Постанова № 118325131, 10.04.2024, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/457/24

3/287/1372/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Олевськ

Суддя Олевськогорайонного судуЖитомирської областіВинар ЛюбомирВікторович,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 видане 18.03.2016 року, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 398307 від 25 лютого 2024 року вбачається, що 25 лютого 2024 року, о 21 год. 15 хв., в с. Сущани, по вул. Сергія Шепетька, Коростенського району, Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував трактором «Lovol», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння рук. Від пропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

10.04.2024року в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. При цьому від ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку до суду 10.04.2024 року надійшла заява з проханням перенести судове засідання у справі на іншу дату, оскільки на даному засіданні ОСОБА_1 не може бути присутнім у зв`язку з перебуванням в іншому місці. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини неявки ОСОБА_1 до суду 10.04.2024 року до заяви не додано.

Розглянувши вказану заяву суд зазначає наступне.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП не віднесені до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Хоча ОСОБА_1 і подав заяву про відкладення розгляду справи, проте до вказаного клопотання не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, що унеможливлюють його безпосередню участь у судовому засіданні під час розгляду вказаної справи, а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви.

Слід зазначити, що вказана справа перебуває у провадженні судді Винара Л.В. з 13.03.2024 року та з цього часу ОСОБА_1 вже було подано заяву з проханням перенести судове засідання у справі на іншу дату, яке задоволено судом. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 міг би доручити представляти свої інтереси адвокату, але при цьому на дату розгляду справи у суду відсутні відомості, що ОСОБА_1 дійсно уклав договір про правову допомогу з адвокатом для захисту своїх прав під час судового розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, ОСОБА_1 клопотання про проведення відеоконференції із судом на 10.04.2024 року не подавав.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення має встановленийКУпАПстрок, тому повторне відкладення розгляду справи нівелюватиме завданняКУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, у ОСОБА_1 було достатньо часу та можливостей для підготовки до захисту у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надання до суду належних та допустимих доказів на спростування обставин викладених працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які б свідчили про неможливість подання ОСОБА_1 протягом зазначеного періоду часу вищевказаних доказів матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що в разі неможливості учасників процесу з`явитися до суду, учасники процесу не позбавлені права направити відповідні заяви по суті справи або з процесуальних питань, у порядку, передбаченому КУпАП, в яких викласти свою правову позицію. Проте, ОСОБА_1 вказаним правом на надання письмових пояснень по суті справи до суду не скористався.

Враховуючи викладене,таку поведінку ОСОБА_1 в їїсукупності судрозцінює яксвідоме зловживаннясвоїми процесуальнимиправами,завідомо направленуна безпідставнезатягування розглядусправи дляспливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини вчинення даного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 398307 від 25.02.2024 року, який складений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 25.02.2024 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння рук) та його огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» не проводився, оскільки він від огляду відмовився; направленням на оглядводія транспортногозасобу зметою виявленнястану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`яніння абоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціївід 25.02.2024року зякого вбачається,що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я не проводився, оскільки останній відмовився; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 315117 від 25.02.2024 року;диском з відеозаписом події.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 315117 від 25.02.2024 року,яка знаходитьсяв матеріалахсправи, працівникомполіції 25.02.2024року булопритягнуто ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності за ч.2 ст.126,ч.2ст.122,ч.1ст.122,ч.1ст.126 КУпАПта накладеноадміністративне стягненняу видіштрафу в сумі3400,00грн.Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що вищевказана постанова серії ББА № 315117 від 25.02.2024 року оскаржується ОСОБА_1 в судовомупорядку.Враховуючи наведене,вказана постановає чинноюта підтверджуєфакт того,що саме ОСОБА_1 25.02.2024 року, о 21 год. 15 хв., в с. Сущани, по вул. Сергія Шепетька, Коростенського району, Житомирської області, керував трактором «Lovol», номерний знак НОМЕР_2 .

З наявнихв матеріалахсправи розпискипро роз`ясненняправ таобов`язків,передбачених ст.63Конституції Українита ст.268КУпАП,розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу вбачається, що ОСОБА_1 від підписання зазначених розписок відмовився.

Як вбачаєтьсяз рапортуполіцейського СРПП ВП№ 2Коростенського РУП ГУНПв Житомирськійобласті молодшоголейтенанта поліціїД.Нелепа, 25.02.2024року працівникамиполіції було запропоновановодію ОСОБА_1 у зв`язкуз виявленимиознаками алкогольногосп`яніння пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що останній відмовився. Відносно ОСОБА_1 було винесено постанову та складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до загальних положеньПДРці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пункт 1.3Правил дорожнього рухуУкраїни (далі -ПДРУкраїни) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами пункту 6 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженоїнаказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735(далі за текстом - Інструкція) передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно пункту 7 Розділу І зазначеної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п.27Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність заст.130 КУпАПнесуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відеофіксація, відповідно дост.251 КУпАПє одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З оглянутого диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що 25.02.2024 року поліцейським у зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що останній відмовився. При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував зазначеним транспортним засобом. Також, працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 із його правами та обов`язками та складеними відносно нього адміністративними матеріалами.

Судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018. Правових підстав вважати долучений до матеріалів справи відеозапис неналежним чи недопустимим доказом в суду немає.

Враховуючи наведене, оглянутий відеозапис суд вважає належним доказом, який прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.

Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_1 було порушено п.2.5ПДРУкраїни, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Дослідивши та оцінивши в судовому засіданні докази по справі про адміністративне правопорушення, вважаю, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно положеньст. 23 КУпАПадміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

При обранніміри адміністративногостягнення враховується характер таобставини адміністративногоправопорушення,його наслідки,дані проособу правопорушника, ступіньйого вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130КУпАП та обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розміріоднієї тисячі неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративногоправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA368999980313060149000006001, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Л.В.Винар