Рішення № 118340978, 23.01.2024, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/1275/23

Провадження №2/534/341/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2024 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Морозова В.Ю, за участю: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа - приватний нотаріус Красильникова О.В., про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя батьком позивача був складений заповіт за яким належну йому на праві власності квартиру він заповів останньому.

08.02.1988 року батьки позивача розлучилися і з того часу батько позивача прожив один та інших шлюбів не реєстрував.

22.06.2023 позивач звернувся до приватного нотаріуса Красильникової О.В. за оформленням, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки надані позивачем документи належним чином не підтверджують факт поживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвалою суду від 11.08.2023 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги пітримала та просила суд задовольнити.

Представник Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області направив до суду заяву в якій прохав суд розглядати справу за відсутності представника відповідача. Просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Приватний нотаріус Красильникова О.В. направила до суду заяву в якій прохала суд розглядати справу за її відсутності та не заперечувала проти позову.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали покази відповідно до яких підтвердили, що позивач проживав та доглядав за спадкодавцем з січня 2019 року.

Суд, заслухавши покази свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.09.2020 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.03.1979 року(а.с. 10).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 11.01.1996 року запис у реєстровій книзі № 3/255та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Відповідно до заповіту посвідченого приватним нотаріусом Комсомольського міського нотаріального округу Куц С.М від 16.10.2006 року. ОСОБА_2 заповів своєму сину ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00039904462 від 31.05.2023 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було розірвано 08.02.1988 року за номером актового запису № 37, (а.с. 14).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 19.08.2020 року ОСОБА_1 надана згода на прописку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18 на звороті).

Відповідно до Акту від 22.06.2023 року за підписом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з січня 2019 року. (а.с. 19).

Відповідно до відповіді приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Красильникової О.В. №70/01-16 від 22.06.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не був зареєстрований разом із спадкодавцем на день його смерті та не подав у шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини. (а.с. 25).

Відповідно до положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У силу п.7 Постанов Пленуми Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника .

За приписами п.7 Постанов Пленуми Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, встановлення факту, що має юридичне значення залежить від мети, яка повинна мати правовий сенс і як наслідок, створювати для заявника будь-які правові наслідки.

Згідно норм ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видючою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за таких обставин позовна заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.263, 293, 294, 315 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа - приватний нотаріус Красильникова О.В., про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Комсомольськ, Полтавської області, разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування відповідача: Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вулиця. Миру, буд. 24; Повне ім`я третьої особи:Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Красильникова Оксана Вячеславівна, адреса: 39803, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вулиця. Миру, буд. 15, кім. 221.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ