Рішення № 118340377, 15.04.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/362/24 Провадження № 2/358/399/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батьків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона на даний сильно хворіє, потребує постійного медичного обстеження, лікування, а також постійного стороннього догляду та нагляду за лікувальним процесом довічно, що підтверджується медичним висновком ЛКК №607 від 29.12.2023 року КПП БМР «Богуславський центр первинної медико-санітарної допомоги». Вона є непрацездатною особою і пенсіонеркою, отримує пенсію (виплату) у розмірі 4000 гривень, інших джерел доходів не має. Зазначає, що її становище є вкрай нужденним, пенсії не вистачає на оплату комунальних послуг та навіть на продукти харчування, при цьому вона потребує періодичних медичних обстежень та постійного лікування, у зв`язку з чим потребує допомоги від своєї дитини - її повнолітнього сина. ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та має можливість надавати допомогу непрацездатній матері але відмовляється це робити. Позивачка зазначає, що за таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі бідності та не отримавши від сина ніякої підтримки на прохання про надання допомоги, вона вимушена звернутись з цією позовною заявою до суду.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, а також зазначила, що підтримує позовні вимоги про стягнення аліментів в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ковальський В.В. подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі та участі відповідача, а також зазначив, що позовні вимоги визнаються.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, тобто непрацездатною особою, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Пенсійним фондом України 02.08.2011 (а.с. 6).

Відповідно до медичного висновку № 607 від 29.12.2023, виданого лікарсько-консультативною комісією КНП БМР «Богуславський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 має ряд захворювань потребує продовження лікування та реабілітаційних заходів, а саме: постійного медикаментозного лікування, дієтхарчування, диспансерного спостереження сімейного лікаря та динамічного нагляду нейрохірурга, кардіолога, невропатолога, ортопеда, вертебролога, психіатра. Потребує дообстеження (МРТ головного мозку, хребта, ЕНМГ, УЗД ОЧП та МТ), консультації обласних фахівців, щодо уточнення діагнозу та подальшої тактики лікування. Нездатна до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду та нагляду за лікувальним процесом, терміном - довічно (а.с. 14).

Позивачка ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 01.01.1980 Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області (а.с.13).

Відповідач ОСОБА_2 є рідним сином позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07 вересня 1985 року виконавчим комітетом Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області, актовий запис №26 (а.с. 12).

Із копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 вбачається, що на сторінці 10 є запис про реєстрацію шлюбу 19.10.2012 з ОСОБА_4 .

Позивачка не надала відомостей щодо наявності у неї інших повнолітніх дітей.

Також не надані відомості про наявність дітей у відповідача.

Як вказала позивачка у позовній заяві, натепер розмір її пенсії, яку вона отримує становить 4 000 гривень, який не може у повній мірі забезпечити всі її життєві потреби, зокрема придбання ліків, оплату житлово-комунальних послуг, а тому її матеріальне становище є досить складним, і вона потребує матеріальної допомоги, її повнолітній син ОСОБА_2 має можливість надавати їй матеріальну допомогу, проте допомоги на її утримання не надає.

Згідно довідки про доходи №0333283917444310 пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кагарлицькому об`єднаному управлінні ПФУ в Київській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період: з 01.03.2024 по 31.03.2024 складає 4360,63 гривень.

Вирішуючи заявлені позивачкою вимоги суд керується наступними правовими нормами.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

У частині третій статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них.

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Згідно ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Батьківських прав відносно відповідача позивачка не позбавлялась, обставин щодо її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків судом не встановлено.

Обставин які б слугували підставами для звільнення відповідача від обов`язку утримувати матір судом не встановлено.

Відтак, суд не вбачає підстав передбачених ст.204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивачки.

Враховуючи, що позивачка є непрацездатною особою та потребує матеріальної допомоги, суд вважає необхідним стягнути із відповідача аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

При цьому, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи судом по суті, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 50 % суми судового збору за звернення позивачки до суду з даним позовом, що становить 605,60 грн.

На підставі ст. ст. 202, 205 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. ст. ст. 3, 4, 11-13, 19, 128, 141, 200, 258,259, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батьків задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили судовим рішенням і довічно.

Допустити негайне виконання рішення суду у розмірі місячної суми платежу.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов