Рішення № 11839906, 22.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.10                                                                                 Справа № 11/143пн

За позовом Закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод”, м. Луганськ

до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо - торгівельна компанія “МЕТАЛІОН”, смт. Родаково Слов’яносербського району Луганської області

2-го відповідача – Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, м. Київ

про визнання права власності на майно та витребування його з незаконного володіння

судді Москаленко М.О.

                                                            Зюбанова Н.М.

                                                            Фонова О.С.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - Приходько С.В., дов. № 1083 від 09.07.2008

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на майно, а саме на:

- відходи переробки: висічку - 38, 723 тон вартістю 44147, 82 грн., обрізки - 39, 397 тон, вартістю 44912, 58 грн., стружку –8, 080 тон вартістю 9211, 20грн.; упаковку: піддони кількістю 26 штук вартістю 70536 грн., всього на загальну суму 168807 грн. 60 коп., яке знаходиться на території ТОВ “ВТК “Металіон” за адресою: смт. Родакове Слов’яносербського району Луганської області, вул. Ворошилова, 1б, та витребування його з незаконного володіння відповідачів у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем посиланням на такі обставини:

- позивач є власником спірного майна на підставі укладених першим відповідачем договорів № 140/08 від 07.03.2008 на виробництво з давальницької сировини готової продукції –труби, № 137/08 від 06.03.2008 на зберігання майна;

- спірне майно знаходиться на території першого відповідача відповідно до складених позивачем ат першим відповідачем актів приймання-передачі майна на зберігання;

- другий відповідач перешкоджає доступу позивача до спірного майна.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Письмовим відзивом № 6.8.1.6.20/283 від 05.06.2009 (том справи 1, а.с. 71 –77) на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях по суті спору другий відповідач проти позовних вимог заперечив з викладених у відзиві підстав.

Першим відповідачем 22.10.2010 суду надано письмовий відзив від 22.10.2010 на позовну заяву, в якому перший відповідач виклав відомості про визнання його банкрутом та реалізацію в процесі здійснення ліквідаційної процедури майна, що є предметом спору у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

07.03.2008 між позивачем та першим відповідачем укладений договір № 140/08 на виготовлення продукції з давальницької сировини (далі за текстом –договір) (том справи 1, а.с. 18 –20), відповідно до умов пункту 1.1 якого перший відповідач як Виконавець зобов’язався на свій ризик здійснити з давальницької сировини позивача як Замовника готову продукцію та передати її Замовнику в порядку та на умовах, передбачених договором, а Замовник зобов’язався прийняти цю продукцію та оплатити її.

Умовами пункту 5.10 договору встановлено, що передача готової продукції, відходів переробки та пакувальних матеріалів позивачеві як Замовнику оформлюється відповідним актом приймання-передачі.

          Згідно п. 7.2. Договору давальницька сировина, готова продукція , відходи переробки і пакувальні матеріали є власністю позивача.

На виконання умов договору позивачем першому відповідачеві надано давальницьку сировину (рулон металевий) у кількості 420 шт, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами –повідомленнями про прибуття вантажу.

Для транспортування давальницької сировини позивачем використовувалися піддони (тара металева) у кількості 110 шт, що підтверджено зазначеними вище листами –повідомленнями про прибуття вантажу (том справи 2, а.с. 108 –152, том справи 3, а.с. 1 –41).

На підставі умов укладеного позивачем та першим відповідачем договору № 273/08 від 01.04.2008 на поставку тари металевої б/у, відповідно до виставлених рахунків –фактур, позивачем поставлено першому відповідачеві 84 піддони за період з березня по червень 2008 року. Вказані піддони першим відповідачем оплачені згідно наявних у матеріалах справи витягів з банківського рахунку.

06.03.2008 між позивачем та першим відповідачем укладений договір зберігання № 137/08 (далі за текстом –договір зберігання) (том справи 1, а.с. 21), відповідно до умов пункту 1.1 якого ТОВ «Виробничо –торгівельна компанія «Металіон»як Зберігач зобов’язалося зберігати майно, передане позивачем, ат повернути його у схоронності, а позивач зобов’язався сплатити плату за зберігання.

Відповідно до умов пунктів 1.2 та 1.3 договору зберігання найменування, кількісні та якісні характеристики майна, що передається на зберігання, умови передачі на зберігання та повернення зі зберігання, інші суттєві умови узгоджуються сторонами в актах приймання –передачі майна; місце зберігання: Луганська область, с. Родакове, вул. Ворошилова, 1 «б».

30.11.2008 позивачем та першим відповідачем складений акт здавання –приймання виконаних робіт до договору № 140/08 від 07.03.2008 (том справи 1, а.с. 22), яким зафіксовано факт виконання першим відповідачем робіт з виготовлення готової продукції з наданої позивачем давальницької сировини та факт наявності після циклу виробництва пакувальних матеріалів та відходів виробництва, зокрема, висічки у кількості 38,792 тони, обрізків у кількості 39,615 тон, стружки у кількості 8,08 тон.

За актами приймання-передачі від 16.12.2008 (том справи 1, а.с. 23-24) першим відповідачем на підставі договорів № 140/08 від 07.03.2008 та № 137/08 від 06.03.2008 прийнято від позивача металеву тару у кількості 26 штук, а також висічку у кількості 38,723 тони, відходи труб та штрипсу зі стану у кількості 37,427 тони, стружку у кількості 8,080 тони.

Передача позивачем першому відповідачеві піддонів (тари металевої) у кількості 26 штук, крім зазначеного вище акту приймання-передачі, підтверджена наявними у матеріалах справи листами –повідомленнями про прибуття вантажу № АД959536, № АД959535, № АД959538, № АД959531, № АД959557, № АД959020, №АД959028, № АД959280, № АД959293, № АД959283, № АД959277, № АД959281, № АД959282, а також відповідними квитанціями про приймання вантажу (том справи 2, а.с. 120 –152).

Крім того, листом № 459/518 від 27.07.2009 (том справи 3, а.с. 68) ДП «Донецька залізниця»в особі Луганської дирекції залізничних перевезень, станція Луганськ, підтверджено факт направлення позивачем на адресу першого відповідача у справі давальницької сировини –прокату чорних металів (разом з металевою тарою).

Заперечень щодо наявності станом на день звернення позивача до суду з даним позовом на території ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Металіон»відходів переробки та металевої тари, що зазначені в актах приймання-передачі, перший відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Доказів повернення зазначеного в актах приймання –передачі майна позивачеві перший відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, 30.12.2008 відділом Державної виконавчої служби Слов’яносербського районного управління юстиції складено Акт опису і арешту майна при примусовому виконанні ухвали господарського суду Луганської області від 18.12.2008 у справі № 16/284 про накладення арешту на майно ТОВ "ВТК "Металіон", в результаті чого описано і накладено арешт на майно з 39 найменувань. На майно, що є предметом спору у даній справі. арешт зазначеною ухвалою суду не накладався.

Описане та арештоване майно прийняла на відповідальне зберігання директор ЛРКЦ ВАТ "Ерсте Банк" Берднікова Тетяна Вікторівна.

Звернення позивача до суду з позовом про витребування спірного майна саме від другого відповідача обґрунтоване фактом вчинення другим відповідачем перешкод у доступі позивача до спірного майна, оскільки доступ на територію першого відповідача залежить від дозволу другого відповідача.

В процесі судового розгляду даної справи ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2009 на спірне майно був накладений арешт.

Відповідно до наданих господарському суду Актів опису та арешту майна від 07.09.2009, від 22.09.2009, складених на виконання ухвали господарського суду Луганської області від 14.08.2009, на території ТОВ “Виробничо-торгівельна компанія “Металіон” на момент здійснення опису знаходилися висічка у кількості 28,395 тон вартістю 34000 грн., обрізки у кількості 21,470 тон вартістю 20000 грн., стружка у кількості 8,080 тон вартістю 9211 грн. 20 коп., а також металева тара - піддони, у кількості 26 штук.

Решта спірного майна, що знаходилася на території першого відповідача, на яке судом накладений арешт, органом державної виконавчої служби описана та включена до акту опису та арешту майна не була внаслідок неможливості доступу до вказаного майна та відсутності у ДВС відповідних технічних засобів.

Як встановлено судом, відповідно до п. 5.15 Технологічної інструкції з порядки сталі рулонної на агрегаті прокольної різки металу ІІ (АПР ІІ) за № ТІ-248-АПР-09-2008 при порізці рулону гарячекатаного металевого на штрипс обрізається бокова кромка рулону шириною 15-20 мм, яка дробиться на куски довжиною 100-150 мм; вказані стрічки металу є висічкою.

Для здійснення перевезення рулонів гарячекатаних металевих використовується тара –піддони металеві.

Обрізки труб створюються (виникають) при аварійних зупинках стану та при відборі труб для механічних випробувань. Довжина даних труб –до 1,5 м. Подальше використання обрізків труби є недоцільним та вказана сировина вважається металовідходами (п. 5.2.3 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС «10-60»за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005).

Обрізки рулонів та штрипсу створюються після обрізки кінців рулонів та штрипсу для усунення дефектів (п.п. 4.1.4, 4.1.5 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС «10-60»за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005, п. 5.11 Технологічної інструкції з порізки сталі рулонної на агрегаті продольної різки металу ІІ (АПР ІІ) за № ТІ-248-АПР-09-2008).

Стружка металева (чорних металів) виникає при знятті різців зовнішнього грату (грат –залишок металу при зварюванні сформованої у трубу стрічки) в стикозварювальному вузлі стану (п. 4.2.20 Технологічної інструкції з виготовлення сталевих електрозварювальних труб на ТЕСС «10-60»за № ТІ-248-ТР-ТС-011-2005).

Таким чином, є можливим визначення ознак спірного майна для вирішення питання щодо належності його позивачеві.

Під час судового розгляду даної справи ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2009 порушене провадження у справі № 21/107б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Металіон».

Постановою господарського суду Луганської області від 20.04.2010 у справі № 21/107б ТОВ «ВТК «Металіон»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно боржника, а також інші обмеження щодо розпорядження його майном.

Частину спірного майна включено ліквідатором ТОВ «ВТК «Металіон»до ліквідаційної маси банкрута та реалізовано за спотовими біржовими контрактами № 160810/01 від 16.08.2010 (піддони у кількості 28 штук вагою 36,4 т, висічка у кількості 28,395 т) та № 170810/01 від 17.08.2010 (обрізки у кількості 21,47 т, стружка у кількості 8,08 т). Кошти від реалізації вказаної частини спірного майна перераховані Луганською агропромисловою біржею на ліквідаційний рахунок першого відповідача.

Щодо решти майна, яке є предметом спору та не реалізоване в процедурі банкрутства –10,328 т висічки, 17,927 т обрізків, першим відповідачем пояснень не надано. Докази реалізації вказано решти спірного майна, а також доказів його відсутності на території першого відповідача суду також не надано.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, на підставі укладених між позивачем та першим відповідачем договорів переробки давальницької сировини та зберігання позивачем відповідачеві передано для переробки та виготовлення готової продукції давальницьку сировину, що підтверджено матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачами у справі не спростовано.

За результатами виготовлення з переданої позивачем давальницької сировини готової продукції утворилися відходи переробки - висічка у кількості 38,792 тони, обрізки у кількості 39,615 тон, стружка у кількості 8,08 тон, які були передані позивачем відповідачеві на зберігання. Факт передачі підтверджений зазначеними вище актами приймання –передачі та відповідачами у справі під час судового розгляду справи не спростований.

Крім відходів переробки позивачем відповідачеві передано металеву тару –піддони, у кількості 26 штук, що також підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами.

Відповідно до ч. 1ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Положеннями ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину.

Договір зберігання, на підставі якого у позивача на момент проведення перевірки перебувало спірне майно, не визнано судом недійсним.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прями не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності позивача на спірне майно підтверджене матеріалами справи, зокрема, укладеними позивачем та першим відповідачем договором на переробку давальницької сировини, договором зберігання, актами приймання-передачі від позивача першому відповідачеві спірного майна на зберігання, листами –повідомленнями про прибуття вантажу.

Доводи позивача щодо належності йому права власності на спірне майно відповідачами під час судового розгляду справи не спростовані.

Доводи другого відповідача щодо недоведеності матеріалами справи права власності позивача на спірне майно спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами. Належного документального підтвердження належності права власності на спірне майно іншій особі, а не позивачу, другим відповідачем не надано.

Перший відповідач не наводив доводів про належність спірного майна іншій особі (не позивачу).

Доказів повернення позивачеві спірного майна після закінчення строку зберігання відповідачі під час судового розгляду справи не надали.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позивач є власником спірного майна.

Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не спливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За таких обставин вимога позивача про визнання за ним права власності на спірне майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про витребування спірного майна від першого та другого відповідачів судова колегій вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, частину спірного майна включено ліквідатором ТОВ «ВТК «Металіон»до ліквідаційної маси банкрута та реалізовано за спотовими біржовими контрактами № 160810/01 від 16.08.2010 (піддони у кількості 28 штук вагою 36,4 т, висічка у кількості 28,395 т) та № 170810/01 від 17.08.2010 (обрізки у кількості 21,47 т, стружка у кількості 8,08 т).

За таких обставин у задоволенні вимог про витребування з володіння відповідачів піддонів у кількості 26 штук, висічки у кількості 28,395 т, обрізків у кількості 21,47 т, стружки у кількості 8,08 т слід відмовити, оскільки вказане майно фактично не знаходиться у володінні відповідачів.

Щодо решти майна, яке є предметом спору та не реалізоване в процедурі банкрутства –10,328 т металевої висічки, 17,927 т металевих обрізків, першим відповідачем пояснень не надано. Докази реалізації вказано решти спірного майна, а також доказів його відсутності на території першого відповідача суду також не надано.

За таких обставин вимога позивача про витребування від першого відповідача –ТОВ «ВТК «Металіон», 10,328 т металевої висічки, 17,927 т металевих обрізків, підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог про витребування решти спірного майна від другого відповідача слід відмовити, оскільки матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі спірного майна саме першому відповідачеві та факт знаходження спірного майна на території саме першого, а не другого відповідача.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за закритим акціонерним товариством «Луганський трубний завод», м. Луганськ, вул. 2-га Свердлова, 5, код 00190802, право власності на відходи переробки: висічку у кількості 38, 723 тон вартістю 44147 грн. 82 коп., обрізки у кількості 39, 397 тон вартістю 44912 грн. 58 коп., стружку у кількості 8, 080 тон вартістю 9211 грн. 20 коп.; тару: піддони кількістю 26 штук вартістю 70536 грн. 00 коп., всього на загальну суму 168807 грн. 60 коп.

3. Витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торгівельна компанія «Металіон», Луганська область, с. Родакове, вул. Ворошилова, 1 «б», код 32138849, на користь закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод», м. Луганськ, вул. 2-га Свердлова, 5, код 00190802, відходи переробки: 10,328 т висічки вартістю 11774 грн. 88 коп., 17,927 т обрізків вартістю 20436 грн. 78 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торгівельна компанія «Металіон», Луганська область, с. Родакове, вул. Ворошилова, 1 «б», код 32138849, на користь закритого акціонерного товариства «Луганський трубний завод», м. Луганськ, вул. 2-га Свердлова, 5, код 00190802, витрати зі сплати державного мита у розмірі 1688 грн. 05 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення суду – 27.10.2010.

Судді                                                                       М.О. Москаленко

                                                                                                    Н.М. Зюбанова

                                                                                                    О.С. Фонова