Ухвала суду № 118317105, 08.04.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5584/24

Провадження №: 2/755/4121/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до гаражно - будівельного кооперативу «Березняки - 3» Дніпровського району м. Києва, третя особа: сьома Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 до гаражно - будівельного кооперативу «Березняки - 3» Дніпровського району м. Києва, третя особа: сьома Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до якого просить суд:

- визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить в порядку спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві приватної власності - гаражний бокс № НОМЕР_1 гаражно - будівельного кооперативу «Березняки-3» Дніпровського району міста Києва (код ЄДРПОУ 21617331) за адресою: вул. Березняківська, буд. 23, м. Київ, (загальною площею - 20,7 кв. м.) ;

- визнати право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в оформленні права на спадщину та видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначене нерухоме майно ;

Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. 175, 176, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинна зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна, право власності на яке за нею просить визнати позивач. Вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта про вартість цього майна).

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, в матеріалах позовної заяви відсутні відомості про дійсну вартість нерухомого майна, стосовно якого виник спір.

Таким чином, за подання до суду даного позову позивач повинна зазначити ціну позову, яка визначається дійсною вартістю спірного нерухомого майна.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 1 та 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За поданням до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі

Оскільки позивачем не надано квитанцію про сплату судового збору, за вимогу майнового характеру в розмірі 3028,00 грн., а також за вимогу не майнового характеру в розмірі 1211,20 грн. позивачу потрібно надати доказ (документ) про оплату вказаних витрат.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Натомість, електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомості офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти Відповідача відсутні.

Вказані вимоги до позовної заяви, щодо обов`язкової наявності відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету до ЦПК України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року.

Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Також Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, те що недоліки не були усунуті повністю, тому суддя вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк три дні для усунення недоліків, шляхом викладення позову у новій та виправленій редакції з зазначенням відомостей ціни позову та зазначенням відомостей електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомості офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти Відповідача, а також доказами, що підтверджують сплату судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 3028,00 грн., а також за вимогу не майнового характеру в розмірі 1211,20 грн.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175,177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражно - будівельного кооперативу «Березняки - 3» Дніпровського району м. Києва, третя особа: сьома Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Яровенко