Ухвала суду № 118357701, 11.04.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1724/24

Провадження № 1-кс/752/3101/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100000000498 від 21.04.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, працюючого: ринок «Троєщина» охоронцем, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.311, ч.4 ст.321, ч.3 ст.311 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08.01.2024, знаходячись у невстановленому місці, з корисливих спонукань, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту прекурсору - нітроетан.

Реалізовуючи свій злочинний намір та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із прекурсорами, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08.01.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених слідством обставин, з корисливих спонукань, ОСОБА_5 незаконно придбав прекурсор «нітроетан», який розпочав незаконно зберігати у приміщенні контейнеру АДРЕСА_2 , з метою його подальшого незаконного збуту.

Знаходячись у приміщенні вказаного контейнеру за вищезазначеною адресою, 25.10.2023 приблизно о 13 год. 30 хв., співробітниками правоохоронних органів відібрано та вилучено зразки рідини, яка містить прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан», яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав за вищевказаних обставин з метою подальшого збуту.

Крім того, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08.01.2024, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збут сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідрамін (димедрол), в особливо великих розмірах.

Реалізовуючи свій злочинний намір та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із прекурсорами, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08.01.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених слідством обставин, з корисливих спонукань, ОСОБА_5 незаконно придбав порошкоподібну речовину, що містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) вагою не менше 222,18 г, який розпочав незаконно зберігати у приміщенні контейнеру АДРЕСА_2 , з метою його подальшого незаконного збуту.

Знаходячись у приміщенні вказаного контейнеру за вищезазначеною адресою, 25.10.2023 приблизно о 13 год. 30 хв., співробітниками правоохоронних органів відібрано та вилучено зразки порошкоподібної речовини, яка містить сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) вагою 222,18 г, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав за вищевказаних обставин з метою подальшого збуту.

Крім того, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 09.04.2024, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання з метою збуту прекурсору - нітроетан.

Реалізовуючи свій злочинний намір та маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі від незаконних операцій із прекурсорами, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 09.04.2024, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених слідством обставин, з корисливих спонукань, ОСОБА_5 повторно незаконно придбав прекурсор «нітроетан» в особливо великих розмірах, який розпочав незаконно зберігати у приміщенні контейнеру АДРЕСА_2 , з метою його подальшого незаконного збуту.

Під час проведення 09.04.2024 обшуку контейнера № НОМЕР_1, який розташований на території ринку «Троєщина» за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 2-А , співробітниками правоохоронних органів серед іншого виявлено та вилучено зразок рідини з ємності об`ємом приблизно 200 літрів, що містить у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і щодо якого встановлюються заходи контролю «нітроетан» не менше 103,5 г, який ОСОБА_5 повторно незаконно придбав та зберігав за вищевказаних обставин з метою подальшого збуту.

10.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування; виключно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

На підставі викладеного сторона обвинувачення у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі, який перевищує 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, є обґрунтованою; ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, є доведеними.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ризики, зазначені у клопотанні слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не обґрунтовані та недоведені. Також захисник зазначив, що ОСОБА_5 є інвалідок ІІ групи, перебуває на обліку у психіатра. Захисник просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Зазначив, що він не є власником товару, який знаходився в контейнері, розташованому на території ринку «Троєщина», де було проведено обшук. ОСОБА_5 не говорили про те, що за товар зберігається в контейнері, він відкривав двері контейнера по дзвінку. Також ОСОБА_5 зазначив, що він співпрацює зі слідством, всебічно сприяє розслідуванню кримінального провадження.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023100000000498 від 21.04.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

10.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України,ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинив зазначені кримінальні правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема копіях: протоколів НСРД; протоколу про результати проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння; протоколу про результати негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження; протоколів обшуку; інших відомостей, долучених до клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленоїОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинитизазначені вище злочини.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюванийОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України, які, у відповідності до положень статті 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 321 КК України) та нетяжкого злочину (ч.2 ст. 311 КК України), за вчинення яких законом передбачено покарання у виді реального позбавлення волі на значний строк. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочинів у вчинені яких підозрюєтьсяОСОБА_5 , обставини вчинення інкримінованих йому злочинів, особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, щоОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Такий ризик є обґрунтованим, оскільки органом досудового наразі не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Враховуючи зазначене, на переконання слідчого судді, ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою приховування чи знищення доказів, які можуть вказувати на його причетність до кримінальних правопорушень, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує спосіб та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, а також характеристику підозрюваного; на переконання слідчого судді ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом перешкоджання збиранню стороною обвинувачення доказів та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, є доведеними.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів, враховує такі обставини: підозрюваний ОСОБА_5 неодружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має; працюючий охоронцем на ринку «Троєщина»; раніше не судимий.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів та доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою прокурором доведено наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти зазначеним вище ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин, оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваногоОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 58 діб, а саме по 07.06.2024 до 12 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваногоОСОБА_5 внести заставу у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.

З урахуванням наявних в матеріалах справи відомостей про матеріальний стан підозрюваного, обставин вчинення кримінальних правопорушень, на думку слідчого судді, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн., не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте застава в такому розмірі є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваногоОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При визначенні строку, на який на підозрюваного будуть покладені зазначені вище обов`язки, в разі внесення застави, слідчий суддя враховує, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів; досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, строк дії обов`язків покладених на підозрюваного необхідно визначити до 07.06.2024 включно.

Керуючись статтями 32, 110, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 58 діб, а саме по 07.06.2024 року до 12 год. 30 хв. включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 242 240,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити до 07.06.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1