що не є адміністративно-правовим, а позовні вимоги направлені на припинення зобов`язальних правовідносин суб`єктів приватного права (відповідачів), у т.ч. про примусове повернення коштів.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, обов`язків та інтересів не відповідає можливим способам захисту в адміністративному судочинстві.

Посилання позивача про обґрунтованість вирішення заявлених позовних вимог в порядку адміністративного судочинства є необгрунтовані, оскільки норми ПК України, за якими податкові органи наділені правом подачі позову до суду про визнання недійсними договорів, не визначають який саме суд повинен розглядати такий спір, а правила підвідомчості категорій справ визначаються виключно процесуальним кодексами України.

Позивач втручається в сферу правовідносин, що склалися між відповідачами на принципах свободи вибору контрагентів та свободи договору, а отже, позовні вимоги лежать в площині саме приватного, а не публічного права.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Нормами Господарського кодексу України (далі - ГК України) регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 2 ГК України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частиною 2 статті 4 ГК України визначено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Обраний позивачем спосіб захисту у формі визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності (двостороння реституція) згідно з вимогами ЦК України за своєю суттю полягатиме у поверненні не лише майна до відчужувача із володіння набувача, а і в поверненні всіх утриманих обов`язкових зборів та платежів. При цьому умовою повернення коштів є саме встановлення недійсності договору. Отже, позовна вимога щодо визнання недійсним договору відповідачів є основною, а щодо реституції - похідною.

Оскільки правовідносини щодо укладання договорів на принципах вільного волевиявлення, свободі договору та вибору контрагентів, юридичній рівності, майновій самостійності їх учасників, а також визнання їх недійсними належать до сфери приватного права, що відповідає юрисдикції господарських судів згідно зі ст. 20 ГПК України, враховуючи, що відповідачі діяли як самостійні господарюючі суб`єкти, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства і не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України є завданням господарського судочинства та відповідно до ст. 20 цього Кодексу підвідомчі господарським судам.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 лютого 2024 року у справі №580/4531/23.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у даній категорії справ, характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд зазначає, що дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства (за правилами Господарського процесуального кодексу України).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі №160/27008/23.

Керуючись ст.ст. 242-244, 248, 250, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 160/27008/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЮКСІОН ТРЕЙД, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю НЕРІДОН, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Роз`яснити, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.

Повний текст ухвали складений 15.04.2024 року.

Суддя В.В. Кальник