Рішення № 118377369, 12.04.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22295/21

Провадження № 2/643/1972/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024

Московський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді - Олійника О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідачів про стягнення солідарно суми заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 118 698,14 грн., 3% річних у сумі 2191,00 грн., інфляційні витрати у сумі 4808,11 грн. та судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачі мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг КП «ХТМ», яке надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів станом на 01.11.2021 року виникла заборгованість, що утворилась за період з 01.08.2010 року по 31.10.2021 року, та складає: за надані послуги за опалення та гарячу воду в розмірі 118 698,14 грн., 3% річних складає 2191,00 грн., інфляційні витрати складають 4808,11 грн. У зв`язку із викладеним представник КП «ХТМ» звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20.12.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова, ухваленим 04 лютого 2022 року у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.08.2010 року по 31.10.2021 року, яка складається з: за надані послуги за опалення та гарячу воду в розмірі 118 698,14 грн., 3% річних 2191,00 грн., інфляційні витрати 4808,11 грн., а всього в сумі 125 697,25 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 2270 грн.

21.08.2023 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовидченка О.І. надійшла заява, в якій останній просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкові від 04.02.2022 року, посилаючись на те, що відповідачу не було повідомлено про розгляд справи, він не отримував ані повідомлень від позивача про необхідність сплатити борг, ані позовної заяви, ані судових повідомлень про необхідність явки до суду. Тому не зміг скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позовну заяву та звернутись до суду із заявою про застосування строків позовної давності. Крім того, просить поновити строк на подачу заяви по перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 04.02.2022 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.09.2023 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вдовидченка О.І. про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2022 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання визнано неподаною та повернуто заявникові.

15.01.2024 року на адресу суду ОСОБА_2 подала заяву, в якій остання просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкові від 04.02.2022 року, посилаючись на те, що відповідачці не було повідомлено про розгляд справи, оскільки у зв`язку із військовою агресією росії проти України вона була вимушена виїхати з місця реєстрації та проживати в іншому місці, а тому не змогла скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позовну заяву та звернутись до суду із заявою про застосування строків позовної давності.

22.02.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вініцького М.В., що діє на підставі довіреності, надійшла заява, в яких останній зазначає, що відповідачі надали до суду заяву про застосування строку позовної давності. Щодо застосування строку позовної давності, зазначає, що сама по собі заява про застосування строку позовної давності свідчить про визнання відповідачем порушеного права позивача, тобто наявність заборгованості.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. встановлений карантин на всій території України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641, від 9 грудня 2020 р. № 1236, № 104 від 17.02.2021р., № 405 від 21.04.2021р., № 611 від 16.06.2021р., № 855 від 11.08.2021р., № 981 від 22.09.2021р., № 1336 від 15.12.2021р., № 229 від 23.02.2022р., № 630 від 27.05.2022р., № 928 від 19.08.2022р., № 1423 від 23.12.2022р., № 383 від 25.04.2023р. (із змінами і доповненнями), карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 р. до 30 червня 2023 р.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного ко доповнено пунктами 12 такого змісту:"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 11 березня 2017 року закінчувався 11 березня 2020, а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, то період заборгованості з 12 березня 2017 року по 31 жовтня 2021 року не виходить за строки позовної давності.

Вищезазначене підтверджується судовою практикою, а саме: постановою Харківського апеляційного суду у справі № 643/2664/23 від 20.09.2023 року; постановою Харківського апеляційного суду у справі № 642/1144/23 від 11.10.2023 року; постановою Харківського апеляційного суду у справі № 643/3611/23 від 01.12.2023 року.

Ураховуючи вищенаведене, у разі застосування судом строку позовної давності заборгованість відповідачів за послуги з теплопостачання в межах строку позовної давності за період з 01.04.2017 по 31.10.2021 складатиме 75 039,05 грн.

Щодо нарахувань інфляційних витрат та 3 % річних зазначає, що вони нараховані до початку введення в дію воєнного стану в Україні.

Так, Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 390 від 21.04.2023 р. заборонено стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій.

Заборгованість, інфляційні витрати та 3 % річних нараховані відповідачу до 24.02.2022 року, а тому вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Зазначені обставини підтверджуються судовою практикою, а саме постановою Харківського апеляційного суду по справі № 641/3182/21 від 18.09.2023 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2024 року, заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2022 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2022 року ухвалене у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

21.03.2024 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», оскільки позовні вимоги заявлені з пропущенням строку позовної давності. Крім того, подала заяву про застосування строку позовної давності, в якій просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог КП «ХТМ», оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено.

08.04.2024 року за допомогою системи «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вініцького М.В., що діє на підставі довіреності, надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідачів, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась, подала заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг КП «ХТМ» і не в повному обсязі сплачують за надані послуги з опалення та гарячої води.

З поданої відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання вбачається, що протягом тривалого часу відповідачі не в повному обсязі здійснюють оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого в них утворилася заборгованість, яка за період з 01.08.2010 року по 31.10.2021 року за надані послуги за опалення та гарячу воду складає 118 698,14 грн., 3% річних - 2191,00 грн., інфляційні витрати - 4808,11 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З уточненої відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання вбачається, що заборгованість, яка утворилась за період з 01.04.2017 року по 31.10.2021 року, складає 75 039,05 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідач, в свою чергу, споживає зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами, відповідачі зобов`язані були оплачувати спожиті послуги, позаяк вони фактично ними користувалися.

Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надає їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.

Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відповідачі є споживачами послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яка міститься в матеріалах справи, відповідачі зареєстровані за адресою, за якою надаються послуги з теплопостачання позивачем.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем уточнені розрахунки, суд дійшов висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

Що стосується заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

У Цивільному кодексі визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (ст.ст. 257, 258 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 встановлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

В останнє, Кабінет Міністрів України постановою від 23.12.2022 р. № 1423 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.06.2023 року.

Згідно із законом від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020 року.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції закону № 540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Отже, відповідно до п. 12 «Перехідних і прикінцевих положень» ЦК України продовжено під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, ст.ст. 257, 258 цього Кодексу.

Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог по даній справі призупинена з 12.03.2020 року (на момент встановлення карантину), її перебіг зупинений до кінця дії карантину. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності щодо сплати заборгованості по комунальним платежам продовжив свій перебіг. Перебіг позовної давності щодо позовних вимог підприємства продовжується на строк дії карантину.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.08.2010 по 31.03.2017 не підлягають задоволенню, так як пред`явлені поза межами позовної давності.

У межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.08.2010 по 31.03.2017 включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.

При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких, плата за-комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.

З даним позовом до суду КП «Харківські теплові мережі» звернулося 14.12.2021 року.

А тому, суд не позбавлений можливості застосувати строк позовної давності в три роки до початку дії карантину 01.04.2020, а саме з 01.04.2017, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2017 по 31.10.2021, заявлені в межах строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, позовні вимоги повинні бути задоволені частково, в межах строків позовної давності з 01.04.2017 по 31.10.2021 року в розмірі 75 039,05 грн.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних суд зазначає, наступне.

Так, Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 390 від 21.04.2023 р. заборонено стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій.

Проте, заборгованість, інфляційні витрати та 3 % річних нараховані відповідачу до 24.02.2022 року, а тому вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року № 206 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони нараховані до початку введення в дію воєнного стану в Україні. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача 3% річних у сумі 2191,00 грн. та інфляційних витрати у сумі 4808,11 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1481,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259,263-267,279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2017 по 31.10.2021 року в розмірі 75 039,05 грн., 3% річних 2191,00 грн., інфляційні витрати 4808,11 грн.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 1481,55 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 16 квітня 2024 року.

Суддя - О.О. Олійник