Рішення № 118397606, 12.04.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року Справа № 480/4894/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву обґрунтовує тим, що 14.03.2024 Сумським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі за позовом до військової частини про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу 15000 грн.

Посилаючись на рішення Верховного Суду у постанові від 28.12.2020, справа № 640/18402/19 зазначає, що гонорар сторонами договору визначено у твердій сумі, відповідно до рішення суду у такому випадку кількість витраченого адвокатом часу та обсяг виконаних робіт не впливають на розмір гонорару.

Відповідач у письмовому поясненні заперечує проти відшкодування витрат у заявленому розмірі. вважає, що витрати у розмірі 15000 грн. є завищеними та неспівмірними зі складністю справи. Також зазначає, що позовні вимоги задоволені судом частково, що також є підставою для зменшення витрат, які підлягають відшкодуванню.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 132 ч.ч 1, 3 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрат на професійну правничу допомогу віднесено до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 252 ч.1 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Сумським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 . Позовні вимог задоволено частково. У позовній заяві представником позивача заявлено про подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у встановленому законом порядку після ухвалення судом рішення.

20.03.2024 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу. До заяви додано Договір про надання правничої допомоги між АО Веріта Груп та ОСОБА_1 від 31.03.2023, додаткову угоду № 1 до нього від 31.03.2023, три платіжні інструкції про сплату позивачем адвокатському об`єднанню за договором від 31.03.2023 коштів у загальному розмірі 15000 грн. Також у матеріалах справи мається копія ордеру, виданого АО Веріта Груп адвокату Хурсенку С.О. та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат ( а.с. 24-25, 213-217).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як було зазначено, у відповідності до вимог ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідачем у клопотанні як підставу зменшення сум відшкодування зазначено часткове задоволення позову. Крім того відповідач цитує нормативні акти, рішення ЄСПЛ та Верховного Суду, але при цьому не наводить ніякого обґрунтування у чому саме полягає неспівмірність витрат та необґрунтованість вимог про їх відшкодування (а.с. 220).

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Відповідно до ст. 1 цього закону договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ст. 27 ч.1,3 закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Незважаючи на певні особливості відносин між клієнтом та адвокатом (адвокатським об`єднанням) за своєю природою договір про надання правничої допомоги є договором про надання послуг.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п`ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця предметом договору про надання юридичних послуг є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Відповідно до ст. 30 закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

З п. 1.1 наданої копії договору пр онадання правничої допомоги від 31.03.2023 вбачається, що сторонами предмет договору викладено загальними фразами. Не визначено які саме послуги мають бути надані, їх обсяг, при зверненні до якого суду або інших органі, тощо. У розділі 4 сторонами не визначено розмір гонорару. У додатковій угоді від 31.03.2023 до договору визначено розмір гонорару у 15000 грн. та встановлено порядок його сплати (а.с. 215, 217). Тобто сторонами договору визначено гонорар адвокатського об`єднання у фіксованій сумі. З копії платіжних інструкцій вбачається, що кошти у загальній сумі 15000 грн. були сплачені позивачем адвокатському об`єднанню. Детального опису виконаних робі та наданих послуг до суду не надано.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 справа № 922/1964/21, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні розміру відшкодування суд враховує обсяг наданих послуг, тривалість розгляду справи. У матеріалах справи мається позовна заява, за підписом адвоката. Також маються складені адвокатом документи: запити на адресу відповідача про надання документів, клопотання до суду про витребування доказів, клопотання про долучення доказів, тощо. Суд враховує кількість таких документі, обсяг матеріалів, що опрацьовані адвокатом. Також суд враховує, що позовні вимоги були задоволені частково і відповідно до вимог ст. 139 КАС України вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на відшкодування витрат на правничу допомогу 7000 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивач про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на відшкодування витрат на оплату правничої допомоги 7000 ( сім тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Соп`яненко