Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2595/19
Провадження №: 2/332/500/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
11 квітня 2024 р.
Заводський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді Марченко Н.В.,
при секретарі Петракей Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
03.07.2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02.12.2013 року між ПАТ КБ «Приват банк» (у зв`язку зі зміною типу товариства, змінило свою назву товариства на АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання продукту кредитних карт (далі Генеральна угода) № б/н, відповідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 8018,90 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Генеральною угодою відповідач має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 23029грн. 67коп. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати з відповідача.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
28.07.2023 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Левицької Ю.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 21.08.2019 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2023 року заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Левицької Ю.В. про перегляд заочного рішення від 21.08.2019 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволена. Заочне рішення від 21.08.2019 року, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасоване. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на факти і норми права, викладені в позовній заяві та відзиві на заяву про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача - адвокат Левицька Ю.В. позовні вимоги визнала частково, посилаючись на факти і норми права, викладені у заяві про перегляд заочного рішення.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено.
02.12.2013 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» та відповідач ОСОБА_1 , з метою створення сприятливих умов для виконання зобов`язань за кредитним договором №SAMDN40000010568734 від 16.12.2006 року, уклали Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукта кредитних карт, відповідно до якої банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 8018,90 грн. на строк 24 місяців з 02.12.2013 р. по 31.12.2015 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі потреби в сумі 8018,90 грн., в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів у розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту у вказані в заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 401,27 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами. Дата остаточного погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.12.2015 року ( а.с. 7).
Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Закону сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 02.12.2013 року між сторонами саме в письмовій формі був укладений договір, який підписаний представником позивача і відповідачем ОСОБА_1 та складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Генеральної угоди разом із наданими ПАТ КБ «ПриватБанк» Умовами і правилами, тарифами. Відповідач ОСОБА_1 висловив свою згоду на укладання договору саме в такій формі та зазначив, що він ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому виді.
Таким чином, на підставі наданих письмових доказів судом встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого, сторонами були прийняті на себе взаємні права та обов`язки.
21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту обставину, що зміна типу товариства в розумінні ч. 2ст. 5 Закону України «Про акціонерне товариство»не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість на користь АТ КБ «ПриватБанк».
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Випискою за договором №б/н за період з 01.01.1999 по 28.08.2013 ( операційний рух грошових коштів по рахунку кредитної угоди) підтверджено, що позивач повністю виконав умови кредитного договору, видавши відповідачу кредитні ресурси у розмірі 8518.9 грн. 02.12.2013 року ( а.с. 86 зворотна сторона).
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Частиною другою статті 1054 та частиною другою статті 1050 ЦК України зазначено, що наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1 станом на 17.06.2019 року складає 23029,67 грн., яка складається з наступного: 5963,79 грн. - заборгованість за кредитом, 5204,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10626,26грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди 1235,26 грн. (а.с.3-4).
Досліджені судом докази свідчать про те, що неповерненням отриманого кредиту, відсотків за його користування в обумовлені договором строки відповідач в односторонньому порядку порушив зобов`язання, що випливають з його умов.
З огляду на встановлене судом порушення відповідачем зобов`язання перед Банком з нього на користь позивача безумовно підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом у розмірі 5963, 79 грн.
В частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом суд зазначає таке.
Відповідно до частини другоїстатті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»)глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості від 02.12.2013 року сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом у розмірі 1,5 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 24 місяці - до 31.12.2015 року включно.
Відтак, у межах строку кредитування з 02.12.2013 року по 31.12.2015 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Починаючи з 31.12.2015 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.
Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18).
На підставівикладеного,суд приходитьдо висновків,що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 02.12.2013 року по 31.12.2015 рік у розмірі 1494,90 грн. ( а.с. 4-зворотна сторона).
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією та штрафу, відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1,2,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках до суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача одночасно штрафу і пені не ґрунтуються на законі.
Дане положення підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 року у справі №756/2999/15-ц, в якій сказано, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Суд вважає за можливе стягнути з відповідача один з видів неустойки, заявленої до стягнення - штраф у фіксованому розмірі 1235,26 грн. відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно дост. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 725,18 грн.
Керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, ст.ст.207, 509, 526, 546, 549, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов АТКБ«ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок №29092829003111) 5963 ( п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 79 копійок - заборгованості за тілом кредиту; 1494 ( одна тисяча чотириста дев`яносто чотири ) гривні 90 копійок заборгованості по процентам за користування кредитом та 1235 ( одна тисяча двісті тридцять п`ять) гривень 26 копійок штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок №29092829003111) витрати на оплату судового збору у розмірі 725 (сімсот двадцять п`ять ) гривень 18 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Марченко
Судове рішення № 118321675, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 11.04.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 332/2595/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: