Рішення № 118331479, 11.04.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21696/23

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" звернулося в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 22.11.2023 №ПШ 030774.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.10.2023 автомобіль ГАЗ 3309 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, здійснював перевезення пального для заправки сільськогосподарської техніки, про що свідчить акцизна накладна від 26.10.2023 №3104 та товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 26.10.2023 №ЕА000008361. Під час проведення рейдової перевірки відповідач встановив порушення законодавства про автомобільний транспорт. зокрема автомобіль не обладнаний тахографом, відсутній акт перевірки та адаптації тахографа, відсутня індивідуально-контрольна книжка водія чи графік змінності водіїв. За результатами розгляду справи про порушення 22.11.2023 винесена спірна постанова, якою застосований штраф у розмірі 17000,00 грн. Вважає постанову від 22.11.2023 №ПШ 030774 протиправною, оскільки пунктом 1.4. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 дія не розповсюджується, зокрема, на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств. Зазначає, що не є автомобільним перевізником у розумінні пункту 1.3. Інструкції, оскільки під час проведення рейдової перевірки не надавав послуги з перевезення вантажів. Посилається на воєнний стан як на ще одну підставу визначену у пункті 1.4. Положення №340. Просить скасувати спірну постанову.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що 26.10.2023 посадовою особою Укртрансбезпеки на автодорозі Хмельницької області проведена перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Під час перевірки відповідач встановив, що транспортний засіб ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 перевозив вантаж за відсутності на момент перевірки протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, який не обладнаний тахографом, відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, копії графіку змінності водіїв, що зафіксовано в Акті від 26.10.2023 №028719. Посилається на норми пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Оскільки маса транспортного засобу позивача становить понад 3,5 тонни, відповідач вважає він повинен бути обладнаний тахографом, і відповідно до вимог чинного законодавства зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.08.2010. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

26.10.2023 відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області проведена перевірка додержання позивачем законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів вантажів автомобільним транспортом. До перевірки водій надав свідоцтво про реєстрацію, посвідчення водія, ТТН від 26.10.2023. В акті від 26.10.2023 №028719, складеному за результатами перевірки, відповідач встановив, що транспортний засіб ГАЗ 3309, реєстраційний номер НОМЕР_2 перевозив вантаж за відсутності на момент перевірки протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, який не обладнаний тахографом, відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, копії графіку змінності водіїв.

На підставі акту перевірки від 26.10.2023 №028719 відповідач прийняв постанову від 22.11.2023 № ПШ 030774 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи постанову від 22.11.2023 № ПШ 030774 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закону № 2344-III віднесені також інші документи, що передбачені законодавством.

За приписами статті 49 Закону України № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття33 Закону №2344-III).

Крім того, положенням статті 34 Закону №2344-III передбачений обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі Положення №340).

Згідно з пунктом 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Отже, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Тому, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі щодо перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону 2344-III, а також режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до вимог законодавства України, є автомобільний перевізник, який здійснює перевезення вантажів.

Суд встановив, що транспортний засіб ГАЗ 3309 реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 повна маса 8100 кг, маса без навантаження 3950 кг) належать на праві власності позивачу. Вказаним автомобілем 26.10.2023 керував водій ОСОБА_1 .

Під час здійснення територіальним органом Укртрансбезпеки перевірки вказаного автомобіля водій надав посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (спеціалізований вантажний паливозапраник-С), товарно-транспортну накладну від 26.10.2023.

Разом з тим, водій не надав для перевірки протокол адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, який не обладнаний тахографом, індивідуальну контрольну книжку водія, копії графіку змінності водіїв, які відповідно до положень статті 48 Закону №2344-III та Положення №340 для водія є обов`язковими документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

При цьому, посилання позивача на те, що 26.10.2023 не надавав послуги з перевезення вантажів третім особам, а здійснював перевезення вантажу для власних потреб, яке не потребує використання тахографа, суд вважає необґрунтованим, адже за приписами Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником є особа, яка здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, безвідносно до того чи здійснені перевезення на комерційній основі, чи за власний кошт.

Щодо аргументів позивача на те, що вимоги Положення №340 не можуть бути застосовані, оскільки такі не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 Положення №340 вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

При цьому, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств (пункт 1.4 Положення №340).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 26.10.2023 №ЕА000008361 автомобільний перевізник ТОВ "Енселко Агро" здійснювало перевезення дизельного пального (2710 19 43 00)4 UH ООН 1202; клас 3; ГП ІІІ; клас F масою 4134,044 кг з пункту навантаження вул. Центральна, будинок 61, Сахнівці, Старокостянтинівський район, Хмельницька область вантажоодержувачу (ТОВ "Енселко Агро") до пункт розвантаження (не зазначено) автомобільним транспортом з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Враховуючи те, що транспортний засіб ГАЗ 3309 реєстраційний номер НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний паливозапраник-С) не є трактором або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугує виключно для цілей експлуатації підприємства, то застереження, зазначені в пункті 1.4 Положення №340 щодо непоширення вимог цього Положення на перевізників сільськогосподарських підприємств або підприємств лісового господарства не можуть бути застосовані до позивача. Зокрема, позивач не надав суду документів які підтверджують його статус сільськогосподарського підприємства.

Суд відхиляє, як безпідставне, посилання позивача на пункт 1.4 Положення № 340, яким передбачено, що дія Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, в обґрунтування відсутності у водія під час воєнного стану обов`язку мати при собі індивідуальну контрольну книжку у зв`язку з таким.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону. Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через медіа або оприлюдненню в інший спосіб.

Разом з тим, за визначенням пункту 24 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Згідно з пунктом 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Пунктом 25 статті 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків;

Отже, поняття режиму воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях Указом Президента України, затвердженим Верховною Радою України, не є тотожним поняттю надзвичайної ситуації, яка виникає внаслідок небезпечної подій, перелік яких наведений у пункті 25 статті 2 Кодексу цивільного захисту України є вичерпним.

При цьому надзвичайна або небезпечна ситуація відповідає таким ознакам: 1) характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення; 2) є наслідком катастрофи, аварії, пожежі, стихійного лиха, епідемії, епізоотії, епіфітотії, застосування засобів ураження або іншою небезпечною подією; 3) призвела або може призвести до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Позивач не надав докази на підтвердження того, що ситуація, яка склалася під час перевезення пасажирів 26.10.2023 (у день проведення рейдової перевірки) відповідала зазначеним вище ознакам надзвичайної або небезпечної ситуації. Разом з тим, також не надав докази того, що наявність воєнного стану в країні вплинуло на виконання зобов`язання щодо надання посадовій особі всіх необхідних документів та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною і неможливістю виконання цього зобов`язання.

Крім того, згідно з визначенням, наведеному у п.1.5 Положення №340, тахограф обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв

Тобто це контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб для показу та реєстрації інформації про рух такого транспортного засобу.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

Відповідно до пункту а частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно з частиною 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту а частини 1 статті 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія (постанова Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17).

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III відповідальність до перевізника настає саме за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, а не за порушення правил регулювання робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядку його обліку, що врегульовано Положенням № 340.

Враховуючи, що станом на день проведення перевірки у водія відсутні протокол адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, який не обладнаний тахографом, індивідуальна контрольна книжка водія, копії графіку змінності водіїв, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв постанову від 04.10.2023 № ПШ 030464 про застосування до позивача штрафу за порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини другої першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач довів правомірність постанови від 22.11.2023 №ПШ 030774. Тому, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 22.11.2023 №ПШ 030774 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" (вул. Центральна, 59,Сахнівці,Хмельницький район, Хмельницька область,31334 , код ЄДРПОУ - 37083810) Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук