Ухвала суду № 118392577, 16.04.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

16 квітня 2024 року Справа № 915/1858/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

та представників сторін:

прокурора - Черніговської О.С. у залі суду,

відповідача - Трембача В.В. особисто у залі суду

представника відповідача Сорочана В.В. (адвокат за ордером) у залі суду

від позивача: представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/1858/23

за позовом Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури (вул.Бузький бульвар, буд.15, м.Миколаїв, 54006; код ЄДРПОУ 02910048

в особі Новоодеської міської ради (вул. Центральна, 208, м. Нова Одеса, Миколаївський район, Миколївська область, 56602),

до Фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

встановив:

Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради пред`явлено позов до фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича з вимогами:

1. Розірвати договір від 03.06.2011 № 683 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 площею 154,8831 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб, риборозведення), укладений між Новоодеською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 );

2. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Трембача Василя Васильовича (код НОМЕР_1 ) повернути Новоодеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 в стані, придатному для використання за призначенням;

3. Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову та заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 27.02.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2024.

29.03.2024 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у порядку ст. 136 ГПК України шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на використання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 не за цільовим призначенням, у тому числі шляхом засівання сільськогосподарською продукцією. У обґрунтування прокурор зазначив, що використання земель водного фонду для вирощування сільськогосподарської продукції, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідач 29.03.2024 звернувся до суду із клопотанням про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін у порядку ч.4 ст. 140 ГПК України.

Ухвалою від 01.04.2024 суд призначив розгляд цієї заяви у судове засідання 08.04.2024 з викликом повноважних представників учасників провадження у справі.

08.04.2024 відповідач подав до суду клопотання б/н від 08.004.2024 про зустрічне забезпечення позову у порядку ст. 141 ГПК України. Відповідач просить в разі забезпечення заявленого прокуратурою клопотання про забезпечення позову одночасно вжити заходи по зустрічному забезпеченню позову шляхом зобов`язання Прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 464325.00 грн. або надати на вказану суму ФОП Трембач В.В. гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення.

До заяви долучено попередній (орієнтовний) розрахунок реальних збитків, що можуть бути спричинені ФОП Трембач забезпеченням позову.

У судовому засіданні 08.04.2024 прокурор клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю ознайомлення із заявою про зустрічне забезпечення.

08.04.2024 суд відклав розгляд справи по суті, у тому числі й розгляд заяви позивача про забезпечення позову та клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову на 16.04.2024.

Станом на час розгляду справи - 16.04.2024 до суду не надійшло інших документів по суті справи чи поданих у справі заяв..

У судовому засіданні 16.04.2024 прокурор підтримала заяву про забезпечення позову, наголосивши, що відповідач використовує земельну ділянку не за її цільовим призначенням, про що й подано позов. Зазначивши, що після рекомендованого літування відповідачем не здійснювалися заходи для заводнення та зариблення. На підтвердження засівання ділянки с\г культурами зазначила про перевищення у ґрунті вмісту амонію, нітратів та хлоридів, які використовуються при вирощуванні сільськогосподарської продукції. Просила суд задовольнити заяву та заборонити засівання сільськогосподарською продукцією спірної ділянки. У зв`язку із цим просила відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову.

Відповідач заперечив щодо заяви прокурора, вважає заходи забезпечення такими, що зведуть нанівець проведену роботу з осушування дна ставку для позбавлення від шкідника. Засівання є вимушеним протиінвазійним заходом для боротьби та позбавлення від забрудника - дипластоми.

Представник відповідача заперечив щодо заяви прокурора, мотивуючи тим, що відповідач не спеціалізується на вирощуванні с/г культур, не має відповідного устаткування, а всі його дії спрямовані не на порушення умов договору оренди, а навпаки на виконання цього договору, а саме на позбавлення від шкідника для зариблення ставу. Посилаючись на методичні рекомендації Інституту рибного господарства НААН України роз`яснює суду необхідність літування ставу. Також представник відповідача наголосив, що підставою не зариблення ставу навесні 2024 року пов`язане з поданням прокурором цього позову. Щодо тверджень прокурора про перевищення у ґрунті вмісту амонію, нітратів та хлоридів представник зазначив, що через підрив Каховської дамби та затоплення ставу водою невідомого складу - можливі такі наслідки.

За такого, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову, а у разі задоволення - вжити заходи по зустрічному забезпеченню позову шляхом зобов`язання Прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 464325.00 грн. або надати на вказану суму ФОП Трембачу В.В. гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення.

За результатами судового засідання судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяв сторін про забезпечення позову, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні таких заяв, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналіз положень статей 136, 137 ГПК України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з ч.11 ст. 137 ГПК України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).

Суд зазначає, що така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Предметом позову є розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 у зв`язку із використання орендарем наданої йому в оренду земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За твердженнями заявника, з метою запобігання подальшого незаконного використання земель водного фонду для вирощування сільськогосподарської продукції, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, у тому числі засівання сільськогосподарською продукцією.

Тобто, на переконання заявника, у випадку використання відповідачем спірної земельної ділянки в 2024 році призведе до складнощів позивачу у відновленні порушених прав, оскільки в результаті задоволення позову наявність на цій земельній ділянці сільськогосподарської продукції утруднить виконання рішення суду. А тому на переконання позивача необхідно вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на використання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4824810000:01:005:0008 не за цільовим призначенням, у тому числі шляхом засівання сільськогосподарською продукцією.

З огляду на порівняння (співставлення) заявлених позовних вимог та заявлених заходів забезпечення позову, можна дійти висновку, що зазначені заходи забезпечення мають ознаки вирішення спору по суті, що відповідно до положень частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Крім того, позивачем не обґрунтовано належними доказами з документальним підтвердженням необхідності заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на використання спірної земельної ділянки у тому числі шляхом засівання сільськогосподарською продукцією, а також не доведено належним чином, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за немайновим спором.

Як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову заявником не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду.

З огляду на наведене, враховуючи вимоги законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Зважаючи на відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд відмовляє у зустрічному забезпеченні.

Керуючись ст.ст.136-141, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури про забезпечення позову - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Фізичної особи підприємця Трембача Василя Васильовича про зустрічне забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.235, ст.255 ГПК України, ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена. Згідно з ч. 1ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

Суддя Т.М. Давченко