Рішення № 11839595, 18.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.10 р.                     Справа № 28/169                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка

до відповідача 2: Приватного підприємства „КААС”, м. Дружківка

про стягнення заборгованості в розмірі 317 900 грн. 00 коп.

Представники:

Від позивача: Бикова М.А.

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка, та відповідача 2, Приватного підприємства „КААС”, м.Дружківка, про стягнення заборгованості в розмірі 317900грн.00коп. за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що солідарно зобов’язані відповідачі не сплатили заборгованість за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.08.2010р. порушив провадження у справі № 28/169.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені у позовній заяві до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка. Крім того, позивач надав заяву про відмову від позову в частині стягнення заборгованості з відповідача 2, Приватного підприємства „КААС”, м. Дружківка. Дана заява була зареєстрована канцелярією господарського суду від 29.09.2010р.

Відповідач 1 в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси відповідачів, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача 1: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 20, кв. 63.

Згідно з довідкою з Головного управління статистики у Донецькій області станом на 07.09.2010р. юридичною адресою відповідача 1 є: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, буд. 20, кв. 63.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвал суду представником відповідача 1.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача 1 за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач 1, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представ.

Відповідач 2 в судове засідання не з’явився, надав відзив № 42/87Б-28/169-1 від 07.09.2010р., в якому зазначив, що відповідач 2 визнаний банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатор визнав кредиторські вимоги позивача.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що між Закритим акціонерним товариством комерційний банк ,,ПриватБанк”, м. Дніпропетровськ, який був перейменований в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” (банк), та Приватним підприємством „КААС”, м. Дружківка (клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р., відповідно до якого банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у клієнта, за грошові кошти з дисконтом, а клієнт дає банку позавексельне забов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати:

Усього 1 (один) вексель загальною номінальною вартістю 400000грн. 00коп. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 300000грн.00коп. Дані положення закріплені в п. 1.1. договору врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

Крім того, в п. 1.2. договору зазначено, що у строк зазначений у п. 2.1.2 клієнт зобов’язується провести оплату за векселі, зазначені у п. 1.1 даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу, зобов’язується передати ці векселі клієнту.

Згідно з п. 2.1.2. договору врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р., клієнт зобов’язаний з метою виконання прийнятих на себе зобов’язань відповідно до п.1.2. договору, в строк 15 жовтня 2008р. перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п. 1.1. договору в сумі 331500грн. 00коп.

В свою чергу, відповідно до п. 2.2.1. договору врахування векселів з реверсом №12-08 від 18.04.2008р., банк зобов’язується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів у відповідності до п.2.1.1. даного договору сплатити клієнту вартість врахування векселів. Сплата виконується в безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п.8 договору. Банківський день – день, у який установи банку відкриті для проведення перерахунку грошей.

Договір врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р. набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п. 5.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 18.04.2008р. Приватне підприємство „КААС”, м. Дружківка передало визначений в договорі вексель позивачу. На зворотному боці простого векселя наявний бланковий індосамент відповідача 2. В свою чергу на виконання п. 2.2.1. договору врахування векселів з реверсом № Р12-08 від 18.04.2008р. позивач сплатив Приватному підприємству „КААС”, м. Дружківка вартість врахування векселів з вирахуванням суми комісійної винагороди за проведення операції врахування векселя з реверсом, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 18.04.2008р.

Позивачем надані докази, сплати Приватним підприємством „КААС”, м. Дружківка 82100грн. 00коп. в рахунок викупу векселя.

Оригінал простого векселя серія АА №0645386 був оглянутий судом в судовому засіданні; копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Оскільки заборгованість в повному обсязі не сплачена, позивач звернувся з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 317900,00грн. за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

З огляду на норми чинного законодавства та представлені до справи матеріали, слід зазначити наступне.

До господарського суду Донецької області надійшла заява від 29.09.2010р. позивача про відмову від позову в частині позовних вимог, заявлених до відповідача 2, Приватного підприємства „КААС”, м. Дружківка.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до матеріалів справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

До прийняття відмови позивача від позову господарським судом у відповідності з вимогами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій.

Одночасно, позивач ознайомлений з наслідками відмови від позовних вимог, про що є посилання у вказаній вище заяві.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від позовних вимог до відповідача 2 не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

Пунктом 4 части 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином суд приймає відмову позивача від позовних вимог до відповідача 2 та припиняє в цій частині провадження по справі.

На підставі зазначеного, суд розглядає вимоги позивача про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка в розмірі 317900,00грн. за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

Відповідно до п. 1.2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Національного банку від 16.12.2002р. № 508 реверс - це письмове зобов'язання пред'явника викупити векселі до настання їх строку та/або в разі настання (ненастання) певних обставин. За допомогою реверсу векселі відчужуються і тимчасово передаються банку. Врахування векселя з реверсом - різновид врахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Суд зазначає, що договір врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р. був укладений позивачем з Приватним підприємством „КААС”, м. Дружківка та не містить ніяких грошових зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка перед банком.

Той факт, що векселедавцем простого векселя серія АА №0645386 є Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка, не може бути підставою для стягнення з нього заборгованості за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

Ст. 83 ГПК України надано право господарському суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору можливе у разі, якщо про це є клопотання заінтересованої сторони, а таке клопотання у матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р. в розмірі 317900 грн. 00 коп. не підлягає задоволенню.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову у порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у розмірі 317900,00грн., що обліковуються на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Холдингова компанія „Гардіс” (код ЄДРПОУ 31474661; 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, б.20, кв.63) та накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог у розмірі 317900,00грн., що обліковуються на всіх рахунках Приватного Підприємства „КААС” (код ЄДРПОУ 24066216; 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Леніна, б.44, кв. 13). Крім того, позивач у вказаній заяві просить суд в межах заявлених позовних вимог накласти арешт на все майно, що належить відповідачу 1 та відповідачу 2.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Одночасно, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює мотивованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів до забезпечення позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічної та фінансової діяльності юридичної особи – відповідача. З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, відносяться на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 75, 77, 78, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м.Дніпропетровськ в частині позовних вимог, заявлених до Приватного підприємства „КААС”, м.Дружківка.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” до Приватного підприємства „КААС”, м. Дружківка.

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Гардіс”, м. Дружківка про стягнення заборгованості в розмірі 317900 грн. 00 коп. за договором врахування векселів з реверсом №Р12-08 від 18.04.2008р.

В судовому засіданні 18.10.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя