Рішення № 118403989, 13.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 рокуСправа №160/34396/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський механо-тракторний завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський механо-тракторний завод» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2023/000261/2 від 13.12.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Тернопільської митниці Державної митної служби України № UA403070/2023/000390.

В обґрунтування позову зазначено, що спірне рішення про коригування митної вартості ввезеного товару та картка відмови є протиправними, оскільки надані ТОВ «ДМТЗ» до оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його характеристики та ціну, а отже вказані у сукупності відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому, митницею у оскаржуваному рішенні не було обгрунтовано, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню. Умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсі та інших документах, які були надані ТОВ «ДМТЗ» відповідачу для здійснення митного оформлення товарів. Отже, позивач вважає, що у відповідача не було передбачених законом підстав для визначення вартості імпортованого товару за резервним методом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

16.01.2024 року відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, та на вимогу митного органу позивачем не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. На думку відповідача, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, враховуючи те, що митна вартість відповідно до бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів, є вищою. Також у відзиві відповідач послався на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Тому митна вартість товарів була визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товарів.

Отже, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № DMTZGM2021 від 03.06.2021 року, укладеного між компанією «WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD.» (Китай) та ТОВ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕХАНО-ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №2023-6 від 14.07.2023 року позивачем на митну територію України було ввезено товари.

12.12.2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403070006068U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар 1: «Мінітрактор ДМТЗ 244HX-32шт. Тип двигуна: дизельний, трициліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна -17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2023 р.: Двиг.L800722470B, Куз.23080398, Шасі 23080398. Двиг.L800723089B, Куз.23080406, Шасі 23080406. Двиг.L800723095B, Куз. НОМЕР_1 , Шасі 23080407. Двиг.L800723080B, Куз. НОМЕР_2 , Шасі 23080411. Двиг.L800723077B, Куз. НОМЕР_3 , Шасі 23080443. Двиг.L800723084B, Куз. НОМЕР_4 , Шасі 23080444. Двиг.L800723091B, Куз. НОМЕР_5 , Шасі 23080447. Двиг.L800723085B, Куз. НОМЕР_6 , Шасі 23080448. Двиг.L800723107B, Куз. НОМЕР_7 , Шасі 23080449. Двиг.L800723097B, Куз. НОМЕР_8 , Шасі 23080450. Двиг.L800723093B, Куз. НОМЕР_9 , Шасі 23080451. Двиг.L800723098B, Куз. НОМЕР_10 , Шасі 23080454. Двиг.L800723078B, Куз. НОМЕР_11 , Шасі 23080455. Двиг.L800723100B, Куз. НОМЕР_12 , Шасі 23080456. Двиг.L800723105B, Куз. НОМЕР_13 , Шасі 23080457. Двиг.L800723106B, Куз. НОМЕР_14 , Шасі 23080458. Двиг.L800722468B, Куз. НОМЕР_15 , Шасі 23080394. Двиг.L800722463B, Куз. НОМЕР_16 , Шасі 23080396. Двиг.L800722465B, Куз. НОМЕР_17 , Шасі 23080397. Двиг.L800722456B, Куз. НОМЕР_18 , Шасі 23080399. Двиг.L800722458B, Куз.23080400, Шасі 23080400. Двиг.L800723087B, Куз. НОМЕР_19 , Шасі 23080408. Двиг.L800723099B, Куз. НОМЕР_20 , Шасі 23080409. Двиг.L800723090B, Куз. НОМЕР_21 , Шасі 23080410. Двиг.L800723102B, Куз. НОМЕР_22 , Шасі 23080413. Двиг.L800723101B, Куз. НОМЕР_23 , Шасі 23080414. Двиг.L800723086B, Куз. НОМЕР_24 , Шасі 23080416. Двиг.L800723079B, Куз. НОМЕР_25 , Шасі 23080434. Двиг.L800723092B, Куз. НОМЕР_26 , Шасі 23080445. Двиг.L800723104B, Куз. НОМЕР_27 , Шасі 23080446. Двиг.L800723083B, Куз. НОМЕР_28 , Шасі 23080452. Двиг.L800723096B, Куз. НОМЕР_29 , Шасі 23080453. Мінітрактор Terra Force 3254RX- 16шт. Тип двигуна: дизельний, трициліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна -17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2023 р.: Двиг. L800723290B, Куз.23080512, Шасі 23080512. Двиг.L800723292B, Куз. НОМЕР_30 , Шасі 23080513. Двиг.L800723304B, Куз. НОМЕР_31 , Шасі 23080514. Двиг. L800723302B, Куз. НОМЕР_32 , Шасі23080515. Двиг. L800723293B, Куз. НОМЕР_33 , Шасі 23080516. Двиг.L800723300B, Куз. НОМЕР_34 , Шасі 23080517. Двиг.L800723297B, Куз. НОМЕР_35 , Шасі 23080518. Двиг.L800723294B, Куз. НОМЕР_36 , Шасі 23080519. Двиг. L800723298B, Куз. НОМЕР_37 , Шасі 23080520. Двиг.L800723295B, Куз. НОМЕР_38 , Шасі23080521. Двиг.L800723303B, Куз. НОМЕР_39 , Шасі 23080522. Двиг.L800723291B, Куз. НОМЕР_40 , Шасі 23080523. Двиг.L800723296B, Куз. НОМЕР_41 , Шасі23080524. Двиг. L800723305B, Куз. НОМЕР_42 , Шасі 23080525. Двиг.L800723299B, Куз. НОМЕР_43 , Шасі 23080526. Двиг.L800723301B, Куз. НОМЕР_44 , Шасі 23080527. Мінітрактор Terra Force 3254HX-10шт. Тип двигуна: дизельний, трициліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна -17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2023 р.:Двиг.L800722457B,Куз.23080393, Шасі 23080393. Двиг.L800722480B,Куз.23080395, Шасі 23080395. Двиг.L800722467B, Куз. НОМЕР_45 , Шасі 23080401. Двиг.L800722479B, Куз. НОМЕР_46 , Шасі23080402. Двиг.L800722472B, Куз. НОМЕР_47 , Шасі 23080403. Двиг.L800723088B, Куз. НОМЕР_48 , Шасі 23080404. Двиг.L800723094B, Куз. НОМЕР_49 , Шасі23080405. Двиг.L800723082B, Куз. НОМЕР_50 , Шасі 23080412. Двиг.L800723103B, Куз. НОМЕР_51 , Шасі 23080415. Двиг.L800723081B, Куз. НОМЕР_52 , Шасі 23080442. Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: Terra Force, ДМТЗ.

Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва: CN.»;

Товар 2: «Мінітрактор ДМТЗ 554HX - 16шт. Тип двигуна: дизельний, чотирьохциліндровий,4-х тактний. Максимальна потужність двигуна -36,80 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2023 р.: Двиг.L800722939B, Куз.23080417, Шасі 23080417. Двиг.L800722933B, Куз.23080418, Шасі 23080418. Двиг.L800722935B, Куз. НОМЕР_53 , Шасі 23080419. Двиг.L800722937B, Куз. НОМЕР_54 , Шасі 23080420. Двиг.L800722936B, Куз. НОМЕР_55 , Шасі 23080421. Двиг.L800722932B, Куз. НОМЕР_56 , Шасі 23080422. Двиг.L800722938B, Куз. НОМЕР_57 , Шасі 23080424. Двиг.L800722800B, Куз. НОМЕР_58 , Шасі 23080427. Двиг.L800722803B, Куз. НОМЕР_59 , Шасі 23080428. Двиг.L800722802B, Куз. НОМЕР_60 , Шасі 23080430. Двиг.L800722804B, Куз. НОМЕР_61 , Шасі 23080435. Двиг.L800722811B, Куз. НОМЕР_62 , Шасі 23080436. Двиг.L800722801B, Куз. НОМЕР_63 , Шасі 23080437. Двиг.L800722805B, Куз. НОМЕР_64 , Шасі 23080438. Двиг.L800722810B, Куз.23080439, Шасі 23080439. Двиг.L800722813B, Куз. НОМЕР_65 , Шасі 23080440. Мінітрактор Terra Force 554-6шт. Тип двигуна: дизельний, чотирьохциліндровий,4-х тактний. Максимальна потужність двигуна-36,80 кВт,колісні.Календарний та модельний рік випуску 2023 р.: Двиг.L800722934B, Куз.23080423, Шасі 23080423. Двиг.L800722809B, Куз.23080425, Шасі 23080425. Двиг.L800722812B, Куз. НОМЕР_66 , Шасі 23080426. Двиг.L800722806B, Куз. НОМЕР_67 , Шасі 23080429. Двиг.L800722807B, Куз. НОМЕР_68 , Шасі 23080431. Двиг.L800722808B, Куз. НОМЕР_69 , Шасі 23080432. Мінітрактор EUROFENG 554XL-7шт. Тип двигуна: дизельний, чотирьохциліндровий,4-х тактний. Максимальна потужність двигуна -36,80 кВт,колісні. Календарний та модельний рік випуску 2023 р.:Двиг.L800722825B, Куз.23080534, Шасі 23080534. Двиг.L800722815B, Куз.23080535, Шасі 23080535. Двиг.L800722820B, Куз. НОМЕР_70 , Шасі 23080529. Двиг.L800722828B, Куз. НОМЕР_71 , Шасі 23080530. Двиг.L800722827B, Куз. НОМЕР_72 , Шасі 23080531. Двиг.L800722826B, Куз. НОМЕР_73 , Шасі 23080532. Двиг.L800722823B, Куз. НОМЕР_74 , Шасі 23080533. Мінітрактор EUROFENG 554XLC-5шт. Тип двигуна: дизельний, чотирьохциліндровий,4-х тактний. Максимальна потужність двигуна-36,80 кВт,колісні.Календарний та модельний рік випуску 2023 р.: Двиг.L800722822B, Куз.23080537, Шасі 23080537. Двиг.L800722817B, Куз.23080538, Шасі 23080538. Двиг.L800722821B, Куз. НОМЕР_75 , Шасі 23080539. Двиг.L800722816B, Куз. НОМЕР_76 , Шасі 23080540. Двиг.L800722818B, Куз. НОМЕР_77 , Шасі 23080541. Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково розібраному стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: EUROFENG, ДМТЗ та Terra Force . Виробник:WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. Країна виробництва:CN.»

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- сертифікат якості № б/н від 01.09.2023;

- пакувальний лист до інвойсу № 2023-6 № б/н від 01.09.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) № 2023-6 від 14.07.2023;

- накладна ЦІМ № 2151057257 від 26.11.2023;

- накладна ЦІМ № 2151057265 від 26.11.2023;

- накладна ЦІМ № 2151057273 від 26.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VDR7 від 10.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VDV8 від 10.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VDX4 від 10.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VE33 від 10.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VED3 від 10.11.2023;

- супровідний документ T1 № 23PL322080NS69VEE1 від 10.11.2023;

- сертифікат про походження товару № 23C3707A2186/00024 від 02.11.2023;

- комерційна пропозиція від виробника товару № б/н від 10.07.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 26.06.2023;

- розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 14.07.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 1 від 31.12.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2 від 30.12.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2023-6 від 14.07.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 3 від 21.08.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DMTZGM2021 від 03.06.2021;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - декларація про відповідність № б/н від 10.11.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 12.12.2023;

- інші некласифіковані документи технічні паспорта від виробника товару № б/н від 01.09.2023;

- інші некласифіковані документи фото табличок мінітракторів № б/н від 01.09.2023;

- інші некласифіковані документи технічні характеристики від виробника товару б/н від 01.09.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 425820230000866796 від 01.09.2023.

Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403070006068U2 від 12.12.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

- розрахунок ціни згідно з калькуляцією від 14.07.2023 здійснено на підставі Додатку № 2023-6 від 14.07.2023, де вказані умови поставки CPT Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати;

- пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. В свою чергу, за митною декларацією від 04.12.2023 №23UA403070005740U8 митна вартість базується на фактурній вартості, тобто, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані;

- неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту).

Митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось).

Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Прошу надати додаткові документи для підтвердження класифікації товару №1 згідно вимог пункту 3 статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано:

- лист № 1 від 12.12.2023;

- лист № 2 від 12.12.2023;

- лист № 3 від 12.12.2023;

- лист № 4 від 12.12.2023.

Листом № 2023-6 від 12.12.2023 позивачем було повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості надано вичерпний перелік документів у відповідності до положень ст. 53, Розділу ІІІ Митного Кодексу України, які підтверджують митну вартість задекларованого вантажу у митній декларації. Додаткових документів не мають.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000261/2 від 13.12.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи (коносамент);

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

виписку з бухгалтерської документації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Розрахунок ціни згідно з калькуляцією від 14.07.2023 здійснено на підставі Додатку № 2023-6 від 14.07.2023, де вказані умови поставки CPT Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. В свою чергу, за митною декларацією від 04.12.2023 № 23UA403070005740U8 митна вартість базується на фактурній вартості, тобто, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані.

Крім зазначеного, необхідно звернути увагу на неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту).

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.»

Митна вартість товарів була визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митної вартості товарів:

Товар №1 ЕМД від 30.10.2023 № UA100190/2023/564960 на рівні 2,92 дол. США/кг. (3 862,27 USD/шт.) (умови поставки CPT, Виробник: Китай, Товар Колісний трактор для сільськогосподарських робіт, з потужністю двигуна небільш як 18 кВт);

Товар №2 ЕМД від 10.08.2023 № UA403070/2023/002825 на рівні 2,23 дол. США/кг. (3 720,1 USD/шт.) (умови поставки CPT, Виробник: WEIFANG GREENMASTER MACHINERY CO., LTD. Товар Трактори з потужністю більш як 25 кВт, але не більш як 37 кВт:).

Незгода позивача з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що за висновком відповідача, митна вартість імпортованого ТОВ «ДМТЗ» товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; транспортні (перевізні) документи (коносамент); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю за кодами МФ 105-2, 106-2; у митного органу виникли обгрунтовані сумніви заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше органами товарів є вищою.

Також, за результатами опрацювання документів, відповідачем було встановлено, що Розрахунок ціни згідно з калькуляцією від 14.07.2023 здійснено на підставі Додатку № 2023-6 від 14.07.2023, де вказані умови поставки CPT Тернопіль. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. В свою чергу, за митною декларацією від 04.12.2023 № 23UA403070005740U8 митна вартість базується на фактурній вартості, тобто, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані.

Крім зазначеного, відповідачем звернуто увагу на неналежне оформлення перекладів (відсутність інформації про перекладача та його освіту). Таким чином, на думку відповідача, були наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

У рішенні Тернопільської митниці від 13.12.2023 року № UА403070/2023/000261/2 про коригування митної вартості товарів було зазначено, що митна вартість імпортованого ТОВ «ДМТЗ» товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а на вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ДМТЗ» було визначено митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка була зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (серед іншого: контракт з додатками; інвойс (рахунок-фактура); пакувальний лист; прайс-лист; комерційна пропозиція; виписка із загальної калькуляції; накладні; сертифікат про походження товару; митна декларація країни виробника; лист пояснення умов оплати; лист пояснення щодо умов поставки; лист пояснення щодо страхування товару; сертифікат якості; декларація про відповідність технічному регламенту; технічні паспорти і технічні характеристики на мінітрактори, що імпортувалися.

При цьому, слід звернути увагу, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З аналізу наданих для митного оформлення документів вбачається, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари сільськогосподарську техніку, а рішення про корегування митної вартості не містить посилань на конкретні розбіжності щодо митної вартості товару.

Так, крім митної декларації, міжнародного контракту з додатками, що підтверджують вартість придбаного товару, позивачем до митного органу також були подані: інвойс, пакувальний лист, комерційна пропозиція, виписки із загальної калькуляції, накладні, сертифікат про походження товару, митну декларацію країни виробника, листи пояснення митної вартості, декларацію про відповідність технічному регламенту, з яких митний орган мав можливість з`ясувати митну вартістю товарів, які ввозилися на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, тобто встановити реальну ціну, за наведені у декларації товари, які продані на експорт в Україну.

При цьому, слід врахувати, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017, рахунок-фактура може бути складена у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які надають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що надають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунка-фактури.

Суд зазначає, що у інвойсі від 24.05.2023 року міститься інформація про номер зовнішньоекономічного контракту, його предмет та ціну товару, що, на переконання суду, дає можливість ідентифікувати господарську операцію, її ціну та її учасників.

Копія експортної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подавався декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і ця митна декларація була належним чином оформлена відповідно до чинного законодавства Китайської Народної Республіки.

Надані ТОВ «ДМТЗ» до оформлення основні документи узгоджені між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, його характеристики та ціну, а отже вказані у сукупності відомості, підтверджують числові значення митної вартості (її складових), тому у відповідача були відсутні підстави для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Суд зауважує, що митницею у оскаржуваному рішенні не було обгрунтовано, яким чином зазначення чи не зазначення умов поставки у митній декларації країни відправлення впливає на числові значення митної вартості товару, що підлягає митному оформленню. При цьому, умови поставки товару були зазначені у зовнішньоекономічному контракті, додатках, в інвойсі та інших документах, які були надані ТОВ «ДМТЗ» відповідачу для здійснення митного оформлення товарів.

Також, слід зазначити, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, у якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використана як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно із загальносвітовою практикою рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також у рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

При співставленні усіх наданих ТОВ «ДМТЗ» документів до митного органу жодних розбіжностей, зокрема, щодо найменування товарів, їх кількості, комплектності та вартості, судом не встановлено, усі показники є однаковими.

Відтак, суд вважає, що висновок відповідача, що сформований у рішенні про те, що надані документи мають розбіжності, є безпідставним, як наслідок, у відповідача не було передбачених законом підстав для визначення вартості імпортованого товару за резервним методом. Надані відповідачу для здійснення митного оформлення документи надавали відповідачу право під час такого оформлення застосовувати метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України.

Також, слід зазначити, що будь-якої інформації, в тому числі й щодо ціни товару, що перевозився, коносамент (телекс реліз) B/L NO:SZX230803595 не містить, відтак, висновки відповідача, що викладені у оскаржуваному рішенні про те, що неподання коносаменту унеможливлює підтвердження митної вартості товарів по декларації від 12.12.2023 року є помилковими.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема, у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15, про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій). Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Також, суд зазначає, що митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а тому відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного митним органом розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою.

За таких обставин, митним органом безпідставно не було взято до уваги вартість товару за ціною контракту.

При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та це не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до статей 189, 190 Господарського кодексу України ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально- технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Сумніви є обгрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Натомість, як вбачається із тексту рішення про коригування митної вартості товарів від 13.12.2023 року та картки відмови, жодних конкретних розбіжностей щодо ціни товару у них не зазначено.

Таким чином, ТОВ «ДМТЗ» для оформлення товару за першим методом було надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого товару.

При цьому, суд зауважує, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт та додатки до нього.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17 Верховний Суд зробив висновок, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс). якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53), заборонено.

Аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 810/4296/16, у справі № 815/143/17, від 27.02.2019 у справі № 814/1647/16, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Крім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо піни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 05.03.2019 у справі № 813/1532/17 та у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-А).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідач під час декларування спірних товарів не вказав на конкретні документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України і подані ТОВ «ДМТЗ» як декларантом при митному оформленні товарів, у яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд також звертає увагу, що спірна картка відмови не є вмотивованою, адже не містить обґрунтування причин відмови в митному оформленні, а саме: відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз`яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийнятгя митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме, не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.

Отже, в даному випадку, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім цього, неподання декларантом запитуваних відповідачем документів за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Твердження декларанта про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Неподання декларантом документів, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, може викликати в митного органу обґрунтований сумнів, який обов`язково повинен виснуватись із обставин, які, передбачені частиною третьою статті 53 цього Кодексу. Це означає, що в кожному конкретному випадку виникненню сумніву передує встановлення таких обставин. Для підтвердження (спростування) обставин митний орган вправі витребувати в декларанта конкретний документ (документи). В свою чергу, декларант повинен чітко усвідомлювати, яку обставину він повинен усунути, це дасть змогу останньому найбільш точно виконати вимогу митного органу. Абстрактний перелік документів, які повинен надати декларант, з однієї сторони, свідчить про те, що митний орган не встановив обставин, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України та обґрунтований сумнів у нього не виник. З іншої сторони, це свідчить про те, що декларант ніколи не зможе спростувати сумніви в митного органу, тільки тому, що вони відсутні. Не встановлення вказаних обставин, відсутність обґрунтованого сумніву не дає право витребувати документи, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, а в подальшому - приймати рішення про коригування митної вартості товару.

Висновки у даній справі узгоджуються із правозастосовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеною в постановах: від 03.03.2023 у справі № 400/3830/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16, 07.02.2023 у справі № 815/6775/17, від 13.01.2023 у справі № 813/713/18.

У зв`язку з наведеним вище, суд приходить до висновку, що митний орган в ході судового розгляду не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті).

Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення та картки відмови.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та встановлених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський механо-тракторний завод» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403070/2023/000261/2 від 13.12.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, Тернопільської митниці № UA403070/2023/000390.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський механо-тракторний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 18905,63 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник