Рішення № 118384779, 29.03.2024, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Номер провадження 2/676/969/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И .

21 березня 2024 року. м. Кам"янець- Подільський

Кам`янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.

за участю секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.

справа № 676/288/24,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Жванецької сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно, на частки домоволодіння колишнього колгоспного двору, в порядку спадкування за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду до Жванецької сільської ради про визнання права власності на частки домоволодіння колишнього колгоспного двору.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні суд з`ясував відношення сторін до позову і при вивченні матеріалів справи встановив, що відповідач, секретар Жванецької сільської ради Наталія Калініна, надіслала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов визнає.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем .

Позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обгрунтовуючи позовні вимоги вказуть, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був головою колгоспного двору домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 16 червня 1988 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів

№ 279 б 19 липня 1987 року на ім`я ОСОБА_3 , голови колгоспного двору.

Відповідно до Довідки, виданої виконавчим комітетом Жванецької сільської ради від 15.08.2023 року, станом на 15.04.1991 року, згідно погосподарської книги за 1991-1995 р.р. №16, особовий рахунок № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 останніми членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова двору (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за №20 від 22.12.1955 року право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його члені, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору вищеназваного будинковолодіння були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і поскільки частки у майні колгоспного двору членів колгоспного двору є рівними, то кожен з них мав право на частку в майні колгоспного двору, а саме на частку домоволодіння по АДРЕСА_2 .

25.11.2010 року ОСОБА_3 склав заповіт, за яким все своє майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось заповів ОСОБА_1 , яка після смерті батька ОСОБА_3 , прийняла спадщину та частково оформила право власності на спадкове майно та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки.

Крім того, відкрилася спадщина на частину домоволодіння по АДРЕСА_3 , яку вона не може оформити у нотаріуса, оскільки отримала відмову приватного нотаріуса Яцевич Г.В. та роз`яснення , що у наданому свідоцтві про право особистої власності на вказане домоволодіння, власником будинку вказаний колгоспний двір, а ОСОБА_3 являється лише членом колгоспного двору.

07.12.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, за яким все своє майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось заповіла ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно і на частину якого ОСОБА_2 оформив право власності та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Оформити спадщину на частину домоволодіння по АДРЕСА_3 він не може , оскільки отримав відмову приватного нотаріуса Ткачук О.А. та роз`яснення , що у наданому свідоцтві про право особистої власності на вказане домоволодіння, головою колгоспного двору є ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 являється лише членом колгоспного двору.

Отримати в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_3 позивачі не можуть, оскільки в свій час двір мав статус колгоспного і був сумісною власністю його членів, частки членів колгоспного двору виділені не були, тому приватні нотаріуси Яцевич Г.В та ОСОБА_5 відмовили у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки не визначені члени колгоспного двору та їх частки, а саме: частка померлого ОСОБА_3 та частка померлої ОСОБА_4 .

Таким чином, оскільки іншим шляхом перереєструвати домоволодіння та отримати спадщину вони не можуть, тому звернулись до суду із відповідними позовними вимогами.

Позивачі та їх представник ОСОБА_6 у підготовче судове засідання

не з`явилися , представник позивачів звернуся до суду із заявою про розгляд справи у її відсутностіі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач секретар Жванецької сільської ради Наталія Калініна, надіслала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов визнає.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , який був головою колгоспного двору домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_2 та батьком ОСОБА_1 і який залишив Заповіт на все своє майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось на ім`я ОСОБА_1 , яка після смерті батька ОСОБА_3 , прийняла спадщину та частково оформила право власності на спадкове майно та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , Серії НОМЕР_2 від 01.01.2013 року, Свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , Серії НОМЕР_3 від 10.08.1961 року, Свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , Серії НОМЕР_4 , Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1210, Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.03.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1212, Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 16.06.1988 року.

Крім того, відкрилася спадщина на частину домоволодіння по АДРЕСА_3 , яку позивачка не може оформити у нотаріуса, оскільки отримала відмову приватного нотаріуса Яцевич Г.В. та роз`яснення , що у наданому свідоцтві про право особистої власності на вказане домоволодіння, власником будинку вказаний колгоспний двір, а ОСОБА_3 являється лише членом колгоспного двору, що підтверджується Листом приватного нотаріуса Яцевич Г.В. від 12.12.2023 року.

Відповідно до Довідки, виданої виконавчим комітетом Жванецької сільської ради від 15.08.2023 року за № 84/05-09, станом на 15.04.1991 року, згідно погосподарської книги за 1991-1995 р.р. №16, особовий рахунок № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 останніми членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова двору (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

07.12.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, за яким все своє майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось заповіла онуку ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно і на частину якого ОСОБА_2 оформив право власності та отримав Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , Серії НОМЕР_5 від 14.02.2022 року, Свідоцтвом про народження ОСОБА_9 , Серії НОМЕР_6 від 11.08.1973 року, Свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , Серії НОМЕР_3 від 10.08.1961 року, Свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , Серії НОМЕР_4 , Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.03.2023 року, Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.12.2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 605, Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 16.06.1988 року.

Оформити спадщину на частину домоволодіння по АДРЕСА_3 позивач ОСОБА_2 не може , оскільки отримав відмову приватного нотаріуса Ткачук О.А. та роз`яснення , що у наданому свідоцтві про право особистої власності на вказане домоволодіння, головою колгоспного двору є ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 являється лише членом колгоспного двору, що підтверджується Листом приватного нотаріуса Ткачук А.О. від 10.01.2023 року за № 5/02-14

Відповідно до ч.1,2 ст.123 ЦК УРСР (1963 року) - доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» - право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей час не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ст.123 ЦК УРСР, 1963 року). Крім того, до введення в дію Закону України «Про власність», частка майна померлого члена колгоспного двору з майна колгоспного двору не виділялась, а залишалась в спільній власності решти членів колгоспного двору. Майно колгоспного двору спадкувалось тільки в разі смерті останнього члена колгоспного двору. Відповідно спори, щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулюють правововідносини колгоспного двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

15.04.1991р. набрав чинності Закон УРСР «Про власність», який припинив існування колгоспних дворів.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку у його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК УРСР (яка була чинною до 06.01.1994р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст.123 ЦК УРСР (яка була чинною до 06.01.1994р.) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору вищеназваного будинковолодіння були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і поскільки частки у майні колгоспного двору членів колгоспного двору є рівними, то кожен з них мав право на частку в майні колгоспного двору, а саме на частку домоволодіння по АДРЕСА_2 .

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 ЦПК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до п.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п.4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Пунктом 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача визначено, що свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Отримати в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_3 позивачі не можуть, оскільки в свій час двір мав статус колгоспного і був сумісною власністю його членів, частки членів колгоспного двору виділені не були, тому приватні нотаріуси Яцевич Г.В та ОСОБА_5 відмовили у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки не визначені члени колгоспного двору та їх частки, а саме: частка померлого ОСОБА_3 та частка померлої ОСОБА_4 , крім того, поданий ними документ, а саме Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння від 16.06.1988 року, не підтверджує право власності померлих, що підтверджується Листом приватного нотаріуса Ткачук А.О. від 10.01.2023 року за № 5/02-14 та Листом приватного нотаріуса Яцевич Г.В. від 12.12.2023 року.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємця, який прийняв спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Аналіз наведених належних та допустимих доказів вказує на те, що, позивачами доведено обставини, які підтверджують, що частки позивачів у спадковому домоволодінні є рівними , тобто по 1/2 частині кожному, оскільки належали померлим по 1/2 частині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тому після їх смерті відкрилася спадщина на 1/2 та на частини домоволодіння, а спадкоємцями цих частини домоволодіння є ОСОБА_1 , донька померлих та ОСОБА_2 , онук померлих, які прийняли спадщину по заповіту та частково оформили її , а відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню і за позивачами слід визнати право власності по 1/2 частині домоволодіння кожному.

Напідставі викладеногота ст.ст.328,392,1216,1217,1265ЦК України,ст.ст.120,123ЦК УРСР, п.23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування», п.6постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 22.12.1995р.№ 20«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності»,ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Закону УРСР «Про власність», керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мілівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів 16.06.1988 року.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 , в порядку спадкування за заповітом, право власності на частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Мілівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів 16.06.1988 року.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.

Дата складення повного судового рішення - 29 березня 2024 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.