Ухвала суду № 118336489, 05.04.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/419/24

Провадження № 6/302/15/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2024 р.

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали подання головного державного виконавця Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2024 року Головний державний виконавець Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юришинець В. звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим документом постановою № 302/821/20, виданою 26.10.2020 про стягнення штрафу в сумі 20400,00 грн.

Оглянувши матеріали подання, вважаю, що розгляд подання державного виконавця не підсудне Міжгірському районному суду Закарпатської області та підлягає направленню для розгляду за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цього Кодексу,Закону України"Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження вцивільних справахздійснюється відповіднодо законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, законодавець пов`язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.

До матеріалів заяви не додано у порядку ст.ст.76- 80 ЦПК України доказів того, що на території Міжгірського району Закарпатської області проводяться будь-які виконавчі дії в межах виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_1 .

Отже, державним виконавцем не надано будь-яких доказів вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється юрисдикція Міжгірського районного суду Закарпатської області.

Згідно з ч.1 ст.446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав, отже не є окремим видом судового провадження та окремою стадією цивільного процесу.

Таким чином, подання про тимчасове обмеження боржнику у праві виїзду за кордон може бути подано до суду за місцем виконання судового рішення, а, отже в даному випадку - за місцезнаходженням боржника ОСОБА_1 .

Зі змісту подання та доданих до нього документів вбачається, що боржником у виконавчомупровадженні є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим розгляд даного подання віднесений до юрисдикції Хустського районного суду Закарпатської області.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктивної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 369/238/15-ц).

Відповідно пункту 1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.441 ЦПК України, суд приходить висновку про необхідність передачі подання державного виконавця на розгляд Хустському районному суду Закарпатської області за місцем виконання постанови суду, на розгляд Хустського районного суду Закарпатської області.

Керуючись п. 1 ч. ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 260 - 261, 353, 441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Передати матеріали справи № 302/419/24 за поданням головного державного виконавця Хустського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - за підсудністю до Хустського районного суду Закарпатської області (90400, Закарпатська область м.Хуст, вул. Івана Франка, буд.18).

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя

Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області