Постанова № 11839168, 20.10.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р. № 12/33б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В.

За участю : ліквідатора ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" Шемеляка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Артемівському районі м.Луганська

на ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі №12/33б про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.03.2010 р. порушено провадження по справі №12/33б про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою господарського суду Луганської області від 15.04.2010 р. по справі № 12/33б /суддя Палей О.С./ боржника - ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані"визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шемеляка Р.В., якого зобовязано у пятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання банкрутом ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. затверджено звіт ліквідатора Шемеляка Р.В. та ліквідаційний баланс , боржника - ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" ліквідовано, провадження по справі № 12/33б припинено.

В касаційній скарзі ДПІ у Артемівському районі м.Луганська просить ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ліквідатор боржника Шемеляк Р.В. просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення ліквідатора боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.06.2010 р. ліквідатор боржника Шемеляк Р.В. подав до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, які свідчать про відсутність у боржника майна, майнових активів чи дебіторської заборгованості, у зв"язку з чим, розрахунки з кредиторами не проводились і залишилась непогашеною кредиторська заборгованість в сумі 49 988,30 грн. ( т.1, а.с.62-80).

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника Шемеляка Р.В. звіту у боржника - ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" відсутні активи, за рахунок яких можна на було б задовольнити вимоги єдиного кредитора по справі ТОВ "Форс-Опт", про що свідчать довідки МКП БТІ від 30.04.2010 р. №164875/108, ВРЕР Управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області від 04.05.2010 р. №11/14-2638, Управління нерухомим майном Луганської міської ради від 10.06.2010 р. №2132; крім того, на засіданні комітету кредиторів 11.06.2010 р. був розглянутий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про припинення провадження по справі, матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам закону.

Таким чином, господарський суд Луганської області прийшов до висновку, що провадження по справі про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" підлягає припиненню, на підставі п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Луганський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу від 14.06.2010 р. без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до вимог ст.42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.45 ГПК України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці.

Згідно зі ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право брати участь в господарських засіданнях.

Прийняття судових рішень у справі про банкрутство, повязаних з вирішенням питань щодо прав, законних інтересів та обовязків учасників справи, має відбуватися за участю осіб, права та обовязки яких зачіпаються.

Як вбачається із матеріалів справи, звіт ліквідатора боржника Шемеляк Р.В. та ліквідаційний баланс ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", подані до господарського суду 11.06.2010 р. і 14.06.2010 р. прийнята ухвала про його затвердження та припинення провадження по справі про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", а в матеріалах справи відсутня ухвала суду першої інстанції, якою було призначене судове засідання на 14.06.2010 р. та повідомлені сторони про день та час розгляду справи по розгляду звіту ліквідатора боржника Шемеляк Р.В. та ліквідаційного балансу ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", що є порушенням вимог ст.61-65 ГПК України.

Таким чином, в порушення вимог ГПК України, ухвала господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р., якою затверджено звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс та припинено провадження по справі, постановлена без виклику представників сторін та учасників провадження по справі в судове засідання.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, судом першої інстанції, в порушення вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”, не було належним чином перевірено, чи вчинив ліквідатор боржника всі необхідні заходи при здійсненні ліквідаційної процедури.

Крім того, заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч.2 п.1 даної ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Згідно з ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Відповідно до ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Відповідно до вимог ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви Голови ліквідаційної комісії ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" ОСОБА_3 про порушення справи про банкрутство, не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України, який затверджується учасниками юридичної особи та відсутнє повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення судом провадження за спрощеною процедурою, відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України, відповідно до якої, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

В порушення вищезазначених вимог Закону, до заяви Голови ліквідаційної комісії ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" Смажко В.В. не додана публікація оголошення про ліквідацію підприємства боржника.

Відповідно до вимог чинного законодавства, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення в друкованих засобах масової інформації, в порядку ст. 105 ЦК України, для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” субєкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання боржника банкрутом, суд не зясував, чи мало ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону, щодо здійснення процедури ліквідації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону, зазнчені вище обставини належним чином не були досліджені господарським судом Луганської області та їм не було дано ніякої оцінки.

Залишаючи ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. без змін, в порушення вимог ст.104 ГПК України, Луганський апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини уваги не звернув, що призвело до суттєвого порушення норм процесуального права при прийнятті постанови.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи і дотримання строків, які передбачені ч.4 ст.105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 15.04.2010 р. боржника банкрутом на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та закінчення ухвалою від 14.06.2010р. спрощеної процедури банкрутства боржника і припинення провадження.

За таких обставин, ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі про банкрутство ПП "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113, п.1-1,ч.1 ст.80 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Артемівському районі м.Луганська задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р. по справі №12/33б скасувати.

Провадження по справі №12/33б припинити.

Державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства "ВКФ "Інвест-Сервіс-Компані", м. Луганськ, вул. Лутугінська, буд.133 (код ЄДРПОУ 35845034), проведену відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 14.06.2010 р по справі № 12/33б.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Яценко О.В.