Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 квітня 2024 року Справа 160/7899/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (відповідач-1), Дніпровської міської ради (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
27 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови ОСОБА_1 (відповідач-1), Дніпровської міської ради (відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровського міського голови №1-5/7-р від 05.07.2023 «Про запровадження особливого пропускного режиму в умовах воєнного стану»;
- зобов`язати Дніпровську міську раду, Дніпровського міського голову забезпечити доступ та право громадян бути присутнім на усіх пленарних засіданнях Дніпровської міської ради, окрім закритої частини засідань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 року зазначена адміністративна справа №160/7899/24 була розподілена судді Сидоренку Д.В.
29 березня 2024 року головуючий суддя Сидоренко Д.В. заявив про самовідвід у справі з підстав пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року заяву про самовідвід головуючого судді Сидоренко Д.В. - задоволено. Цією ж ухвалою відведено суддю Сидоренко Д.В. за його заявою від участі у розгляді справи №160/7899/24 за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (відповідач-1), Дніпровської міської ради (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії. Передано адміністративну справу №160/7899/24 для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для визначення іншого судді для розгляду цієї справи відповідно до статті 31 КАС України.
Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату суду Віктора ДУХА від 01.04.2024 року №136д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/7899/24 у зв`язку із постановленням ухвали суду від 29.03.2024 року, якою заяву про самовідвід судді Дмитра СИДОРЕНКА в адміністративній справі №160/7899/24 задоволено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 року адміністративну справу №160/7899/24 розподілено судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевій І.В.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.
Так, відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судом встановлено, що предметом спору по справі є розпорядження Дніпровського міського голови №1-5/7-р від 05.07.2023 року «Про запровадження особливого пропускного режиму в умовах воєнного стану».
Однак, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 01.04.2023 року, тобто поза межами строків звернення до суду, які встановлені ч.2 ст.122 КАС України (для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).
Відповідно до ч.6. ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В матеріалах справи відсутні клопотання про поновлення строку та докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Матеріали позову не містять обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами, визначеними в прохальній частини позову, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.
За таких обставин, позивачем до суду повинні бути надані докази поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що про оскаржуване Розпорядження Дніпровського міського голови №1-5/7-р від 05.07.2023 року «Про запровадження особливого пропускного режиму в умовах воєнного стану», Громадській організації «Платформа Громадський контроль» стало відомо 20.12.2023 року, в день коли ОСОБА_2 , який є членом Громадської організації «Платформа Громадський контроль» не було допущено до сесії Дніпровської міської ради, оскільки доказів вказаним обставинам до матеріалів позову додано не було.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
-уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідачів електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);
- обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду (із наданням підтверджуючих документів), та у разі необхідності подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності пропущення строку звернення до суду;
На підстави викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (відповідач-1), Дніпровської міської ради (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева
Судове рішення № 118394046, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 08.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/7899/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: