Ухвала суду № 118339659, 12.04.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/12162/24

Провадження № 1-кс/947/5201/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000000423 від 03.04.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку с. Неркін-Ґеташен, Мартунінського району Республіки Вірменія, громадянку України, з середньою освітою, розлученої, неповнолітних дітей не має, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

12 квітня 2024 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 242240грн..

Клопотання обґрунтоване тим, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000423 від 03.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

-незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на міцні соціальні зв`язки, наявність тяжких хворіб, позитивні характеристики.

2.4. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, пояснила, що є співробітник СБУ самостійно спровокував її на надання неправомірної вигоди.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

12.04.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.369 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що з 08.02.2024 по теперішній час ОСОБА_7 проходить військову службу в органах Служби безпеки України, у військовому званні «старший лейтенант», обіймає посаду оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 2 Закону України «Про Службу безпеки України», визначено, що на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що до завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Статтею 24 зазначеного закону визначено, що Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, окрім іншого брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_7 окрім іншого:

відповідає за роботу з викриття та припинення спроб використання міграційної сфери іноземними спецслужбами, у т.ч. з позицій міжнародних і недержавних організацій, на шкоду інтересам України, здійснює контррозвідувальний захист ГУ ДМСУ в Одеській області.

організовує взаємодію з підрозділами Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби України та ГУ НП України в Одеській області, бере участь у проведенні спільних фільтраційно-перевірочних заходів на кордоні, у місцях тимчасового мешкання та роботи об`єктів оперативної зацікавленості.

здійснює роботу по реалізації органами і підрозділами СБ України режиму заборони іноземцям та особам без громадянства в`їзду в Україну, організовує контроль за перетинанням державного кордону України об`єктами оперативної зацікавленості.

в рамках взаємодії з ГУ ДМС України в Одеській області, з метою виявлення осіб з числа іноземців, які за низкою ознак можуть бути причетними до розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, здійснює опитування зазначеної категорії осіб на етапі їх звернення до регіонального органу ДМС України з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну, оформлення візових та інших документів для в`їзду в Україну, а також вступу до громадянства України чи виходу із громадянства України.

за матеріалами, що надходять на узгодження з ГУ ДМСУ в Одеській області, спільно з ОІС ГВКР (в частині, що стосується) здійснює перевірку іноземних громадян, які клопочуть про надання дозволу на імміграцію в Україну та прийняття до громадянства України (через оперативні та офіційні можливості уточнює та перевіряє отриману з РБД, ЦБД та інших джерел інформацію стосовно іноземців, за необхідності проводить їх контррозвіду вальні опитування, тощо). За результатами проведення перевірки у встановлений законодавством України термін готує відповідь до територіального підрозділу ДМС України щодо наявності чи відсутності підстав, які перешкоджають наданню іноземним громадянам відповідного статусу.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Отже, старший лейтенант ОСОБА_7 , обіймаючи вищевказану посаду в органах Служби безпеки України відповідно до пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, п. 2 Примітки ст. 364 КК України є службовою особою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є депутатом Андрієво-Іванівської громади Березівського району Одеської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», статус депутата місцевої ради визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до вимог ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, у ОСОБА_4 , при невстановлених обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці, виник злочинний намір щодо висловлення пропозиції надати та надання службовій особі - оперуповноваженому 3-го відділу ГВ КР Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 300 доларів США, за вчинення ОСОБА_7 в інтересах третьої особи - громадянина Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за погодження надання дозволу на видачу Головним управління Державної міграційної служби в Одеській області документу, що посвідчує особу іноземця та підтверджує законні підстави для постійного проживання в Україні - посвідки на постійне проживання на ім`я ОСОБА_9 .

Так, 02.04.2024 близько 15 год. 30 хв., під час проведення оперуповноваженим 3-го відділу ГВ КР Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_7 фільтраційних заходів на каналах в`їзду в регіон іноземців та осіб без громадянства, з метою виявлення та попередження використання міграційної сфери на шкоду державній безпеці України, здійснювався комплекс перевірочних заходів, під час яких до ОСОБА_7 , який перебував поблизу будівлі Управління СБ України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Єврейська, 43 підійшла та звернулась громадянка України ОСОБА_4 з пропозицією надання йому неправомірної вигоди за організацію погодження надання дозволу на видачу посвідки для перебування на території України громадянина Республіки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без його фактичної присутності та участі в процесі оформлення необхідних для цього документів.

Того ж дня, розуміючи протиправність дій ОСОБА_4 , з метою викриття та припинення її злочинної діяльності, ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів, та подальші дії вчиняв під їх контролем.

Під час призначеної ОСОБА_4 зустрічі, 04.04.2024 приблизно

о 16 год. 40 хв. з ОСОБА_7 в кафе «Atelier», за адресою: м. Одеса, Олександрівський проспект, 22, ОСОБА_4 повідомила, що являється близьким другом сім`ї ОСОБА_9 , який попросив її організувати отримання документів на його ім`я для легального перебування на території України. Надалі ОСОБА_4 повідомила, що наразі останній перебуває в Англії Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії та його переліт буде коштувати приблизно 300 Євро в одну сторону, однак з метою економії грошових коштів для ОСОБА_9 та отримання документів для легалізації перебування на території України без його участі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, висловила пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 300 доларів США службовій особі - оперуповноваженому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , який в цей час виконував свої службові обов`язки, за погодження надання дозволу на видачу посвідки для перебування на території України органом Головним управління Державної міграційної служби в Одеській області, без фактичної присутності ОСОБА_9 .

Наступну з ОСОБА_7 зустріч ОСОБА_4 особисто призначила поблизу скверу «Міський сад» в центрі м. Одеса на 11.04.2024 о 16 год. 00 хв.

Так, 11.04.2024 близько 16 год. 50 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою з громадянином Республіки ОСОБА_8 , перебуваючи в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_2 , надала службовій особі - оперуповноваженому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 300 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.04.2024 становить 11 706,96 грн.) за вчинення ОСОБА_7 в інтересах третьої особи - ОСОБА_9 , дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: за погодження надання дозволу на видачу Головним управління Державної міграційної служби в Одеській області документу, що посвідчує особу іноземця та підтверджує законні підстави для постійного проживання в Україні - посвідки на постійне проживання на ім`я ОСОБА_9 , без його фактичної присутності та участі в процесі оформлення необхідних для цього документів.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.04.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.04.2024, протоколом огляду від 11.04.2024 кафе «Куманець» в ході якого вилучено серед іншого предмет неправомірної вигоди, протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 від 12.04.2024, іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження в тому числі матеріали НСРД.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

-незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.369 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При цьому слідчий суддя враховує, що у разі визнання її винною у вчиненні корупційного злочину до неї неможливо буде застосування звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрювана розлучена, проживає одна.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

При цьому, підозрювана особисто знає заявника у кримінальному провадженні.

3.8. Вчинити інше корупційне кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 може вчинити інше корупційне кримінальне правопорушення, та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється, враховуючи статус депутата Андрієво-Іванівської громади Березівського району Одеської області та стійкість тісних зв`язків серед представників органів державної влади, впливати на свідків, яких допитано в рамках вказаного кримінального провадження, а також тих, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, через надання неправомірної вигоди схиляти їх до дачі неправдивих показань задля уникнення покарання.

3.9. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.10 Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.11. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину, а також ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 65 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 196 820 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.12. Щодо покладення на підозрювану обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися за межі населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000000423 від 03.04.2024 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Обрати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08 червня 2024 року включно.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 65 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 196 820 (сто дев`яносто шість тисяч вісімсот двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваному ОСОБА_4 обов`язки строком до 08 червня 2024 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1