Рішення № 118394026, 08.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуСправа №160/1228/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Дніпровською митницею про коригування митної вартості товарів від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000505;

- визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Дніпровською митницею про коригування митної вартості товарів від 23.11.2023 року №UA110130/2023/000229/1;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000894.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № TK-2 від 01.06.2022 року із нерезидентом компанією WENZHOU JUNZHEN IMPORT&EXPORT TRADE CO,. LTD (Китай). Однак, Дніпровською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1 та від 23.11.2023 року №UA110130/2023/000229/1. Відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті митних декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5204000/2023/000003 та №UA110130/2023/000894 відповідно. Але, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору у розмірі 6 400 грн.

На виконання ухвали суду 31.01.2024 року, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме до суду надано квитанцію про доплату судового збору у зазначеному розмірі.

Ухвалою суду від 01.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання ухвали суду 26.02.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадовою особою Дніпровської митниці відповідно до п.4.1 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості товару. У зв`язку з ненаданням витребуваних документів Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 09.08.2023 року № UA110130/2023/000146. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. У зв`язку з чим, визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки FOB CN, за договором від виробника, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: митна вартість товару №1 ґрунтується на вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 24.06.2023 р. №UA807200/2023/7686 на рівні - 5,5197 дол.США/кг. Митна вартість товару №2 ґрунтується на вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 24.06.2023 р. №UA807200/2023/7686 на рівні - 5,5197 дол.США/кг. Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1.

Також, визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки FOB CN, за договором від виробника, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: за ЕМД від 26.10.2023 р. № 23UA100060427468U1 (UA100060/2023/427468) на рівні 5,17 дол.США/кг. При цьому за основу для коригування взято товар: "Запасні частини до автотранспортних засобів, не військового призначення: Глушник, арт.LAL1201200, к-ть - 12 шт.; Глушник задня частина, арт.A11-1201210BA, к-ть - 15 шт.; Глушник задня частина, арт.B11-1201310, к-ть - 24 шт.; Глушник задня частина, арт.A21-1201210, к-ть - 2 шт.; Глушник задня частина, арт.S21-1201210, к-ть - 12 шт.; Глушник задня частина, арт.S11-1201210, к-ть - 30 шт.; Глушник задня частина, арт.T11-1201110, к-ть - 70 шт.; Глушник задня частина, арт.106402005251, к-ть - 10 шт.; Глушник задня частина, арт.J15-1201210, к-ть - 2 шт.; Глушник середня частина, арт.106402009351, к-ть - 30 шт.; Глушник труба приймальна, арт.A11-1203110KA, к-ть - 50 шт.; Резонатор, арт.A11-1201110BA, к-ть - 3 шт., виробництва LIETUVO INTERNATIONAL INCORPORATION, торгівельної марки KLM Auto Parts" прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.11.2023 р. №UA110130/2023/000229/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000894. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та картки відмови, що є предметами судового оскарження у цій справі прийняті митницею в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ТК АТЛАНТ" зареєстроване 02.02.2016 р., про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 40246222.

Позивач уклав із нерезидентом компанією WENZHOU JUNZHEN IMPORT&EXPORT TRADE CO,. LTD (Китай) контракт № TK-2 від 01.06.2022 року на придбання автомобільних запчастин в асортименті (п.2.1).

08.08.2023 року на умовах контракту придбаний позивачем товар прибув до відповідача для здійснення митного оформлення. ФОП ОСОБА_1 , що надає позивачеві митно-брокерські послуги була подана відповідачу митна декларація №22UA110130016288U4 від 08.08.2023 року.

До митної декларації були додані наступні документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: пакувальний лист (Packing list) пак.лист від 05.06.2023 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) CL-2301 від 05.06.2023 року; коносамент (Bill of lading) TJSHTCL-004837 від 10.06.2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) PO4837 від 01.08.2023 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23C359000139/00005 від 21.06.2023 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) CL-2301 від 05.06.2023 року; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція від 16.01.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 15.08.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №16 від 23.09.2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 9 від 12.08.2022 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5927 від 25.07.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 5987 від 31.07.2023 року; банківський документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 55 від 26.07.2023 року; банківський документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 56 від 26.07.2023 року; банківський документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №60 від 31.07.2023 року; банківський документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 61 від 31.07.2023 року; документ що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № 93 від 31.07.2023 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від 16.01.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 26.05.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів TK-2 від 01.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 18 від 12.05.2017 року; договір (контракт) про перевезення № 010323-04 від 01.03.2023 року; договір (контракт) про перевезення специфікація № 2 від 01.03.2023 року; договір (контракт) про перевезення ТЕО040246222 від 16.05.2023 року; договір (контракт) про перевезення ТЕО44703904 від 28.10.2022 року; інші некласифіковані документи акт фіз. огляд №524/ЗЕД/7.5-28 від 08.08.2023 року; інші некласифіковані документи замовлення №CL-2301 від 23.01.2023 року; інші некласифіковані документи заявка № 2 від 31.07.2023 року; інші некласифіковані документи лист відправника стосовно умов від 05.06.2023 року; інші некласифіковані документи фото фіз.огляд1 від 08.08.2023 року; інші некласифіковані документи фото фіз.огляд2 від 08.08.2023 року; інші некласифіковані документи заява фіз. огляд №524/ ЗЕД/7.5-28- від 08.08.2023 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA110130016288U4.

У відповідь на подані документи від відповідача надійшло повідомлення від 09.08.2023 року, у якому останній запропонував позивачу надати додаткові документи, для розмитнення товару за заявленими цінами, які зазначив декларант.

Позивачем у свою чергу було надіслано на адресу відповідача відповідь на повідомлення № 09/08/2023 від 09.08.2023 року, в якій зазначено, що 08.08.2023 року ТОВ "ТК АТЛАНТ" подано до оформлення електронну митну декларацію №23UA110130016288U4 від 08.08.2023 року. Позивач зазначив, що немає можливості надати інші додаткові запитані документи за цією декларацією у встановлений 10-ти денний строк.

Судом також встановлено, що відповідач виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000505 та рішення від 09.08.2023 року про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000146/1.

Також, 08.08.2023 року на умовах контракту придбаний позивачем товар прибув до відповідача для здійснення митного оформлення. ФОП ОСОБА_1 , що надає позивачеві митно-брокерські послуги була подана відповідачу митна декларація №22UA110130016288U4 від 08.08.2023 року.

До митної декларації були додані наступні документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 07.07.2023 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) CL-2302 від 07.07.2023 року; коносамент (Bill of lading) WMSS23082322 від 10.09.2023 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) 411496 від 10.11.2023 року; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23C359000139/00008 від 30.10.2023 року; некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція від 16.01.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 07.08.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 12 від 02.10.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №14 від 02.11.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № 8 від 06.07.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару NJBKLMASO6NGKRH від 28.10.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4519437 від 09.11.2023 року; документ що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати від 09.11.2023 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від 16.01.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 26.05.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода № 1 від 26.05.2023 року; специфікація № 3 від 01.03.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів TK-2 від 01.06.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 18 від 12.05.2017 року; договір (контракт) про перевезення № 2016 від 08.11.2023 року; договір (контракт) про перевезення №2425 від 03.03.2021 року; договір (контракт) про перевезення ТЕО40246222 від 28.11.2020 року; інші некласифіковані документи акт фіз.огляд № б/н від 22.11.2023 року; інші некласифіковані документи замовлення на виробництво № CL від 23.02.2023 року; інші некласифіковані документи перепустка № 9491 від 22.11.2023 року; інші некласифіковані документи фото фіз.огляд1 від 22.11.2023 року; інші некласифіковані документи фото фіз.огляд2 від 22.11.2023 року; заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів заява фіз.огляд №798/ЗЕД/7.5-2 від 22.11.2023 року; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA110130024189U0 від 22.11.2023 року.

У відповідь на подані документи від відповідача надійшло повідомлення від 22.11.2023 року, у якому останній запропонував позивачу надати додаткові документи, для розмитнення товару за заявленим цінам, які зазначив декларант.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача відповідь на повідомлення №23/11/2023 від 23.11.2023 року, в якій зазначено, що 22.11.2023 року ТОВ "ТК АТЛАНТ" подано до оформлення електронну митну декларацію № 23UA110130024189U0 від 22.11.2023 року. Позивач зазначив, що немає можливості надати інші додаткові запитані документи за цією декларацією у встановлений 10-ти денний строк.

Судом також встановлено, що відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000894 та рішення від 23.11.2023 року про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000229/1.

Позивач пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товару від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1 та від 23.11.2023 року №UA110130/2023/000229/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5204000/2023/000003 та №UA110130/2023/000894 відповідно, винесені Дніпровською митницею.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно із положеннями частин другої - восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на контракт від 01.06.2022 р. №TK-2, в якому не зазначено твердження на інвойс або специфікацію на підставі яких здійснюється оплата в платіжних документах, суд зазначає наступне.

Вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 р. №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 р. за №910/15601 (далі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, у постанові від 11 квітня 2022 року у справі №1.380.2019.006980, у постанові 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020.

Щодо твердження митниці про не відповідність сум, які заявлені до митного оформлення, та фактично сплаченні, суд зазначає на таке.

Відповідно до ст.6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність, зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно із положеннями ст.ст.179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Таким чином, порядок оплати за товар є відносинами, які виникли між ТОВ "ТК АТЛАНТ" та "WENZHOU JUNZHEN IMPORT&EXPORT TRADE CO., LTD", (Китай).

Крім того, порядок оплати за товар, та переплата за поставлений товар жодним чином, не може впливати на визначення числового значення заявленої митної вартості товарів, які заявлені декларантом за вищевказаними ЕМД.

Щодо документів які підтверджують вартість перевезення товару.

Відповідно до п.3.1 Продавець зобов`язується постачати Товар на умовах поставки FOB (далі за текстом - "Місце постачання"), згідно з Офіційними Правилами тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 р. (Інкотермс - 2010). Місце поставки (країна, місто, порт тощо), будь-які інші зміни умов поставки, узгоджуються індивідуально на кожну партію товару та зазначаються у відповідній специфікації до договору на дану поставку. Продавець бере на себе зобов`язання щодо завантаження Товару на надані Покупцем транспортні засоби в місті постачання та оформлення в митному порядку цього Товару. Пунктом призначення поставки та місцем розвантаження транспортних засобів є адреса, яка вказана у Специфікації на окрему партію.

Так, декларантом надано документи, які підтверджують понесені ним витрати на перевезення а саме: довідка вих. № 9343 від 31.07.2023 р; заявка № 2 від 31.07.2023 р.; платіжні інструкції № 55, № 56, № 60, № 61.

Також декларантом було надано документи, які підтверджують понесені декларантом витрати на перевезення, а саме: договір № 2016 від 08.11.2023 року; договір №ТЕО40246222 на транспортне-експедиційне обслуговування від 28.11.2020 року; договір № 2425 про транспортне-експедиційне обслуговування від 03.03.2021 року; рахунок-фактура №LS-4519437 від 09.11.2023 року; копія довідки про транспортні витрати від 09.11.2023 року.

Пункт 186.3 статті 186 ПК України визначає, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: "ж" надання транспортно-експедиторських послуг.

Тобто, отримувач послуг, а саме ТОВ "ТК АТЛАНТ" зареєстрований в Україні, а значить місце постачання товарів та послуг є Україна.

Відповідно до цього, в рахунках № 5927 та № 5987 виділені транспортно-експедиторське обслуговування та винагороди експедитора на території України з ПДВ. Платіжні інструкції №60 та №55 підтверджують сплату наданих послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18.

Як видно з матеріалів справи, митним органом лише констатується використання визнаних митних вартостей на ідентичних умовах поставки та не зазначається чи є ідентичними/подібними товари, не ідентифікується найменування, конкретизуючи ознаки товарів, комерційні умови постачання тощо за використаними митними деклараціями.

Одночасно, п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості 2012 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за №883/21195, встановлено, що у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" митним органом повинно зазначатися посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем в графі 33 оскаржуваних рішень не було зазначено жодної з перелічених у п.2.1. Правил № 598 причин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною контракту; не зазначено при посиланні на застосування цінових показників за митними деклараціями жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов; не зазначено докладної інформації та її джерел, які використані митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.

Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частини 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесенні рішень про коригування митної вартості товару від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1 та від 23.11.2023 року №UA110130/2023/000229/1 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5204000/2023/000003 та №UA110130/2023/000894 відповідно, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 9 084 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Дніпровською митницею про коригування митної вартості товарів від 09.08.2023 року №UA110130/2023/000146/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000505.

Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Дніпровською митницею про коригування митної вартості товарів від 23.11.2023 року №UA110130/2023/000229/1.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2023/000894.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АТЛАНТ" (пр.Богдана Хмельницького, буд.171, м.Дніпро, 49057, код ЄДРПОУ 40246222) судові витрати по справі у розмірі 9 084 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма