Ухвала суду № 118384489, 16.04.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про забезпечення позову

16.04.2024 Справа №607/4488/24 Провадження №2-з/607/41/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі судді Кунець Н.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024 Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ОСОБА_1 в користь Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції кошти у розмірі 201 235,14 грн, а також судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.04.2024 заступник начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку квартири АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 21.05.2018, видавник: Міське бюро технічної інвентаризації м. Тернопіль, що належить відповідачу ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 03.10.1996, видавник: Тернопільське МУ УМВС України в Тернопільській області та на кошти ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 03.10.1996, видавник: Тернопільське МУ УМВС України в Тернопільській області в межах суми позову.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що предметом позову у справі № 607/4488/24 є стягнення грошових коштів у розмірі 201235,14грн, які були сплачені ОСОБА_1 , як стягувачу за результатами електронних торгів нерухомого майна проведених 17.12.2019 результати яких оформлено протоколом №454113 реєстраційний номер лота 392289, оскільки рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.12.2021 у справі № 607/81/20 вказані електронні торги визнано недійсними. Заявник вказує, що ОСОБА_1 було проігноровано усі вимоги державного виконавця про повернення вищевказаних коштів, а тому на переконання заявника існує реальна загроза відчуження ОСОБА_1 належного їй нерухомого майна та зняття коштів із її рахунків, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову. На підстав викладеного просить заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку:

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з приписами ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст.150ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №570/2825/18.

У правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22850/17, вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21, вказано, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Встановлено, що предметом наявного між сторонами спору є стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 201 235,14 грн.

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №374079132 від 12.04.2024, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва, серія та номер: 1607, виданий 27.12.2019, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіна Л.В. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1565243061101, номер відомостей про речове право: 34916235).

Таким чином, враховуючи предмет позовних вимог та ціну позову, на переконання суду існує обґрунтована ймовірність того, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо відчуження належної їй частки у нерухомому майні, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зауважує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих негативних наслідків пов`язаних із відчуженням належної відповідачу ОСОБА_1 частки у нерухомому майні, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1565243061101, номер відомостей про речове право: 34916235, яка належать ОСОБА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову є доцільним та співмірним заявленим позовним вимогам.

При цьому, суд зауважує, що накладення арешту на частку відповідача у нерухомому майні носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачу, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , оскільки заявником не доведено необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення позову, а саме, не долучено до заяви жодних доказів, які б вказали на наявність у ОСОБА_1 будь яких відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах на яких зберігаються кошти останньої.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3ст. 154 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.149-154,354,355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, задовольнити частково.

Накласти арешт на частки квартири АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва, серія та номер: 1607, виданий 27.12.2019, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіна Л.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1565243061101, номер відомостей про речове право: 34916235.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити учасникам справи для відому, в Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (б-р. Шевченка, 3, м. Тернопіль, 46001) для негайного виконання.

Роз`яснити, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Позивач: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код. ЄДРПОУ 45000236, адреса місцязнаходження вул. Князя Острозького, 14 м. Тернопіль, 46002.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя Н. Р. Кунець