Рішення № 118359734, 15.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/4321/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

15.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №046350012915 від 06.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати (перевести) і виплатити ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Позовна заява обґрунтована тим, що 01.02.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, а саме переведення з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію по Списку №2 відповідно до п. б) ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення. У відповідності до принципу екстериторіальності заяву про призначення пенсії позивачки було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Згідно з рішенням №046350012915 від 06.02.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в перерахунку пенсії позивачу відмовлено тому, що вона не досягла необхідного пенсійного віку. З зазначеним рішенням позивачка не погоджується, вважає його протиправним з огляду на зразкову справу №360/3611/20. Відповідно до вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з 05.03.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

08.03.2024 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на позов, в якому не погоджується з викладеними в позовній заяві вимогами та вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного. 01.02.2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою щодо перерахунку пенсії перехід на інший вид пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком Список 2). У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 01.02.2024 року та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За результатами розгляду поданих документів управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.02.2024 року № 046350012915. Після винесення зазначене рішення направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та в подальшому долучено до матеріалів відмовної електронної пенсійної справи позивача. Вказаним рішенням встановлено наступне: пільговий стаж заявника -11 років 10 місяців 24 дні. Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно п.2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку та відсутній пільговий стаж, визначений п.3 статті 114 Закону № 1058-IV. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 01.02.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №309 про перерахунок пенсі: «перехід на інший вид пенсії» (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2) призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058).

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 01.02.2024 року та винесення відповідного рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення за №046350012915 від 06.02.2024 року про відмову у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку з відсутністю відповідного пенсійного віку, визначеного п.2 ч.2 ст. 114 Закону №1058 на дату подання заяви. Також в рішенні зазначено, що пільговий стаж заявника становить 11 років 10 місяців 24 дні.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 протиправним, позивачка звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першоїстатті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюютьсяЗаконом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ(далі Закон № 1788-ХІІ) таЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV(далі Закон №1058-IV).

Відповідно достатті 2 Закону № 1788-XII, за цимЗакономпризначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно з пунктом «б»статті 13 Закону № 1788-XII(в редакціїЗакону України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»(далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до набрання чинності Закону № 213-VІІІ, право на пенсію за віком пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до набрання чинності Закону № 213-VІІІ, право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У свою чергуЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 року (далі Закон №2148-VIII),Закон №1058-IVдоповнено розділом XIV-І «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Разом з цимЗаконом №2148-VIII, у новій редакції був викладений пункт 2розділу XV Закону №1058-IV, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цьогоЗаконумають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗакону.

Крім цього, в силу спеціальної вказівки уЗаконі №2148-VIII, наведені вище нормизаконупочали застосовуватись з 01.10.2017 року.

Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком № 1, почали регламентуватись одночасно двома законодавчими актами, а саме: пунктом «б» частини першоїстатті 13 Закону № 1788-ХІІу редакціїЗакону № 213-VIIIта пунктом 2 частини другоїстатті 114 Закону №1058-IVу редакціїЗакону № 2148-VIII. Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).

Такий стан правового регулювання існував до прийняттяКонституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020"У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".

Конституційний Суд України у вказаному рішенні, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннямиЗакону № 1788-ХІІу редакції до внесення змінЗаконом № 213-VIII.

Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття13, частина друга статті14, пункти «б»-«г» статті54 Закону №1788-ХІІзі змінами, внесенимиЗаконом №213-VIII, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першійстатті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

За змістом пункту 1 резолютивної частинирішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), статтю13, частину другу статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-ХІІзі змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішеннястаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону №1788-ХІІзі змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону № 1788-ХІІв редакції до внесення змінЗаконом № 213-VIIIдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Отже, з 23.01.2020 року правила призначення пенсій за Списком №1 регламентуються одночасно пунктом «б» частини першоїстатті 13 Закону №1788-ХІІу редакції до внесення змінЗаконом №213-VIIIта пунктом 2 частини другої статті 114Закону №1788-ХІІу редакціїЗакону №2148-VIII.

Відносно позивача правила вказаних нормативних положень містять розбіжність у величині показника вікового цензу, що є однією з умов призначення пенсії жінкам за Списком №2, який складає 50 років запунктом «б» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІу редакції до внесення змінЗаконом №213-VIIIта 55 років за пунктом 2 частини другої статті 114Закону №1788-ХІІу редакціїЗакону №2148-VIII.

Як слідує з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області №046350012915 від 06.02.2024 року, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідач покликається, зокрема, на те, що позивач не досягла віку 55 років, що відповідно до вимогстатті 114 Закону №1058-IVунеможливлює призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своєму рішенні від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20, яке підтримане постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року, вказав, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За таких обставин та правового регулювання суд вважає, що відповідач не застосував більш сприятливийзакон, який передбачає право позивача на обумовлену попередньою роботою пільгову пенсію, проте застосувавзакон, який позбавляє зазначеного права, отже діяв всупереч вимог верховенства права.

Враховуючи в силу приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри вирішенні цієї типової справи вищевикладені висновки Верховного Суду, наведені у рішенні від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку за обставин, коли є діючими одночасно дві правових норми, які містять різні правила призначення пенсії за Списком №2 щодо параметру вікового цензу, найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років, відтак до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт «б» частини першоїстатті13 Закону №1788-ХІІу редакції до внесення змінЗаконом №213-VIII.

Також слід зазначити, що пунктом 3 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 року встановлено, що застосуванню підлягають стаття13, частина 2 статті14, пункти "б"-"г" статті54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 рокуза№1788-ХІІв редакції до внесення змінЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 рокуза № 213-VІІІдля осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача достатньої кількості пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, станом на 01.04.2015 року.

Таким чином, суд констатує, що на момент звернення до відповідача із заявою №309 від 01.02.2024 року про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивачка досягла віку 50 років, її пільговий стаж роботи за Списком № 2 становив 11 років 10 місяців 24 дні, загальний страховий стаж складав 31 рік 05 місяців 1 день (згідно з протоколом розрахунку пенсії Форма РС-право), що відповідачем не заперечується та, на переконання суду, є достатнім для перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

З огляду на вказане, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №046350012915 від 06.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 винесене всупереч нормам чинного законодавства та є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Таким чином, суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати (перевести) і виплатити ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв всупереч чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246,250, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за №046350012915 від 06.02.2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати (перевести) і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна