Рішення № 118380762, 15.04.2024, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1876/22

Провадження № 2/126/40/2024

"15" квітня 2024 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача

ОСОБА_2 адвоката Янчука В.М., представника третьої особи

служби у справах дітей Джулинської сільської ради Тітаренко М.Л,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей Джулинської сільської ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , за участю третьої особи служби у справах дітей Джулинської сільської ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна з тих підстав, що як стверджує її мати ОСОБА_2 має крім неї ще двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4. , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька записані відповідно до ст. 135 СК України. З грудня 2021 року брати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з нею, так як мати ОСОБА_2 поїхала на роботу до Польщі, обіцяла надсилати кошти на утримання дітей та через 2-3 місяці повернутись, однак обіцянки не виконує, ні кошти не надсилає, ні дітьми не цікавиться. Хлопці навчаються в Джулинському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів. Вона займається вихованням та навчанням братів, слідкує за їх здоров`ям, діти знаходяться на її утриманні, що підтверджується характеристиками Джулинського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів № 80 та № 81. Відповідачка проживає окремо, не приймає участі у вихованні та утриманні синів, взагалі не телефонує і не виходить на зв`язок, повністю ігнорує дітей. Це можуть підтвердити свідки. У свій час стосовно неї мати ОСОБА_2 також була позбавлена батьківських прав, що підтверджується копією рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19.04.2006. Її виховувала баба ОСОБА_6 . Зазначені нею обставини є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав. В даний час брати проживають з нею, у неї є всі необхідні умови для життя та розвиту дітей, що підтверджується характеристиками Джулинського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів № 80 та № 81 та буде додано акт обстеження матеріально-побутових умов, який буде долучено службою у справах дітей. Просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити її ОСОБА_1 їх опікуном.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Янчук В.М. в судовому засіданні позов визнав.

Представник третьої особи служби у справах дітей Джулинської сільської ради Тітаренко М.Л. в судовому засіданні вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 їх опікуном.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданих Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) № 606-21.2.-39 від 08.08.2022, виконкомом Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області складено актові записи про народження № 37 від 27.09.2010 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 11 від 13.04.2009 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . відомості про батька записані відповідно до ст. 135 СК України.

Згідно ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до характеристики, наданої Джулинським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів Джулинської сільської ради № 80 від 05.07.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є учнем 8-А класу даного навчального закладу. З грудня 2021 року і по даний час мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває за кордоном. За період своєї відсутності не цікавилася результативністю навчаня та поведінкою сина в школі. ОСОБА_2 на будь-які рекомендації не реагує, на контакт іде інколи. За 2021 - 2022 навчальний рік здобувач освіти пропустив 35 днів. Не всі довідки про причину пропуску дитиною уроків були надані матір`ю. ОСОБА_3 проживає разом з сестрою ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_6 . Забезпеченням побутових потреб дитини займається сестра. За резльтатами обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 виконує виховні функції, стежить за успішністю здобувача освіти.

Відповідно до характеристики, наданої Джулинським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів Джулинської сільської ради № 81 від 05.07.2022, ОСОБА_3 є учнем 7-А класу даного навчального закладу. З грудня 2021 року і по даний час мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває за кордоном. За період своєї відсутності не цікавилася результативністю навчаня та поведінкою сина в школі. ОСОБА_2 на будь-які рекомендації не реагує, на контакт іде інколи. За 2021 - 2022 навчальний рік здобувач освіти пропустив 33 дні. Не всі довідки про причину пропуску дитиною уроків були надані матір`ю. ОСОБА_4 проживає разом з сестрою ОСОБА_1 та бабою ОСОБА_6 . Забезпеченням побутових потреб дитини займається сестра. За резльтатами обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 виконує виховні функції, стежить за успішністю здобувача освіти.

Згідно характеристики, наданої Джулинською сільською радою № 679 від 27.06.2022, ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 , де проживала разом з дітьми: ОСОБА_5 , 2005 року народження, ОСОБА_3 , 2009 року народження, ОСОБА_4 , 2010 року народження, а в грудні 2021 року вибула до Республіки Польща. Щодо всіх трьох дітей являється мамою одиночкою. В грудні 2021 року дітей залишила на ОСОБА_1 , 2000 року народження, на яку вона була позбавлена батьківських прав. За час відсутності з дітьми зв`язок не підтримує, про час повернення не повідомляє. За час проживання в с. Джулинка зарекомендувала себе з задовільної сторони, здійснювала догляд за пристарілою жінкою, перебувала на обліку як малозабезпечена сім`я.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19.04.2006 у справі № 2-532/2006, позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно висновку служби у справах дітей Джулинської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Джулинської сільської ради від 15.02.2024 № 2/15, служба у справах дітей Джулинської сільської ради вважає, що доцільно позбавити громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 материнських прав по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі, що свідчить про відсутність з її боку інтересу до її неповнолітніх дітей.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року ( справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини (cт. 18 Конвенції про права дитини).

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 року у справі № 466/9380/17.

У постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18) зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 296/7848/16-ц (провадження № 61-43695св18) зазначено, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено про те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Щодо вимоги про призначення опікуном, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч.2 ст.243 СК України).

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи). У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів.

Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров`я (інваліди I - II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11) батьки перебувають під слідством.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, а тому неповнолітні діти потребують призначення опікуна.

Таким опікуном бажає бути позивачка ОСОБА_1 , така можливість підтверджена матеріалами справи.

Інших осіб, які б виявили бажання бути призначеними опікунами та/або піклувальниками судом не встановлено.

Крім того, ухвалюючи дане рішення, суд приймає до уваги позицію відповідача, яка позов визнала.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки під час судового засідання відповідачка визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що визнання позову підлягає прийняттю, а позов - задоволенню.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав на спілкування з дітьми і побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічна правова позиція мститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

На підставі ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 155, 164, 243 СК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 187, 197, 206, 211, 247, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), за участю третьої особи служби у справах дітей Джулинської сільської ради (ЄДРПОУ 44008166, вул. Соборна 1, с. Джулинка Гайсинського району Вінницької області) про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительку АДРЕСА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 їх опікуном.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В. І. Гуцол