Вирок № 118380489, 16.04.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/6418/23

Провадження № 1-кп/346/323/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань: ОСОБА_2 , за участю прокурора: ОСОБА_3 , потерпілої: ОСОБА_4 , обвинуваченої: ОСОБА_5 та її захисника: ОСОБА_6 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні обвинувальнийакт покримінальному провадженню№ 12023091180000911, в якому ОСОБА_5 (яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянка України; освіта середня (8 класів); не одружена; не працює; має судимість за ст.126-1 КК України) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України,

сторонами таіншими учасникамикримінального провадженняє:з бокуобвинувачення -прокурор: ОСОБА_3 ,з бокузахисту обвинувачена: ОСОБА_5 ,захисник ОСОБА_6 ,потерпіла: ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

Щодо обвинувачення.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи судимою 19 квітня 2023 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, на шлях виправлення не стала, правильних висновків для себе не зробила та під час непогашеної судимості, вчинила новий умисний злочин проти життя та здоров`я особи. Зокрема, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являється дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якою вони спільно проживають за адресою: АДРЕСА_1 . За період проживання ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері - ОСОБА_4 , що призводило до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_4 . Так, постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року, в якій були об`єднані в одному провадженні адміністративні протоколи серії ВАБ №993476 та ВАБ № 993477 від 05.09.2023, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно своєї матері ОСОБА_4 , та її було піддано адміністративному стягненню у вигляді громадських робіт на строк 50 (п?ятдесят) годин. Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства в сім?ї, ОСОБА_5 , правильних висновків для себе не зробила, на шлях вправлення не стала та продовжила умисно систематично вчиняти домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_4 , а саме, 19.09.2023 приблизно о 14.40 год., ОСОБА_5 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп?яніння по місцю спільного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила конфлікт із матір?ю ОСОБА_4 , в ході чого виражалася нецензурними словами в її сторону, які принижують честь і гідність потерпілої, виганяла з помешкання та погрожувала фізичною розправою. Внаслідок умисних, систематичних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 завдано фізичні та психологічні страждання, що виразилось у втраті енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті позитивних емоцій та негативних переживань.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила умисні дії, які виразились в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо особи з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 126-1 КК України.

Суд вважає доведеним вказане формулювання обвинувачення, оскільки його зміст добровільно та свідомо визнала обвинувачена безпосередньо у судовому засіданні. Вказані в обвинуваченні обставини вона не оспорювала і просила визнати недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, як і її захисник, потерпіла та прокурор через, що суд на підставі частини 2 статті 349 КПК України, попередньо виконавши всі умови для її застосування, визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин обвинувачення. І тому суд вважає, що діяння, у вчиненні якого ОСОБА_5 звинувачує прокурор, дійсно мало місце.

Таким чином, суд погоджується із стороною обвинувачення у тому, що обвинувачена ОСОБА_5 в осудному стані, умисно, вчинила кримінальне правопорушення, яке правильно кваліфіковано прокурором за ч.1ст. 126-1 КК України. І у вчиненні цього правопорушення винна саме вона.

Щодо покарання.

Обставин, які б виключали кримінальну протиправність діяння ОСОБА_5 або звільняли її від кримінальної відповідальності чи від покарання судом не встановлені, а тому ОСОБА_5 підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення за ч.1ст.126-1 КК України.

Суд погоджується із прокурором у тому, що обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 та передбачена п.1 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину повторно. Але разом з цим, має місце обставина, яка на підставі пункту 1 частини 1статті 66 КК Українивідноситься до обставин, які пом`якшують її покарання, зокрема: щире каяття обвинуваченої.

Положеннямистатті 50 КК Українипередбачено, і суд враховує, що: покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (частина 1); покарання має на меті не тільки кару і виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2); покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (частина 3).

Разом з цим суд застосовує і положеннястатті 65 КК Україниза якими: суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 КК; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (частина 1); особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина 2); підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цьогоКодексуза вчинене кримінальне правопорушення, визначаютьсястаттею 69 цього Кодексу(частина 3); більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини ККза вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень.

При цьому застосовуючи вказані норми кримінального права, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, щодо правильного їх застосування, викладений ним у постанові від 26.06.2018 року у справі № 570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тож вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1статті 126-1 КК України, суд виходить з наступного:

- суд враховує, що санкція ч.1ст.126-1 КК Українипередбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або пробаційний нагляд на строк до 5 років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років;

- суд враховує положення Загальної частиниКК України, які є застосовними для призначення покарання ОСОБА_5 та вказані судом вище і будуть вказані нижче;

- суд враховує конкретні обставини (що вказані у формулюванні обвинувачення), за яких ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості, в силу положень частини 4статті 12 КК України, є нетяжким злочином і кваліфікується за ч.1ст.126-1 КК України;

- суд враховує, що ОСОБА_5 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення умисно, тобто з прямим умислом, і наслідком її діяння було посягання на здоров`я потерпілої. Разом з цим, ОСОБА_5 визнала свою вину добровільно;

- суд враховує, що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 та передбачена п.1 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення злочину повторно;

- але разом з цим суд враховує, що обставиною, яка на підставі п.1ч.1ст.66 КК Українивідноситься до обставин, які пом`якшують покарання, є щире каяття ОСОБА_5 ;

- прокурор просила призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, але захисник просив 180 годин, оскільки має місце і така обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, і передбачена п.1 ч.1 ст.66 К України, як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки окрім допиту обвинуваченої інші процесуальні дії не проводили. Але суд відзначає, що у розпорядження суду не надано будь-яких доказів, які могли би це підтвердити. Більш того, з огляду на реєстр матеріалів досудового розслідування (а.с.6) було здійснено і допит потерпілої, і допит свідка ОСОБА_7 . Тому суд не може погодитись із аргументами сторони захисту про те, що має місце і така обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, і передбачена п.1 ч.1 ст.66 К України, як активне сприяння розкриттю злочину. Потерпіла вказала, що пробачила обвинувачену цього разу, оскільки вона вибачилась та дійсно щиро покаялась;

- ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянка України; має судимість за ст.126-1 КК України; освіта середня 8 років, не працює, не одружена, депутатом не являється, на утриманні нікого немає, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра - не перебуває.

І тому з огляду на викладені обставини у їх сукупності та з урахуванням статті 56 КК України та відсутністю обставин, за наявності яких обвинуваченій неможливо призначити громадські роботи у якості покарання, ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді громадських робіт, строком: 200 годин. Разом з цим, зважаючи на те, що обвинувачена вчинила злочин, передбачений ст.126-1 КК України повторно, суд згоден із прокурором у тому, що до обвинуваченої слід застосувати обмежувальний захід, строком на 3 місяці (для досягнення його дієвості) у вигляді направлення обвинуваченої для проходження програми для кривдників. При цьому, з огляду на положення статті 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання ОСОБА_5 програми для кривдників, слід визначити Коломийську районну державну адміністрацію та Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, як місцеву державну адміністрацію та орган місцевого самоврядування, які відповідають за це.

Отже, з мотивів викладених вище суд вважає, що призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді громадських робіт строком: 200 годин, із застосуванням обмежувального заходу, строком на 3 місяці, у вигляді направлення обвинуваченої для проходження програми для кривдників, буде достатнім аби досягнути мети покарання та відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації покарання ОСОБА_5 .

Щодо процесуальних витрат.

Положеннями пункту 3 частини 1статті 118 КПК Українипередбачено, що процесуальні витрати складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів. А згідно з частиною 2статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

І хоча суд ухвалює обвинувальний вирок, в силу положень частини 2статті 124 КПК України, оскільки сторона обвинувачення зазначила, що витрати на залучення експертів відсутні, підстав для розподілу судових витрат не має.

Щодо речових доказів і документів.

В силу положень частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатись до набрання рішенням законної сили. При цьому, частина 9 статті 100 КПК України прямо передбачає, як суду треба вирішити питання про долю конкретних речових доказів і документів.

Однак, в матеріалах справи речові докази відсутні, а тому підстави для вирішення питань щодо їх долі, відсутні.

Інші процесуальні питання.

Підстави, для вирішення судом інших питань, передбаченихст.368 КПК України- відсутні.

Таким чином, на підставі всього вище викладеного та керуючись статтями 1-33,36,37,42,45-52,55,61-62,75-110,113-129,290-293,302,318-371,373-77,381,382,392-395,532 КПК України суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1статті 126-1 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_5 , за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1статті 126-1 Кримінального кодексу Україниосновне покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Застосувати до ОСОБА_5 , строком на 3 (три) місяці, обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників. Суб`єктами, відповідальними за виконання ОСОБА_5 програми для кривдників, визначити Коломийську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код: 23806257) та виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код: 44382329).

Вирок може бути оскарженийв апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1статтею 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати всім учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження, також, мають право отримати копію вироку в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області.

Суддя: ОСОБА_1