Ухвала суду № 118373189, 16.04.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/1872/22

Номер провадження 1-і/495/29/24

16 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі:головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42023164020000011 від 22 березня2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407 ,ч.4 ст. 409 КК України, -

сторони кримінального провадження:

прокурор Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_3

обвинувачений - ОСОБА_4

захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42023164020000011 від 22 березня2023 року відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407 ,ч.4 ст. 409 КК України,

До суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвнуваченого ОСОБА_4 підтримане нимв судовомузасіданні,яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання під час досудового слідства та підготовчого судового засідання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, асудове провадженняпо розгляду обвинувального акта продовжується.Просит суд продовжити у відношенні обвинувачного ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком,що не перевищує 60 діб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала , просила застосувати альтернативний триманню під вартою запобіжний захід з мотивів недоведенності обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 не погодився з доводами,викладеними в клопотанні прокурората підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання та обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно дост.178КПК Українипри вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,серед яких:вагомість наявнихдоказів провчинення обвинуваченимкримінального правопорушення;тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання обвинуваченоговинуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінобвинувачується;вік тастан здоров`яобвинуваченого;міцність соціальнихзв`язків обвинуваченогов місційого постійногопроживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців;наявність уобвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання;репутацію обвинуваченого;майновий станобвинуваченого;наявність судимостейу обвинуваченого;розмір майновоїшкоди,у завданніякої обвинувачуєтьсяособа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення обвинувачуєтьсяособа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років , враховуючи його вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений та свідки, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання суду запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків, відсутності міцних соціальних зв`язків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченогов судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків, відсутності міцних соціальних зв`язків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити .

Продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком , що не перевищу 60 діб, тобто до 14червня 2024року включно в Державній установі " Ізмаїльський слідчий ізолятор".

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб (який станом на 16.04.2024 року складає 3028 гривнь), що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя : ОСОБА_1