Рішення № 118387204, 10.04.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6556/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "Діджи Фінанс" звернулася до суду з вище вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2151713 від 26.07.2021 року в сумі 18967,50 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

В обґрунтування позову посилалися на те, що 26.07.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2151713, за яким відповідач отримав кредитні кошти, заборгованість по якому не погашена та складає 18967,50 грн.

Позивач набув право вимоги по цьому кредитному договору на підставі укладеного договору факторингу, по якому ТОВ "Мілоан" відступило їм право вимоги по зазначеному кредитному договору на підставі договору факторингу та переданих їм реєстрів боржників.

Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 38).

Ухвалою судувід 13.03.2024року (а.с.46)здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились.

У прохальній частині позовної заяви представник позивач, серед іншого, просить розгляд справи проводити за її відсутності; позов підтримала; не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с. 3).

Відповідач подав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності; позовні вимоги визнав частково; погоджується із сумою заборгованості за тілом кредиту; заперечує щодо стягнення відсотків за користування кредитом та комісійних винагород.

Додатково зазначив, що він є військовослужбовцем та отримав важке поранення, відтак просить не стягувати з нього судові витрати, в тому числі на правову допомогу.

У зв`язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 26.07.2021 року ОСОБА_1 на офіційному сайті ТОВ "Мілоан" у мережі інтернет https://miloan.ua/ подав заявку на отримання кредиту № 2151713, сформовану у його власному онлайн-кабінеті на сайті товариства. Цього ж дня, між ТОВ "Мілоан" як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір про споживчий кредит № 2151713, за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк в 30 днів (термін повернення кредиту - до 25.08.2021 року) надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у національній валюті гривня, в сумі 5500,00 грн (п.п.1.1-1.4). (а.с. 14-20).

Умовами надання кредиту визначено складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 605,00 грн, яка нараховується одноразово за ставкою 11,00% від суми кредиту за договором (п. 1.5.1 договору); проценти за користування кредитом 2062,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору); стандартна (базова) ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6 договору). Тип процентної ставки за договором - фіксована.

Порядок повернення кредиту, його сукупна вартість 8167,50 грн обумовлені графіком платежів за договором про споживчий кредит (зворот. а.с. 19).

Указаний договір підписано його сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 договору.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 2151713 від 26.07.2021 дійсно укладений сторонами правочину ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогамЦК України,Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника ОСОБА_1 , його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «Міолан» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі 5500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2021 року (а.с. 32).

. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення. Натомість ОСОБА_1 допустив порушення умов договору, свої зобов`язання не виконав, в результаті чого станом утворилась заборгованість в розмірі18967,50 грн,з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5500,00 грн, комісія 605,00 грн, заборгованість по процентам 12862,50 грн, що слідує з розрахунку (зворот. а.с. 21).

11.11.2021 року між ТОВ «Мілолан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 12Т (а.с. 9-13), за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрах боржників.

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу №12Т від 11.11.2021 (а.с. 21), право вимоги за договором № 2151713 від 26.07.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілолан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» у загальному розмірі вимог 18967,50, з яких: за тілом кредиту 5500,00 грн, за відсотками 12862,50 грн, за комісією 605,00 грн.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 зазначено, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину: вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У даній справі позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.

Зважаючи на те, що відповідач жодного разу не здійснив погашення заборгованості по кредиту ні перед попереднім кредитором, ні перед дійсним, та не повернув кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тобто до 25.08.2021 року, тим самим допустив істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в сумі 550,00 грн, які підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення комісії у сумі 605,00 грн., суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню, зважаючи на те, що комісія чітко визначена умовами договору, включена до загальних витрат за споживчим кредитом, щопов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, її нарахування відповідає приписам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а розмір та ставка були узгоджені сторонами при укладенні договору.

Разом з тим, судне погоджується із розміром заявленої заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 12862,50 грн, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, кредитор повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно умов укладеного кредитного договору, сторони домовились, що договір є строковим: за умовами п.1.4 договору, позичальник ОСОБА_1 повинен повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом у строк до 25.08.2021 року (дата платежу). Кредит було надано на 30 днів (п.1.3 договору), процентна ставка 1.25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, загальний розмір процентів 2062,50 грн (п.1.5.2 договору).

Таким чином, суд приходить до висновку, що за погодженням сторін, строк дії кредитного договору визначено до 25.08.2021 року. Відомості про його пролонгування в матеріалах справи відсутні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак, у межах 30-денного строку кредитування до закінчення дії кредитного договору, а саме до 25.08.2021 року, відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний був повернути кредиторові позикув сумі 15500,00 грн, комісію в сумі 605,00 грні сплатити проценти за користування нею за ставкою1,25% за кожен день.Оскільки строк дії кредитного договору закінчився 25.08.2021 року, тому починаючи з цієї дати нарахування кредитором відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування є безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до стягнення із відповідача на користь позивача як дійсного кредитора підлягає заборгованість за відсотками, нарахована до 25.08.2021 року включно, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування припиняється.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Беручи до увагу строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі (фіксована ставка 1,55% за кожен день кредитування, строк кредитування 30 днів), суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками закредитним договором№ 2151713 від 26.07.2021 року у розмірі 2062,50 грн.

Аналізуючи викладене, оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про доведеність істотного порушення відповідачем кредитно-договірних зобов`язань, правомірність пред`явлення позовних вимогТОВ «Діджи Фінанс»як дійсним кредитором, які підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користьТОВ «Діджи Фінанс»заборгованості за кредитним договором№ 2151713 від 26.07.2021 рокуу загальному розмірі 8167,50 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2062,50 грн - заборгованість за відсотками, 605,00 грн - комісія.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 924,60 грн (а.с.4) та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу (а.с. 23-27, зворот. а.с. 33) пропорційно частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" про стягнення заборгованості за кредитним договором-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 2151713 від 26.07.2021 року в сумі 8167,50 грн, з яких: 5500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2062,50 грн - заборгованість за відсотками, 605,00 грн - комісія.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" 924,60 грн витрат по сплаті судового збору та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Дубовік