Рішення № 11839814, 21.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.10                                                                                 Справа № 19/286

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „НТЦ „Екотехника””, м.Одеса

до Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 129561 грн. 94 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –Рожко Є.В., довіреність № 12-01-153/1466 від 08.10.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 111000 грн. 00 коп., пені у сумі 16836 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 1725 грн. 94 коп.

Позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

20.10.2010 від позивача на адресу суду надійшла заява № б/н та без дати, в якій він повідомив, що після звернення позивача до господарського суду з позовною заявою відповідач сплатив суму основної заборгованості у розмірі 111000 грн. В цій заяві позивач просить розглянути справу за відсутністю його представника та стягнути з відповідача пеню у сумі 16836 грн. та 3% річних 1725,94 грн.

В судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 12-01-171 від 20.10.2010, де зазначив, що суму боргу у розмірі 111000 грн. сплатив 28.09.2010 та вважає, оскільки сума боргу погашена повністю до відкриття провадження по справі, то вимоги щодо стягнення пені та 3% річних необгрунтовані.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „НТЦ „Екотехніка”” (позивач, постачальник) та Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” (відповідач, покупець) 05.02.2010 був укладений договір № 02/01-Р, за умовами якого постачальник зобов”язується в порядку та умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 договору, а покупець зобов”язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно п.1.2 договору найменування, одиниці виміру, ціна та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за договором, визначаються в специфікації, що є невід”ємною складовою частиною договору.

На виконання умов договору позивач згідно накладної № 016 від 09.03.2010 поставив відповідачу прибор-кореляційний течошукач „Коршун-10” у комплекті загальною вартість 186000,00 грн. (а.с.12). Відповідач отримав зазначений товар згідно акту приймання-передачі від 09.03.2010 (а.с.14).

Як вбачається з розділу 2 „Ціна та порядок розрахунків” сторони домовились, що ціна за одиницю продукції, що поставляється за договором, визначена сторонами у специфікації. Дана ціна є твердою та не відрізняється від вказаної в специфікації (п.2.1).

Загальна вартість продукції, що поставляється за договором, складає 186000,00 грн. у тому числі ПДВ 31000,00 грн. (п.2.2).

Відповідно до п.2.3 договору розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, відстрочка платежу –31 календарний день.

Відповідач порушив умови договору, здійснив лише часткову оплату отриманого товару у сумі 75000,00 грн., у зв”язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 111000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 247/06-10 від 03.06.2010 з вимогою оплатити суму боргу (а.с.15).

Відповідач у відповіді на претензію № 12-01-92/887 від 17.06.2010 визнав борг й зобов”язався погасити заборгованість протягом трьох місяців починаючи з червня 2010 року (а.с.16).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за вказаним договором покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неоплаченої продукції за кожний прострочений день.

Позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період з 10.04.2010 по 01.09.2010, але ним не врахувані норми Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне грошове зобов”язання”, в ст.1 якого зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А ст.3 цього Закону передбачає, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зазначеного розмір пені буде складати 11107,94 грн., виходячи з наданого позивачем розрахунку суми боргу:

станом на 10.04.2010 борг складає 186000,00 грн.

станом на 01.06.2010 борг складає 156000,00 грн.

станом на 01.07.2010 борг складає 111000,00 грн.

Початок розрахункового періодуКінець розрахункового періодуКількість днів простроченняСума заборгованостіОблікова ставка НБУРозмір пені

10.04.201031.05.20105218600010,25%5432,22

01.06.201007.06.2010715600010,25%613,32

08.06.201030.06.2010231560009,5%1867,73

01.07.201007.07.201071110009,5%404,47

08.07.201009.08.2010331110008,5%1706,05

10.08.201001.09.2010231110007,75%1084,15 11107,94

В решті вимог щодо стягнення пені (у розмірі 5728,06 грн.) слід відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 10.04.2010 по 01.09.2010 в сумі 1725 грн. 94 коп.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період відсутня, оскільки після звернення позивача до суду з позовом (20.09.2010 згідно поштового штемпелю) відповідач сплатив йому суму боргу у повному обсязі, а саме у сумі 111000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 3770А та № 3770 від 28.09.2010, і є підставою для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат на відповідача.          

          За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.10.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 80 п.11, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити часткового.

2. Стягнути з Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, код 00131050 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НТЦ „Екотехника””, м.Одеса, вул.Отрадна, б.12, код 05606960 пеню у сумі 11107 грн. 94 коп., 3% річних у сумі 1725 грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1238 грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 225 грн. 57 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 111000 грн. 00 коп. припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.10.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова