Рішення № 118312337, 12.04.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/396/24

Провадження № 2-а/739/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді -Іващенка І.К.,

за участі секретаря Шкурат О.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Костюченка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський у спрощеному позовному провадженні заадміністративним позовом ОСОБА_1 , поданого його представником адвокатом Костюченко В.К. до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2024 року, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови серії БАД №177464 від 28.01.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Свої позовні вимоги мотивував наступним.

24.10.2023 інспектором з РПП СПД Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 125, ст.. 126 КУпАП, з формулюванням, що він, керуючи автомобілем ВАЗ 21 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в денную пору часу поза населеними пунктами без включені дені ходових огнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу без включеного ближнього світла фар.

Вказує, що оскільки санкція ст.. 125 КУпАП містить санкцію лише у вигляді попередження, позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу 425 грн. з посиланням на ст.. 126 КУпАП.

На думку позивача, притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є незаконним, а постанова серіїБАД № 177464 від 28.01.2024 є протиправною.

Таким чином, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 177464 від 28.01.2024, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження по справі.

Позивач та його адвокат в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Надав відзив на позовну заяву з додатками та відеозаписом, вказав, що поліцейський здійснюючи розгляд адміністративних справ відносно ОСОБА_1 , діяв у межах своїх повноважень, а постанова серії БАД № 177464 від 28.01.2024 відповідає встановленій формі. За таких обставин просив відмовити у повному обсязі позивачу у позові за безпідставністю вимог.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з постановою серії БАД № 177464 від 28.01.2024, винесеною інспектором з РПП СПД Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області майором поліції ОСОБА_2 , на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП, а саме за те, що 28.01.2024 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.4аПравил дорожнього рухуУкраїни.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Також, ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правилами Дорожнього Руху(ПДР) України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, щостаттею 14 Закону України «Про дорожній рух»передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДРпередбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. п. «а»п. 2.4 ПДРУкраїни на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, крім іншого, пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частиною 1статті 126 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до змісту ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України( даліКАС) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що з самої постанови вбачається, що автомобіль під керуванням позивача був зупинений в АДРЕСА_1 , за рух у світлу пору доби без ближнього світла фар. Отже, притягнення до відповідальності за ст.. 126 КУпАП за рух у світлу пору доби без ближнього світла фар не передбачено.

В судовому засіданні був оглянутий відеозапис, наданий представником відповідача. На відеозаписі зафіксовано, що позивач дійсно не пред`явив посвідчення водія, відповідної категорії на вимогу представника поліції.У зв`язку з відмовою надавати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, інспектором ОСОБА_2 було роз`яснено позивачу, що відносно нього буде складено постанову за порушення вимог п.2.4 (а)ПДРУкраїни та буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП.

У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів відео файли з фіксацією того, як на пряму вимогу інспектора поліції надати посвідчення водія, ОСОБА_1 відмовляє, що свідчить про наявність у діях особи, яка керувала даним транспортним засобом складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 126 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.

Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».

У значених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що 28.01.2024 на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 126 КУпАПскладена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1ст. 126 КУпАП.

Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушенняБАД №177464 від 28.01.2024року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1ст.126 КУпАПє законною та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.126,245,251,252,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9,12,73-77,90,229,242,244-246,262,286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого його представником адвокатом Костюченко В.К. до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.К. Іващенко