Рішення № 118336168, 12.04.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/321/24

Провадження № 2/131/68/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Шелюховського М.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без фіксації судового засідання технічними засобами в м. Іллінці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.12.2018 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 22033000103119. Згідно з умовами кредитного договору відповідачу було надано грошові кошти (кредит) в сумі 18000 грн. строком на 24 місяців зі сплатою процентів в розмірі 0,001 % річних за строкову заборгованість та в розмірі 56,0 % річних - за прострочену заборгованість; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 4,7 % від суми кредиту. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів - обов`язкових платежів в сумі не менше 1596,01 грн.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 26.02.2024 р. у нього перед банком виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 29859,02 грн., яка складається з: - 16505,99 грн. - залишок простроченого кредиту; - 3201,03 грн. - залишок прострочених відсотків; - 10152,00 грн. - залишок прострочених комісій.

12.07.2023 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 12/07/23, за умовами якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача, заборгованість за яким становила 29859,02 грн.

Крім того 29.01.2024 р. між ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 29/01/24-01, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, заборгованість за яким становила 29859,02 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачені строки грошові кошти та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 29859,02 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Іллінецького районного суду від 28.02.2024 р. відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи провести в його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, 28.03.2024 р. та 12.04.2024 р., що підтверджується повідомленням про призначення до розгляду справи, яке було опубліковане на офіційному веб-порталі судової влади України: https://il.vn.court.gov.ua/sud0207, до суду не з`явився, не повідомивши причин своєї неявки, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахуванням викладеного вище, це дає підстави суду відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що 26.12.2018 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22033000103119, який підписано відповідачем.

Згідно з умовами договору банк надав відповідачу грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісії, що передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору банк надав відповідачу грошові кошти на споживчі потреби в сумі 18000,00 грн., на строк 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту 26 грудня 2020 року.

Вказаним пунктом договору передбачено, що за обслуговування кредиту відповідач зобов`язався сплачувати банку щомісячну комісію в розмірі 4,7% від суми кредиту, а також процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,001 % річних нарахованих на строкову заборгованість та 56,0 % річних нарахованих на прострочену заборгованість.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.

Дата погашення та розмір обов`язкового платежу визначені в Графіку платежів (п. 2.2 та Розділ 4 Договору).

Крім того, 26.12.2018 р. відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (Кредит готівкою), яким передбачено суму кредиту в розмірі 18000,00 грн., розмір процентної ставки (0,001 % річних та 56%, яка нараховується на суму простроченої заборгованості у разі порушення оплати згідно графіку платежів), порядок повернення кредиту (24 платежів, щомісячно в розрахункову дату у сумі не менше 1596,01 грн.).

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із банком, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Факт перерахування суми кредиту в розмірі 18000,00 грн. на рахунок відповідача підтверджується випискою АТ «Банк Кредит Дніпро» по особовому рахунку відповідача за період з 26.12.2018 р. по 11.07.2023 р. З вказаної виписки також вбачається, що відповідачем вносились кошти в рахунок погашення суми кредиту, відсотків та комісії.

Також, судом встановлено, що 12.07.2023 р. між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 12/07/23,

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору факторингу Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.

Згідно п 6.2.2 Договору факторингу № 12/07/23 права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги (Додаток 3 до Договору факторингу), після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості.

Згідно з витягом із Реєстру Боржників до Договору факторингу № 12/07/23 від 12.07.2023 р. від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29859,02 грн.

На виконання даних умов договору, сторонами підписано Акт приймання-передачі прав вимоги та акт приймання-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу № 12/07/23 від 12.07.2023 р., згідно яких від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором на загальну суму 29859,02 грн.

Також судом встановлено, що 29.01.2024 р. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №29/01/24-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача за Кредитним договором.

Пунктом 1.1 Договору факторингу встановлено, що перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників від 29.01.2024 р. до договору факторингу №29/01/24-01 від 29.01.2024 р.

Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Реєстром боржників від 29.01.2024 р. до Договору факторингу № 29/01/24-01 від 29.01.2024 р., до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 29859,02 грн.

Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №29/01/24-01 - підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до відповідача за кредитним договором № 22033000103119 від 26.12.2018 р.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 р. у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 29859,02 грн., яка складається з: 16505,99 грн. - залишок простроченого кредиту; - 3201,03 грн. - залишок прострочених відсотків; - 10152,00 грн. - залишок прострочених комісій.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано строковий кредит в розмірі 18000 грн. строком на 24 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 0,001% річних за строкову заборгованість, в розмірі 56,00% річних за прострочену заборгованість та щомісячною комісією за обслуговування кредиту в розмірі 4,7 % від суми кредиту, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів та комісії не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 4500 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 16/02/24 від 16.02.2024 р. ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 16.02.2024 р. до договору № 16/02/24 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором витрачено 2 год., вартість 4000 грн.; вивчення матеріалів справи витрачено 1 год., вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 4500 грн.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4500 грн., які поніс позивач у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 3 ч. 1 п. 3, 512, 514, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 629, 1049 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 22033000103119 від 26 грудня 2018 року у сумі 29859,02 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 02 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: 02090, Харківське шосе, 19, офіс 2005, м.Київ, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: