Рішення № 11830379, 31.08.2010, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-2942/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої - судді Нізік О.В.

при секретарі – Калініченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною заявою до відповідача. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона працює на ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» за сумісництвом на посаді лікаря функціональної діагностики з 01.11.2002 року (наказ № 343а/ОК). Відповідач з березня 2009 року не виплачував їй заробітну плату, що призвело до тяжкого матеріального та морального становища. Сума заборгованості з заробітної плати за період з березня 2009 року по грудень 2009 року складала 6022 грн. 00 коп. Тривала затримка невиплати заробітної плати призвела до того, що вона не змогла погасити вчасно кредит, в зв’язку з чим створилась заборгованість з відсотків по кредиту у сумі 1515 грн. 00 коп., також утворились борги по сплаті комунальних послуг. Було порушено її звичайний уклад життя, вона знаходилась у постійній моральній напрузі та оскільки вона вимушена була неодноразово звертатись до суду за захистом своїх прав на оплату праці, не мала часу повноцінно відпочивати, що негативно вплинуло на її стан здоров’я. просила стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування завданої моральної і матеріальної шкоди по виплаті кредиту, включаючи штрафні санкції, комісію банку, відсотки за користування кредитним лімітом в сумі 5000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, доповнила що незважаючи на те, що заборгованість з заробітної плати їй на теперішній час виплатили, факт не своєчасної виплати заробітної плати їй з березня 2009 року по грудень 2009 року залишається і вона на протязі року понесла матеріальні та моральні збитки, які просить відшкодувати.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, просив в заявлених вимогах ОСОБА_1 відмовити. Надав до суду письмові заперечення в яких зазначає, що несвоєчасна виплата заборгованості за позовом мала місце із об’єктивних причин – випуск готової продукції зупинено, підприємство тривалий час не працює, розрахункові рахунки підприємства арештовано державною виконавчою службою Красногвардійського району м. Дніпропетровська. Факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру позивачем не доведено.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в цивільній справі, підтвердженими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачка працює на ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» з 01.11.2002 року по теперішній час за сумісництвом на посаді лікаря функціональної діагностики. Згідно довідки ВАТ «Дніпровський машинобудівний завод» № 5100/9-2 від 11.01.2010 року, сума заборгованості по заробітній платі за період з березня 2009 року по листопад 2009 року складала 5592 грн. 00 коп.

04 березня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості із заробітної плати. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.

На сьогоднішній день заборгованість з заробітної плати позивачці сплачена, що підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Стаття 2371 КЗпП України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначає за можливе відшкодування моральної шкоди, викликаної невиплатою належних працівникові грошових сум, виконанням робіт в небезпечних для життя та здоров'я умовах тощо.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини позивач належним чином довела.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника. Як встановлено у судовому засіданні і не заперечувалось представником відповідача позивачці понад рік не виплачувалась заробітна плата.

Визначаючи розмір моральної шкоди,  завданої позивачці в результаті невиплати відповідачем заробітної плати,  суд виходить з того,  що діями відповідача дійсно порушені трудові права позивачки,  а також право власності позивача на кошти,  які їй належать у якості оплати праці,  що призвело до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя,  крім того, суд враховує тривалість періоду,  протягом якого не виплачувалась заробітна плата та розмір заборгованості з заробітної плати,  ту обставину,  що у позивачки створилась заборгованість зі сплати комунальних послуг та кредитних зобов’язань, оскільки вона впродовж року внаслідок невиплати заробітної плати не мала можливості вчасно сплачувати вказані послуги та кредит, а також враховуючи необхідність звернення до суду за захистом свого права на оплату праці, з урахуванням характеру, тривалості моральних страждань позивачки, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов ОСОБА_1, щодо стягнення моральної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3000 грн. 00 коп. В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ "ДМЗ" судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп. з них: судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, враховуючи роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Постановою Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» (із змінами та доповненнями), ст. 68 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), ст. ст. 115, 2371 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод», код ЄДРПОУ 14313332, що розташоване за адресою: 49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп., а також 120 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 171 грн. 00 коп.

В іншій частині заявлених вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя О.В.Нізік