Рішення № 118360255, 12.04.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 квітня 2024 року Справа № 280/10413/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-2), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При зверненні за призначенням пенсії за віком позивачка надала трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1980 року. Рішенням відповідача 1 від 06.06.2023 № 084050015212 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" оскільки виправлення прізвища із ОСОБА_2 на ОСОБА_3 не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. За результатами розгляду заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи Позивача згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1980 року, з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж Позивача, який визнається Відповідачем, становить 15 років 05 місяців 21 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком, а період страхового стажу з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів, Відповідачем не визнається. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 06.06.2023 № 084050015212 Головного управління Пенсійного фонду України в Харьківській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харьківській області, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року. Просить позова задовольнити.

Ухвалою судді від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що заява Позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення № 084050015212 від 06.06.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При розрахунку страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1980, оскільки виправлення прізвища із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » не відповідає вимогам Інструкції №58.

Ухвалою суду від 17.01.2024 до участі у справі залучено у якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

25.02.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано спірні періоди роботи, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме титульна сторінка має бути заповнена адміністрацією підприємства та після цього засвідчена підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок та печаткою підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач звернулась до пенсійного органу з заявою від 30.05.2023 про призначення їй пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.06.2023 року № 084050015212 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років. Зазначено, що оскільки виправлення прізвища із ОСОБА_2 на ОСОБА_3 не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. За результатами розгляду заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи Позивача згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1980 року, з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж Позивача, який визнається Відповідачем, становить 15 років 05 місяців 21 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Вважаючи рішення відповідача 1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Особи мають право на призначення пенсії за віком, згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Зі змісту наведених норм слідує, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі Інструкція №162).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Абзацом 1 пункту 2.10 Інструкції №162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, що внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).

Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Судом досліджено трудову книжку НОМЕР_1 від 03.10.1980 року позивача (а.с.8-18), у якій наявний трудовий запис 23.10.1984 року по 30.09.1998 року. При цьому, у всіх рядках вчинені записи із посиланням на номер та дату прийняття відповідного наказу. Стоять відповідні печатки підприємств (установ). Тобто, із наведених записів можливо встановити період, протягом якого позивач перебував у трудових відносинах; місце роботи та посаду; відомості про переведення; підставу звільнення; документи (накази), на підставі яких здійснено записи у трудовій книжці.

На працівника не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та Іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення мене конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі 687/975/17 (реєстраційний номер у ЄДРСР 72366973). ( ВС/КАС у справі № 127/9055/17 від 06 березня 2018 р.)

До такого висновку дійшли адміністративні суди за результатами розгляду справи № 127/9055/17, у якій спір виник з приводу наявності чи відсутності у позивача підстав для зарахування при обчисленні пенсії періодів роботи на підприємстві, яке відсутнє за його місцезнаходженням та в архівних установах якого відсутні документи про роботу особи.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Так на титульній сторінці є виправлення у прізвищі із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », проте, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084050015212 від 06.06.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, прийнято без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття. А отже є протиправним та підлягає скасуванню в частині не зарахування страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1980 року, з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, у редакції на час подання заяви про призначення пенсії, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №22-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

У зв`язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській областірозглянуто заяву позивача про призначення пенсії, а отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській областіу розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Харківській області, проте обов`язок виплати пенсії, залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача 1 зарахувати позивачу періоди роботи з 23.10.1984 по 30.09.1998 року.

За нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для о задоволення позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір, слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, яким прийнято протиправне рішення.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 58-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 084050015212 від 06.06.2023 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, в частині не зарахування страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1980 року, з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів, в іншій частині рішення № 084050015212 від 06.06.2023 залишити без змін.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.10.1980 з 23.10.1984 року по 30.09.1998 року, тобто 13 років 11 місяців та 7 днів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В.Стрельнікова