Ухвала суду № 118360337, 15.04.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

15 квітня 2024 року Справа № 280/2786/24 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» (вул.Якова Новицького, буд.11, м.Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 42733984)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 61208010706 від 17.05.2023 відповідача про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 34 067 565,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 60908010706 від 17.05.2023 Головного управління ДПС у Запорізькій області про накладення на позивача штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Крім того, просить стягнути на користь позивача судові витрати в повному розмірі.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача ОСОБА_1 , який діє на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 09.05.2023 у справі №908/3411/21 у якості арбітражного керуючого.

Ухвалою від 01.04.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів реєстрації позивачем електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

09.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16934), до якої долучено відповідь № 689493 про наявність у ТОВ «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС. Відтак позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 01.04.2024.

У позовній заяві представником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з цим позовом, розглядаючи яке суд зважає на наступне.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, загальний строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору такий строк становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, або шість місяців з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою у випадку, якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом.

При цьому КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Згідно із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить: шість місяців з дня, коли особа дізналася про прийняття такого податкового повідомлення-рішення у випадку невикористання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження) відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України та один місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 ПК України у випадку використання процедури досудового врегулювання спору (адміністративного оскарження)

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 17.05.2023 № 61208010706 та № 60908010706. З матеріалів справи встановлено, що позивач не скористався правом на адміністративне оскарження, тому враховуючи відсутність відомостей щодо дати отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, строк звернення до суду з даним позовом розпочався з 18.05.2023 та сплив 18.11.2023, однак з цим позовом позивач звернувся лише 27.03.2024 (через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском строку звернення до суду.

Водночас КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку, проте лише у разі його пропуску з поважних причин.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник зазначає, що постановою Господарського суду Запорізької області від 02.06.2022 по справі № 908/3411/21 позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (реєстраційний № якої в ЄДРСР 104634042), тобто до отримання ППР. Таким чином, позивач легітимно очікував на відхилення Господарським судом Запорізької області заяви про грошові вимоги відповідача в межах розгляду справи про банкрутство позивача, оскільки податковий обов`язок щодо сплати платежів, вказаних в ППР, настав після визнання позивача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Проте, у постанові від 17.01.2024 по справі № 903/51/20 Верховний Суд відступив від вищезгаданої судової практики та зазначив, що моментом виникнення податкових зобов`язань у платника податку є перший день несплати податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК для подання податкової декларації за відповідним податком, а не наступний день після отримання ППР. Звертає увагу, що ліквідатор позивача дізнався про зміну практики Верховного Суду у лютому 2024 року з Ухвали Центрального апеляційного Господарського суду від 02.02.2024 по справі № 908/3411/21 (справа про банкрутство позивача). Крім того, зазначає, що у провадженні арбітражного керуючого знаходяться поточні провадження, по яких постійно відбуваються судові засідання, збори кредиторів, складаються процесуальні та інші документи, що теж неминуче вплинуло на строк подачі цього позову.

Суд при розгляді питання строку звернення до суду також враховує те, що одним з визначальних критеріїв для прийняття рішення про недопуск особи до правосуддя та залишення позовної заяви без розгляду, зокрема, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

Крім того, суд бере до уваги питання належної підсудності категорії подібних справ.

Так, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог у межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, яку було оприлюднено в ЄДРСР 11.05.2023, відступила від указаних висновків у справі № 905/2030/19 та зазначила, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов`язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об`єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об`єктивні ризики при правозастосуванні. При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв`язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

Отже, зі змісту наведеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

Вищенаведені висновки знайшли своє підтвердження і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1332/22).

Дослідивши зміст заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що викладені представником обставини, а саме те, що за період можливого звернення до суду відбулась зміна сталої судової практики, а також завантаженість представника позивача як арбітражного керуючого, який виконує відповідні повноваження розпорядника майна значного переліку підприємств, через що об`єктивно не було можливості вчасно звернутись до суду, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим та з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист, а також задля дотримання принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду.

Згідно з частиною третьою статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За результатами вивчення наданих до позовної заяви письмових доказів судом встановлено необхідність витребування від Головного управління ДПС у Запорізькій області доказів по справі, а саме всіх документів та матеріалів, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № 61208010706 від 17.05.2023 та № 60908010706 від 17.05.2023.

Частиною першою, третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням предмету спору, обсягу та характеру доказів у справі, останню недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у зв`язку з чим ця справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

У процесі підготовчого провадження, суддя встановив необхідність провести підготовче судове засідання по справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 171, 179, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Відкрити загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР ЕКСПОРТ БКВ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Призначити підготовче засідання на 26 квітня 2024 року о 10:00, яке буде проводитися суддею Мінаєвою К.В., одноособово в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 65в, кабінет 130, зала судових засідань № 3.

Витребувати від Головного управління ДПС у Запорізькій області докази по справі, а саме всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № 61208010706 від 17.05.2023 та № 60908010706 від 17.05.2023.

Витребувані судом докази надати до Запорізького окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Справа розглядатиметься одноособово суддею Мінаєвою Катериною Володимирівною.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Запропонувати:

відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами;

позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив;

відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В.Мінаєва