Ухвала суду № 118317005, 03.04.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6833/24

Провадження № 2-а/752/165/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. , перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Капля Аліна Степанівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому вона просить суд:

- поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №00014297 від 31.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу 8500,00 грн., винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п. 22.5 ПДР україни, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №00014299 від 31.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу 8500,00 грн., винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за п. 22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП;

- справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити;

- сплачену заборгованість у виконавчому провадженні НОМЕР_1 у сумі 18969,00 грн. за платіжною інструкцією №4949 від 07 березня 2024, та сплачену заборгованість у виконавчому провадженні НОМЕР_2 у сумі 18969,00 грн. за платіжною інструкцією №4525 від 05 березня 2024 повернути ОСОБА_1 ;

- судові витрати просила покласти на відповідача.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви до суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з вимогами ч. 1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Статтею 161 КАС України, визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду". Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".

Пр цьому суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Отже, суд звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою щодо оскарження вказаних постанов, шляхом її подачі через канцелярію суду 29.03.2024, про що свідчить відповідний штамп суду.

Щодо дотримання строку звернення до суду позивачем зазначено, що вона є ВПО, тому постанов про притягнення її до адміністративної відповідальності не отримувала, оскільки не проживає за місцем своєї реєстрації. Про наявність вказаних постанов позивачка дізналася вже на етапі їх виконання, під час арешту банківських рахунків. Також вказує, що дізналась про оскаржувані постанови 21.03.2024, коли на електронну адресу адвоката надійшла відповідь №68751 від державного виконавця. Разом з тим, вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки в адвокатському запиті від 17.03.2024 адвокат вже повідомляв державного виконавця про наявність виконавчих проваджень з примусового виконання постанов від 31.10.2023, що свідчить про обізнаність позивача про наявність постанов про притягнення її до адміністративної відповідальності раніше повідомленої дати.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, згідно постанов державного виконавця арешт коштів боржника відбувся 04.03.2024 та 05.03.2024 відповідно, та виконавчі провадження закінчені 06.03.2024 та 11.03.2024 відповідно. До суду з позовом ОСОБА_1 звернулася 29.03.2024.

Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстави для поновлення пропущеного строку неповажною, суд убачає визначені законом підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності такого пропуску.

Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За положеннями ст. 4 Закону України «По судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі позову становить 1211 грн. 20 коп.

Згідно платіжної інструкції від 26 березня 2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подання даного позову.

Натомість, як вбачається із прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено дві немайнові вимоги, а саме про визнання протиправними та скасування постанов серії АА №00014299 та серії АА №00014297, та дві вимоги майнового характеру про повернення сплаченої заборгованості у виконавчому провадженні НОМЕР_1 в сумі 18969,00 грн. та у виконавчому провадженні НОМЕР_2 в сумі 18969,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити за одну немайнову вимогу 605,60 грн. та за дві майнові вимоги 1211,20 грн.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

За змістом ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Вказані дії позивачу слід здійснити у строк не більше десяти днів від дня отримання копії ухвали про залишення його позову без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Капля Аліна Степанівна, до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності- залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк