Постанова № 11837995, 24.09.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2010 р. справа № 2a-1959/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

з участю секретаря Надраги Л.Я.

представника позивача Гринчака В.В.,

представника відповідача Гайдей В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс", вул. Є.Коновальця, 70/14,м. Івано-Франківськ,76014 про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 30637,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 30637,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»станом на 24.09.2010 року залишається не погашеною сума заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в загальній сумі 17496,45 грн. Також перевіркою від 26.01.2010 року було встановлено, що при проведенні розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість відповідачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем допущено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання.Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Люкс»станом на 24.09.2010 року становить 30637,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти боргу перед позивачем не заперечила. Проте зазначив, що до нього неправомірно було застосовано штрафні санкції на суму 11587,74 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 липня 2004 року проведено державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Будівельної компанії Люкс», а 29 липня 2004 року взято на облік як платника податків ДПІ в м. Івано-Франківську, що підтверджується копіями витягу з ЄДРПОУ від 06.04.2010 року (а.с.6) та акту невиїзної документальної перевірки відповідача від 26.01.2010 року (а.с.12).

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 5 Закону України «Про плату за землю»визначає, що субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У статті 5 Закону України «Про оренду землі»зазначено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 14 вказаного Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що протягом 2009-2010 року відповідачем до ДПІ в м. Івано-Франківську подавалися податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якими відповідачем самостійно було встановлено податкове зобовязання.

Відповідачем у 2009-2010 роках припинено виконання зобовязань по сплаті орендної плати за землю комунальної власності, що є порушенням норми Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування»та не сплачено нараховану орендну плату в розмірі 17496,45 грн.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків - фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, податкові зобовязання відповідача визначені ним в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є узгодженими.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, пунктом 5.1. вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

В звязку з несплатою відповідачем в повному обсязі узгоджених сум податкового боргу та на виконання ст. 6 Закону України «про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підприємству надсилалися перша податкова вимога № 1/2379/26885/10/24-150/6909 від 02.10.2009 року на суму 84046,66 грн. та друга податкова вимога № 2/2702/30459/10/24-150/7732 від 10.11.2009 року на суму 87691,80 грн.

Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобовязання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.

26.01.2010 року було проведено перевірку відповідача по питанню своєчасності сплати податку на доданку вартість до бюджету, в результаті якої складено акт перевірки № 1353/15-2/32873823, Перевіркою встановлено, що при проведенні розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість відповідачем в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», допущено факт несвоєчасності сплати узгодженої суми зазначеного податкового зобовязання. На підставі вищезазначеного акту перевірки, податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311502/0 від 26.01.2010 року, яким до ТзОВ «Будівельна компанія Люкс»застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 12809,33 грн.

У звязку з несплатою заборгованості у встановлені законодавством строки Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Люкс»на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»на суму несплаченого боргу нараховано пеню в розмірі 1553,12 грн.

На момент розгляду справи відповідачем вжито заходів до зменшення суми штрафних санкцій до 11587, 74 грн.

Суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний погасити податковий борг. Наявність такого обовязку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обовязок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Люкс" в дохід бюджету податковий борг в сумі 30637 (тридцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 31 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на її апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 28.09.2010 року.