Рішення № 11840111, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 34/102-10-3064 За позовом Комунального підприємства "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району"

до відповідача Приватного підприємства "САМСАР"

про стягнення на суму 26472,6грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Гуцол М.Ф., діючий на підставі довіреності від 11.01.10р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Комунальне підприємство "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "САМСАР" заборгованість на загальну суму 27559,59грн., а саме: суму боргу за договором №54 від 17.03.09р. у розмірі 9172,40грн., пеню у розмірі 2385,19грн., а також згідно акту Контрольно ревізійного відділу м. Одеси за період з 01.01.08р. по 30.09.09р. кошти що, складають різницю по яким зменшено нарахування ПЕВ згідно договору №48 від 26.08.08р. у розмірі 9601,20грн. та №54 від 17.03.09р. у розмірі 6400,80грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/102-10-3064

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.10р. строк розгляду справи продовжено №34/102-10-3064 до 15.10.2010р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

11.10.10р. представник позивача подав у судовому засіданні письмове пояснення та уточнення до позову, згідно яких зменшив розмір заявленої до стягнення суми пені за невиконання зобов’язання за договором у розмірі 1298,20грн.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлялися судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судові засідання представники відповідача не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

26.04.08р. між Комунальним підприємством "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (Підприємство) та Приватним підприємством "САМСАР" (Підприємець) укладено договір №48 на повернення експлуатаційних витрат та наданню комунальних послуг, згідно умов якого підприємство здійснює благоустрій та утримання території пляжів Київського району загального користування, зеленої прибережної зони, розташованої між пляжами, та організовує повноцінний відпочинок для мешканців та гостів міста на цих пляжах шляхом притягнення Користувачів до участі у реалізації програми розвитку прибережної зони Київського району м. Одеси. До території загального користування не віднесені території, надані підприємцям для здійснення власної підприємницької діяльності. А Користувач відшкодовує Підприємству понесені у відповідності з п.1.1. експлуатаційні витрати (ПЕВ), по благоустрою та утриманню територій загального користування у розмірі, визначеному у розрахунку суми на ПЕВ, який є додатком №1 до даного договору та є його невід’ємною частиною.

Згідно п.6.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з 01.01.08р. та діє до 31.12.08р.

17.03.2009р. між Комунальним підприємством "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (Підприємство) та Приватним підприємством "САМСАР" (Користувач) укладено договір №54, відповідно до умов п.1.1. якого підприємство здійснює благоустрій та утримання території пляжів загального користування, зеленої прибережної зони, розташованої між пляжами, та організовує повноцінний відпочинок для мешканців та гостів міста на цих пляжах шляхом притягнення Користувачів до участі у реалізації програми розвитку прибережної зони Київського району м. Одеси. До території загального користування не віднесені території, надані підприємцям для здійснення власної підприємницької діяльності.

Згідно п. 1.2. договору Користувач відшкодовує Підприємству понесені у відповідності з п.1.1. експлуатаційні витрати (ПЕВ), по благоустрою та утриманню територій загального користування у розмірі, визначеному у розрахунку суми ВЄР, який є додатком №1 до даного договору та є невід’ємною частиною.

Згідно п.6.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з 01.01.09р. та діє до 31.12.09р.

Згідно п.4.1. договору розрахунок суми по ПЕВ провадиться у відповідності до тарифів та методики, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 27.05.04р. №306, у строк не пізніше 05 числа поточного місяця. У даний розрахунок включено податок на додану вартість. При зміні тарифів, перерахунок суми платежів проводиться з дати прийняття відповідного рішення.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата по ПЕВ проводиться Користувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок або у касу, Підприємства в порядку передоплати за наступний місяць роботи відповідно до графіку оплати, який є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.5.1. договору за несвоєчасну оплату ПЕВ, передбачену даним договором, користувач сплачує Підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

22.10.09р. позивач направив на адресу відповідача досудове попередження №146, згідно якого повідомив про наявну заборгованість станом на 01.10.09р. у сумі 8105,6грн., та необхідність її погашення у повному обсязі.

Згідно акту контрольно ревізійного відділу м. Одеси від 17.02.10р. №100-16/04 ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства Комунального підприємства "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" за період з 01.01.07р. по 01.10.09р. встановлено, що за Приватним підприємством "САМСАР" рахується заборгованість перед Комунальним підприємством "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" у сумі 8105,6грн.

В позовній заяві та уточнені до неї, позивач посилається несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе зобов’язання з повернення експлуатаційних витрат за договором №54 від 17.03.2009р. на суму 9172,40грн., внаслідок чого позивачем нараховано пеню у розмірі 1298,20грн. за період з 21.08.09р. по 28.05.10р., а також просить згідно акту Контрольно ревізійного відділу м. Одеси за період з 01.01.08р. по 30.09.09р. стягнути недоотриману позивачем плату з повернення експлуатаційних витрат внаслідок заниження площі приміщень (літніх майданчиків) згідно договору №48 від 26.08.08р. у розмірі 9601,20грн. та договору №54 від 17.03.09р. у розмірі 6400,80грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором №54 від 17.03.09р. у розмірі 9172,40грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, згідно з ч.2 ст.9 котрого законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, тобто саме спеціальні норми Господарського кодексу України з врахуванням змісту ст.1 останнього, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання.

Таким чином, в разі, якщо норми Господарського кодексу України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами Цивільного кодексу України, слід застосувати правила, визначені Цивільним кодексом України. Однак в ч.6 ст.232 Господарського кодексу України законодавець прямо визначив, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто встановлені особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання.

Приймаючи до уваги викладене та, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 937,60грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоотриманої позивачем плати з повернення експлуатаційних витрат на підставі акту Контрольно-ревізійного відділу м.Одеси №100-16/04 від 17.02.2010р. задоволенню не підлягають, оскільки будь-які дії Контрольно-ревізійного відділу м. Одеси щодо перевірки господарської діяльності позивача не можуть бути підставою для стягнення грошових коштів з відповідача та позивач не вказав правової норми на підставі якої він убачає можливість судового захисту своїх прав в такий спосіб.

Крім того, акт контрольного обміру приміщення (літнього майданчику) складений 11.02.2010р., тобто після закінчення строку дії договору №48 від 26.08.08р. та договору №54 від 17.03.09р.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволені позову витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу відшкодовуються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "САМСАР" (65069, м. Одеса, пр-т Добровольського, 92, кв.4, код 30391071) на користь Комунального підприємства "Прибрежно-експлуатаційне об'єднання Київського району" (65114, м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 9, код ЄДРПОУ 31506504) суму боргу за договором №54 від 17.03.09р. у розмірі 9172(дев’ять тисяч сто сімдесят дві)грн.40коп., пеню у розмірі 937(дев’ятсот тридцять сім)грн.60коп. витрати по сплаті державного мита на суму 101(сто один)грн.97коп. та ІТЗ судового процесу у розмірі 87(вісімдесят сім)грн.32коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 15.10.2010р.