Ухвала суду № 118375726, 15.04.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7990/23

Провадження №2/367/1892/2024

У Х В А Л А

Іменем України

про направлення за підсудністю

15 квітня 2024 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 367/7990/23 за позовом ОСОБА_2 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

встановив:

11 жовтня 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якій просила суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 лютого 2024 року було закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті судом було постановлено на обговорення питання щодо направлення цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за підсудністю до Бородянського районного суду Київської області, оскільки судом було виявлені ознаки виключної підсудності.

Представник позивача підтримав клопотання про направлення справи за підсудністю.

Відповідач, третя особа не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч.1ст.378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином для передачі справи за підсудністю, що може бути реалізоване лише на стадії підготовчого провадження, суд вважає за доцільне та необхідне повернутися на стадію підготовчого провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18.

З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки предметом позову є визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а спадкова маса складається з декількох об`єктів нерухомого майна, майно ,яке входить до спадкової маси та вартість якого є найвищою, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Бородянського районного суду Київської області, а тому, суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини, тому розгляд справи має здійснюватися Бородянським районним судом Київської області.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне направити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за територіальною підсудністю до Бородянського районного суду Київської області.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Перейти до стадії підготовчого судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини направити за підсудністю до Бородянського районного суду Київської області ( вулиця Центральна, 315, Бородянка, Київська область, 07800).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.П. Одарюк