Рішення № 118326059, 02.04.2024, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/411/24

номер провадження 2-а/531/3/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді - ГерцоваО.М.,

за участю секретаря судового засідання - Капленко Є. С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адвоката Кишені Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції та командира роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Гребелюка Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через представника звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що постановою командира роти № 6 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві Гребелбюка О. О. FHA № 1390699 від 06.02.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 06.02.2024 року о 23:40 год, за адресою: -м. Київ, вул. Солом`янська, 28, керуючи транспортним засобом, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив вимоги п. 34 ПДР України.

Позивач з даною постановою не згідний, категорично заперечує той факт, що він порушив п. 34 ПДР України, зазначає, що має значний стаж водіння та не порушує правила, будучи за кермом, знаючи до яких наслідків може призвести порушення правил дорожнього руху. Вказує, що працівники патрульної полції незаконно зупинили позивача, після чого складено незаконно постанову щодо обставин, які насправді не мали місця. Позивачу при складанні постанови відеозапис правопорушення наданий не був як і інші докази, що свідчить про відсутність будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Представник позивача вважає, що працівниками поліції не надано належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнаня ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема що він перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР.

Враховуючи вищенаведене, просить скасувати постанову командира роти № 6 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві Гребелбюка О. О. FHA № 1390699 від 06.02.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 21.02.2024 року справа прийнята до судового розгляду та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив, в якому вказує, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. 06.02.2024 року о 23:46 год. екіпаж патрульної поліції під час несення служби в по вул. Солом`янській в м. Києві, виявив, що транспортний засіб VOLVO V70 д.н.з. НОМЕР_1 , який перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР і скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивачу було роз`яснено, що він порушив п. 34 ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченор ч. 1 ст. 122 КУпАП. З відеозапису, здійснено за допомогою нагрудної камери інспектора, волій не заперечував у здійсненні адміністративного правопорушення. Вказані обставини підтверджуються доданим відеозаписом. Вказує, що посилання позивача на те, що на місці події йому не були надані докази про порушення ПДР не свідчать про відсутність вини позивача. На місці розгляду справи інспектори патрульної поліції ознайомили водія ОСОБА_1 з відеозаписом здійснення адміністративного правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст.286КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, та з огляду на те, що сторони по справі були повідомлені про місце і час розгляду справи своєчасно та належним чином, клопотань від учасників справи матеріали справи не містять, суд дослідив матеріали та докази, які були своєчасно долучені сторонами, та встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою командира роти № 6 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві Гребелбюка О. О. FHA № 1390699 від 06.02.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він 06.02.2024 року о 23:40 год, за адресою: -м. Київ, вул. Солом`янська, 28, керуючи транспортним засобом, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків чим порушив вимоги п. 34 ПДР України.

За змістом ч.1 ст.122КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Частиною 1 статті 222 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 122 розглядають органи Національної поліції.

Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 258 КУпАП закріплено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.

Таким чином, аналіз законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху (ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення) на місці вчинення такого правопорушення.

При цьому, положення КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення на спірні правовідносини не розповсюджуються, оскільки, у даному випадку Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду № 520/2261/19 від 25.06.2020 року, визначений статтею 77 КАС обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений статтею 251 КУпАП.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція).

За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O' Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння та користування автомобілем може потенційно завдавати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Як вбачається з доданого до відзиву відеозапису з камер Безапечного міста на дорожнє полотно нанесено горизонтальну розмітку 1.3, поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири й більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами;

Згідно п.8.5.1 ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

В розділі 33 ПДР України зазначено, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється.

Твердження позивача стосного того, що він не перетинав подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, спростовується відеозаписами наданими відповідачем до суду, з яких вбачається перетин вказаної дорожньої розмітки автомобілем VOLVO, за яким відразу послідував екіпаж патрульної поліції. З відеозапису з нагрудної камери працівниців патрульної поліції вбачається, що на місці розгляду справи інспектори патрульної поліції ознайомили водія ОСОБА_1 з відеозаписом здійснення адміністративного правопорушення. Разом з тим, на вказаному відеозписі на 01 хв 57 с. ОСОБА_1 зазначає, що він перетнув подвійну суцільну лінію, таким чином визнав вину в порушенняПДР.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд вважає, що позивачем вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. У зв`язку з відмовою в задоволенні вимог, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.77, 134, 139, 243-246,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову адвоката Кишені Володимира Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції та командира роти № 6 батальйону № 1 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Гребелюка Олександра Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративному суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 квітня 2024 року.

Суддя О. М. Герцов