Рішення № 118330955, 12.04.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2024 року м. Рівне№460/891/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років періоду роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11 вересня 1995 року по 09 серпня 1999 року та видачі оновленої довідки про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020; визнати протиправними дії відповідача щодо видачі довідок про суддівську винагороду, у яких базовий розмір посадового окладу судді вказаний відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік - у розмірі 2102,00 грн і виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік, абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік та із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік; зобов`язати відповідача зарахувати до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років період роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11 вересня 1995 року по 09 серпня 1999 року та видати довідку про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування із зазначенням надбавки за вислугу років у розмірі 50% (стаж понад повних 20 років) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020; зобов`язати відповідача видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на: 01 січня 2021 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, який становить 68100 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років; 01 січня 2022 року виходячи з базовою посадовою окладу судді місцевою суду, який становить 74430 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років; 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, який становить 80520 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року - 2684 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років.

Ухвалою судді Жуковської Л.А. від 26.01.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 05.02.2024 відкрито провадження в справі №460/891/24, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 №49, відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року №2 (у редакції змін, внесених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року №4) у зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Жуковської Л.А., головуючої судді у справі №460/891/24 та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/891/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №460/891/24 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 22.02.2024 прийнято адміністративну справу №460/891/24 до провадження судді Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В, розгляд справи вирішено здійснити в строки, визначені частиною другою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що станом на дату звільнення з посади судді Гощанського районного суду Рівненської області її загальний стаж роботи судді становить понад 20 років, що дає їй право на встановлення надбавки за вислугу років 50%. Однак, відповідач видав їй довідки із зазначенням про те, що стаж її роботи становив понад 15 повних років, який давав право на щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40%. При цьому, вказує, що до її стажу для визначення розміру доплати за вислугу років підлягає зарахуванню період роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11 вересня 1995 року по 09 серпня 1999 року. Також, зауважує, що відповідач відмовив у видачі довідок за 2021-2023 роки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з 01 січня 2022 року - 2481 грн, з 01 січня 2023 року - 2684 грн. Вважає такі дії Територіалого управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області протиправними та просить суд позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позов, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області вимоги ОСОБА_1 не визнає. На обґрунтування своєї позиції покликається на те, що на момент виходу позивача у відставку діяв Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-УІІІ (в редакції від 21.12.2016 № 1798-VIII), а згідно наказу Гощанського районного суду Рівненської області №24-к від 01 серпня 2014 року Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років заступнику голови суду ОСОБА_1 стаж роботи позивача становив понад 15 (п`ятнадцять) повних років, який давав право на щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40%. Вказує, що у територіального управління як на момент відрахування зі штату суду голови суду ОСОБА_1 так і на сьогодні, відсутні інші правоустановчі документи, які б підтверджували стаж роботи позивача, окрім наказу 2014 року. Зауважує, що у наданій позивачем до адміністративного позову довідці від 04.12.2023 про розрахунок стажу роботи, та Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 14.11.2023 №03/76/2023, розрахунок стажу відрізняється. Отже, територіальне управління не мало правових підстав зарахувати позивачу до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років період роботу стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11.09.1995 по 09.08.1999 року та видавати довідку про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування із зазначенням надбавки за вислугу років у розмірі 50% (стаж понад повних 20 років) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020. Щодо визначення розміру базового посадового окладу судді місцевого суду станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, що зазначений у виданих територіальним управлінням довідках про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, звертає увагу, що управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією і законами України та розраховувало розмір посадового окладу судді місцевого суду на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021-2023 років у розмірі 2102 гривні. Наголошує, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня при формуванні довідок станом на 01 січня 2021-2023 років не мало правових підстав визначати базовий посадовий оклад судді місцевого суду без застосування норм статті 7 Законів № 1082-ІХ, № 2849-ІХ та № 2710-ІХ, якими визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021-2023 років у розмірі 2102 гривні. За наведеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській як третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача області подала пояснення щодо позову, вказала, що на підставі поданої заяви, ОСОБА_1 з 21.09.2017 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII. До періодів роботи на посаді судді було зараховано: з 26.01.1993 по 26.06.1996 - половина навчання, з 09.08.1999 по 31.12.2003 - суддя Гощанського районного суду Рівненської області, з 01.01.2014 по 10.04.2014 - суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області, з 15.04.2014 по 31.07.2017 - суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області, з 01.08.2017 по 29.08.2017 - суддя, голова Гощанського районного суду Рівненської області. Страховий стаж позивача на момент здійснення призначення складає 26 років 09 місяців 19 днів, з якого стаж який надає йому право на отримання довічного грошового утримання 20 років 05 місяців 20 днів, враховуючи положення частини 3 статті 142 Закону № 1402 та матеріали справи позивача, щомісячне довічне грошове утримання встановлено у розмірі 50%. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо зарахування до стажу для визначення доплати за вислугу років період стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11.09.1995 по 09.08.1999.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 11.09.1995 по 08.08.1999 працювала стажистом Дубенського міського суду Рівненської області, що підтверджується витягом з наказу №68-к від 11.09.1995 відділу юстиції Рівненського обласного виконавчого комітету та витягом з наказу №69-к від 30.07.1999 Рівненського обласного управління юстиції.

З 09.08.1999 позивач працювала суддею Гощанського районного суду Рівненської області згідно з Указом Президента України від 19.06.1999 №675/99.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.08.2017 №2554/0/15-17 позивача звільнено з посади судді Гощанського районного суду Рівненської області у відставку, а 20.09.2017 відраховано зі штату Гощанського районного суду Рівненської області.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.11.2023 №03/76/2023 Гощанського районного суду Рівненської області, ОСОБА_1 :

28.08.1990 30.06.1995 студентка Львівського державного університету ім.І.Франка (2 роки 5 місяців 1 день);

09.08.1996 08.08.1999 стажист Дубенського міського суду Рівненської області (3 роки);

09.08.1999 01.04.2007 суддя Гощанського районного суду Рівненської області;

02.04.2007 27.03.2012 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

28.03.2012 10.02.2014 суддя, продовжує здійснювати повноваження заступника голови Гощанського районного суду Рівненської області відповідно до п.5 розділу XIII Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів;

11.02.2014 - 10.04.2014 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

15.04.2014 14.04.2015 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

15.04.2015 23.04.2017 суддя Гощанського районного суду Рівненської області;

24.04.2017 20.09.2017 суддя, голова Гощанського районного суду Рівненської області (18 років 1 місяць 12 днів). Всього 23 роки 6 місяців 13 днів.

04.12.2023 ОСОБА_1 видано довідку про роботу на посаді судді, а також іншої діяльності, що дає право на відставку, за підписом голови Гощанського районного суду Рівненської області, згідно з якою стаж роботи позивача, що дає право на відставку 24 роки 5 місяців 12 днів, в тому числі на посаді судді 22 роки 11 днів, а саме про те, що:

28.08.1990 30.06.1995 студентка Львівського державного університету ім.І.Франка;

11.09.1995 08.08.1999 стажист Дубенського міського суду Рівненської області;

09.08.1999 01.04.2007 суддя Гощанського районного суду Рівненської області;

02.04.2007 27.03.2012 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

28.03.2012 10.02.2014 суддя, продовжує здійснювати повноваження заступника голови Гощанського районного суду Рівненської області відповідно до п.5 розділу XIII Перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів;

11.02.2014 - 10.04.2014 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

15.04.2014 14.04.2015 суддя, заступник голови Гощанського районного суду Рівненської області;

15.04.2015 23.04.2017 суддя Гощанського районного суду Рівненської області;

24.04.2017 20.09.2017 суддя, голова Гощанського районного суду Рівненської області.

Аналогічні записи містяться в розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 , за підписом голови Гощанського районного суду Рівненської області, що здійснений на підставі трудової книжки № НОМЕР_1 від 09.01.1988.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Рівненській області, на заяву ОСОБА_1 , видано довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді) від 08.01.2024 № 6 станом на 01.01.2020, від 08.01.2024 № 7 станом на 01.01.2021, від 08.01.2024 № 8 станом на 01.01.2022, від 08.01.2024 № 9 станом на 01.01.2023.

Згідно з такими довідками, суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 2020-2023 роки, становить 94590,00 грн, у тому числі: оклад - 63060,00 грн, доплата за вислугу років (40%) - 25224,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) - 6306,00 грн. Зазначено, що стаж роботи на посаді судді на момент звільнення становив понад 15 повних років, який давав право на щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40%.

Також, винагороду в довідках розраховано, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 в розмірі 2102,00 грн, що підтверджується листом відповідача від 08.01.2024 №29-04/24.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.

Щодо зарахування до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років період роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з 11 вересня 1995 року по 09 серпня 1999 року та видачі довідки про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування із зазначенням надбавки за вислугу років у розмірі 50% (за стаж понад повних 20 років) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положеннями статті 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.

Судом встановлено, що на час виходу позивача у відставку був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 1402-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України № 1402-VІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим, частиною 2 цієї статті прямо передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Як встановлено судом, позивач з 11.09.1995 по 08.09.1999 працювала стажистом у Дубенському міському суді Рівненської області. 09.08.1999 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Гощанського районного суду Рівненської області.

За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, в редакції чинній на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, в редакції до 28.03.2015 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів".

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII (який діяв на час роботи позивача на посаді судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обчислення стажу державної служби на час спірного періоду здійснювалось відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу", державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 2 цього Закону визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Статтею 67 Закону УРСР "Про судоустрій" від 05.06.1981 №2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) було передбачено, що структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.

Тобто, організаційне керівництво (в тому числі і питання кадрового забезпечення) районними (міськими) народними судами у період з 11.09.1995 по 08.08.1999 здійснювалося відповідними відділами юстиції виконавчого комітету відповідних обласних Рад чи обласних державних адміністрацій.

Зі змісту доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що позивач 11.09.1995 була зарахована на посаду стажиста Дубенського міського суду Рівненської області та 08.08.1999 звільнена з цієї посади.

Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювалися такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: постанова Ради міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні, Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.

Так, в підпункті 4.2 пункту 10 зазначеної вище Постанови №535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.

Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищи навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу.

Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст: користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов`язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнена з посади стажиста Дубенського міського суду Рівненської області у зв`язку з призначенням її з 09.08.1999 суддею Гощанського районного суду Рівненської області.

Поряд з цим, Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" статтю 137 Закону № 1402-VIІІ доповнено частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2862-ХІІ (у редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді вперше) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Статтею 127 Конституції України (у редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді вперше) було визначено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Відповідно до статті 8 Основного Закону, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 висловила правовий висновок, за яким ч. 2 ст. 137 Закону № 2862-XII потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у пункті 26 постанови від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19 (провадження № 11- 882заі19) при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому зазначено, що при обчисленні стажу, який дає право на відставку, окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.

З огляду на викладене, період роботи позивача на посаді стажиста Дубенського міського суду Рівненської області відповідно до статті 127 Конституції України повинен був бути зарахований до стажу роботи на посаді судді, як досвід роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Суд зазначає, що частина 1 ст. 7 Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ, яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді, передбачала, що суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років. Однак, статтею 127 Конституції України, що має найвищу юридичну силу, в редакції, що була чинною на час призначення позивача на посаду судді, було передбачено, що суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був зарахувати до стажу роботи на посаді судді період її роботи у сфері права (професійної діяльності) на посаді стажиста Дубенського міського суду Рівненської області у розмірі 3 роки, оскільки такий стаж роботи у сфері права вимагався, як мінімальний для набуття суддею права для призначення на посаду судді.

Отже, матеріалами справи підтверджується, у тому числі з урахуванням 3 років на посаді стажиста Дубенського міського суду Рівненської області, що стаж роботи ОСОБА_1 становить більше 20 років, а тому її доплата за вислугу років має становити 50%.

Покликання відповідача щодо розбіжностей у довідках про розрахунок стажу в частині періоду роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області, суд відхиляє, адже спірний період стажування підтверджується належними доказами, а саме витягом з наказу №68-К по відділу юстиції Рівненського обласного виконавчого комітету від 11.09.1995 (Про призначення на посаду стажиста Дубенського міського суду) та витягом з наказу №69-К Рівненського обласного управління юстиції від 30.07.1999 (Про звільнення з посади стажиста та призначення на посаду судді).

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення шляхом зобов`язаня відповідача зарахувати ОСОБА_1 3 роки до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років період роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області та видати довідку про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування із зазначенням надбавки за вислугу років у розмірі 50% (за стаж понад повних 20 років) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року - з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з 01 січня 2022 року - 2481 грн, з 01 січня 2023 року - 2684 грн та з урахуванням 50% надбавки за вислугу років, суд зазначає наступне.

За приписами статті 130 Конституції України, Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII, а норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть; єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є Закон №1402-VIII.

У сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) Закон №1402-VIII є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний.

Конституція України, відповідно до її статті 8, має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, з яких виник цей спір, на користь спеціального Закону №1402-VIII.

За правилами частини другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

За приписами частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII, до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина п`ята статті 135 Закону №1402-VIII).

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду (частина шоста статті 135 Закону №1402-VIII).

Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків (частина дев`ята статті 135 Закону №1402-VIII).

Отже, базовий розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року

За приписами статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум №966-XIV від 15.07.1999, прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік №1082-IX від 15.12.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік №1928-IX від 02.12.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік №2710-IX від 03.11.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684, 00 грн.

Водночас, статтею 7 вказаних Законів разом із встановленням станом на 01 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді і закріплений на рівні 2102 гривні.

Суд зазначає, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тому законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Фактично нормами Законів України №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що є порушенням гарантій незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Закони України №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Конституція України не надає закону про Державний бюджет України на відповідний рік вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін саме до Закону №1402-VIII, тому суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.

Заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року (2270,00 грн.), на 1 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 1 січня 2023 року (2684, 00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн), на підставі Законів №1082-IX, №1928-IX та №2710-IX, є неправомірною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII.

Тому, оскільки позивач вийшла у відставку з посади судді, її щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 складає 2270,00 грн (2270*30=68100), на 01.01.2022 - 2481,00 грн (2481*30=74430 грн.), на 01.01.2023 - 2684,00 грн (2684*30=80520).

Суд повторює, що за правилами статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода складається, зокрема з доплати за вислугу років. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, за наявності стажу роботи більше 20 років, у розмірі 50 відсотків.

Матеріалами справи підтверджується, що стаж роботи ОСОБА_1 становить більше 20 років. Тому, вона має право на встановлення доплати за вислугу років у розмірі 50%.

За наведеного, позов в зазначеній частині підлягає задоволенню повністю.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій в порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними таких дій та зобов`язання вчинити відповідні дії з метою усунення порушень.

За наведеного, позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір у розмірі 4844,80 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років періоду роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області з розрахунку 3 роки та видачі оновленої довідки про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо видачі ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду, у яких базовий розмір посадового окладу судді вказаний відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2020 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік - у розмірі 2102,00 грн і виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік, абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік та із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 3 роки до стажу для визначення розміру доплати за вислугу років період роботи стажистом Дубенського міського суду Рівненської області та видати довідку про суддівську винагороду з урахуванням періоду стажування із зазначенням надбавки за вислугу років у розмірі 50% (за стаж понад повних 20 років) для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, який становить 68100 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року виходячи з базовою посадовою окладу судді місцевою суду, який становить 74430 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2481 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, який становить 80520 грн і визначений на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року - 2684 грн, з урахуванням 50% надбавки за вислугу років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 12 квітня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10, м.Рівне, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 26259988)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Адреса: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 21084076.

Суддя Н.В. Друзенко