Ухвала суду № 118327617, 02.04.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7070/24

2/760/7057/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

02 квітня 2024 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про порушення майнових прав та виплату компенсації у формі повідомлення/виявлення прямої волі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про порушення майнових прав та виплату компенсації у формі повідомлення/виявлення прямої волі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 дану справу було передано до провадження головуючого судді Букіної О.М.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною шостою статті 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору ч. 6 ст. 175 ЦПК України.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Фактичною передумовою судового розгляду справи є наявність спору про право (для справ позовного провадження). Спір повинен мати правовий характер, тобто стосуватися прав, обов`язків, свобод чи інтересів конкретної особи.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ЦК України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем пред`явлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а також три позовні вимоги майнового характеру.

Однак, позивачем не вказано ціну позову щодо пред`явлених позовних вимог майнового характеру.

Таким чином позивачу потрібно подати до суду позовну заяву у новій редакції у якій вказати ціну позову та надати докази на підтвердження розміру ціни позову, а також копію позовної заяви та копії доказів щодо розміру ціни позову для відповідача.

Окрім цього, не зазначення позивачем ціни позову у позовній заяві позбавляє суд можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн., та 0,4 прожиткового мінімуму становить 1 211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом _____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Позивачем, всупереч вимог вимогам п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не вказано свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Окрім зазначеного, позивачу слід обґрунтувати кожну позовну вимогу з дотриманням норм матеріального права, а також визначитися з обраним способом захисту порушеного права.

Пункт 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначає, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Всупереч вищевказаним вимогам позивачем не надано доказів належності веб-сайту відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, про який зазначено у позовній заяві.

У своєму позові позивач зазначає, що відповідачем порушені її права під час провадження ним підприємницької діяльності. Проте, не додає до позову доказів, що підтверджують ті обставини, що саме під час провадження відповідачем підприємницької, а не особистої приватної діяльності, відповідачем були порушені її права.

Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. У ній, зокрема, має бути зазначено, конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права. З метою запобігання виникненню неясності при виконанні рішення у його резолютивній частині зазначається точне та повне найменування юридичної особи, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, відносно яких суд вирішив питання.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення наведених недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви (в новій редакції), яка містить точний зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При таких обставинах, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про порушення майнових прав та виплату компенсації у формі повідомлення/виявлення прямої волі, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Букіна