Рішення № 11839593, 25.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.10 р.                     Справа № 21/159                               

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Автошляхбуд”, м. Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Донецьк

про стягнення 17 444,89грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Рульова М.Л. – за дов. № 1/2010 від 14.06.10р.

відповідача: Довгополова К.С. – за дов. № 40 від 12.05.10р.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Автошляхбуд” подано позов про стягнення з Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” 17 444,89грн., у тому числі:

-          16 416,00грн. заборгованості за надані у листопаді 2009р. автотранспортні послуги (перевезення вантажів);

-          689,47грн. інфляційних за період листопад 2009р. - липень 2010р.;

-          339,42грн. – 3 % річних за період з 17 листопада 2009р. по 26 липня 2010р.

В обґрунтування позову позивач посилається на умови укладеного між сторонами договору, надання послуг і їх несвоєчасну оплату, а також ст.ст.193, 216-218, 230-232, 234 Господарського кодексу України, ст.ст.264, 525, 526, 530, 552, 610, 611, 624, 625, 909, 920 Цивільного кодексу України.

Представник Дочірнього підприємства „Донецький облавтодор” позов не визнав з посиланням на те, що строком настання зобов’язання треба вважати дату не раніше 19.07.10р.

Під час розгляду справи відповідач змінив своє ставлення до вимог позивача і визнав їх обґрунтованими у частині основного боргу.

Відповідачем подана заява про відстрочення виконання рішення у повному обсязі до 31.12.2010р.

Позивач не заперечує проти відстрочення рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

12.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автошляхбуд” (Перевізник) та Дочірнім підприємством “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” у особі начальника філії „Слов’янський автодор” (Замовник) був укладений договір № 50, згідно п.1.1 якого Перевізник від свого імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення солі повареної та інших сипучих вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжрайонному сполученні. Перевезення вантажів виконується Перевізником в межах узгодженого плану на підставі заявок, що подає Замовник. (п. 1.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009р., а щодо зобов’язань – до повного їх виконання сторонами за договором. (п. 7.1 договору)

Згідно з умовами укладеного між сторонами договору:

-          Тариф визначається у розмірі 1,20 грн. за 1 т/км з урахуванням ПДВ (п. 4.1 договору);

-          належні Перевізнику суми за перевезення вантажів оплачуються Замовником на підставі рахунка-фактури Перевізника й акта про виконання транспортних послуг. Підставою для виставлення рахунка-фактури та акта за надані транспортні послуги служать дані товарно-транспортних накладних, завірені Замовником, а також відмітки Замовника у супровідних документах. (п. 4.2 договору);

-          у випадку порушення своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (п. 5.1 договору).

На виконання взятих на себе за договором зобов’язань позивач у листопаді 2009р. надав відповідачеві послуги з перевезення вантажів автотранспортом на загальну суму 16 416,00грн.

Факт надання автопослуг на зазначену суму відповідачем не спростований і підтверджений, зокрема актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

·          № ОУ-0000099 від 02.11.2009р. на суму 9 120,00грн.;

·          № ОУ-0000102 від 03.11.2009р. на суму 7 296,00грн.

Зазначені акт здачі-приймання робіт (надання послуг) сторонами підписані без будь-яких застережень.

Для оплати відповідачем наданих послуг позивачем (за його твердженням) були виставлені рахунки-фактури:

·          № СФ-11-4 від 02.11.2009р. на суму 9 120,00грн.;

·          № СФ-11-11 від 03.11.2009р. на суму 7 296,00грн.

Отримання відповідачем рахунку-фактури № СФ-11-4 від 02.11.2009р. підтверджено актом звірки розрахунків між сторонами станом на 02.11.09р., яким відповідач підтвердив наявність заборгованості у сумі 9 120,00грн.

Факт надання позивачем відповідачеві рахунку-фактури СФ-11-11 від 03.11.2009р. у листопаді-грудні 2009р. ніяким чином не підтверджений.

Оскільки у договорі сторонами строк оплат наданих автопослуг обумовлений не був, то відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України відповідач мав здійснити оплату рахунку-фактури № СФ-11-4 від 02.11.2009р. на суму 9 120,00грн. у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, тобто не пізніше 09.11.2009р.

В обумовлений законодавством строк рахунок-фактура № СФ-11-4 від 02.11.2009р. на суму 9 120,00грн. відповідачем оплачений не був.

13.07.2010р. позивач передав відповідачу вимогу №1007/12-1 від 12.07.2010р. про погашення заборгованості за надані автотранспортні послуги, у тому числі і щодо рахунку-фактури № СФ-11-11 від 03.11.2009р. на суму 7 296,00грн. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України відповідач мав здійснити оплату цього рахунку-фактури у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, тобто не пізніше 20.07.2010р.

Вимога позивача відповідачем залишена без відповіді і задоволення.

На час розгляду справи заборгованість за надані автопослуги відповідачем не погашена, доказів цього суду надано не було.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

·          згідно ст.526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

·          згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

·          якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України);

·          на час розгляду справи відповідачем заборгованість у сумі 16 416,00грн. не погашена;

·          відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

·          боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

·          інфляційні за період листопад 2009р. - липень 2010р. від суми боргу 9 120,00грн. кладають 472,28грн, позивачем заявлено 383,04грн., тобто менша сума;

·          3% річних за період з 17 листопада 2009р. по 26 липня 2010р. від суми боргу 9 120,00грн. складають 188,90грн., позивачем заявлено 188,90грн, тобто така ж сума;

·          інфляції у липні 2010р. не було (згідно офіційних даних була дефляція – 99,8%, тому на суму боргу 7 296,00грн. інфляція не повинна нараховуватись;

·          3% річних від суми боргу 7 296,00грн. за період з 21.07.2010р. по 26 липня 2010р. складають 3,60грн., позивачем заявлено 150,52грн. за період з 18 листопада 2009р. по 26 липня 2010р., тобто більша сума і з перевищенням строку розрахунку,

господарський суд вважає, що:

- позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі;

- з огляду на помилковість розрахунків в сторону збільшення позовні вимоги в частині стягнення інфляційних і 3% річних підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 546, 612, 625 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 43, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково у сумі 16 991,54грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (83001, м. Донецьк, пр.Комсомольський, б.6а, п/р 26000005167100 в ДФ АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 335678, код ЄДРПОУ 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автошляхбуд” (83049, м. Донецьк, вул. Хірургічна, буд. 22, п/р 26003132179300 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32757176) 16 416,00грн. заборгованості за надані автопослуги, 383,04грн. - інфляційні нарахування, 192,50грн. - 3% річних, 169,92грн. - на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 229,87 грн. - на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Відстрочити виконання рішення до 31.12.2010р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено 25.10.2010р.