Рішення № 118292109, 02.04.2024, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/80/24

Провадження №2/574/100/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Буринської міської ради Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно, який мотивує тим, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , де розташовані: житловий будинок літ. «А-1», сарай літ. «Б», сарай літ. «В», літня кухня літ. «Г», веранда літ. «г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», сарай літ. «З», погріб літ. «Пг», огорожа №1-2.

04.01.1978 року він зареєстрував місце своєї реєстрації в зазначеному будинку де зареєстрований по теперішній час.

Рішенням №9 виконкому Буринської міської ради народних депутатів від 12.05.1976 року «Про відведення під індивідуальне будівництво земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 », йому була виділена земельна ділянка та надано право на її забудову. Будівництво зазначеного нерухомого майна було проведено на підставі дозволу №102 на право будівельних робіт, виданого районним архітектором Буринського району, яким дозволено йому приступити до будівництва індивідуального житлового будинку за проектом 18-12-46 та інших будівель згідно з планом забудови на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , зі строком закінчення будівельних робіт до 12.03.1981 року.

Рішенням 5 скликання 26 сесії Буринської міської ради від 30.09.2009 року «Про безоплатну передачу громадянам міста у приватну власність земельних ділянок» було вирішено надати дозвіл на розробку технічної документації та передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлового будинку і господарських споруд громадянам м. Буринь, згідно додатку №1. Згідно зазначеного додатку, йому була передана земельна ділянка загальною площею 0,07 га, з яких 0,04 га для обслуговування ЖБ та 0,03 га для ведення ОСГ, по АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що раніше державна реєстрація права власності на вищевказаний будинок з господарськими будівлями та спорудами не проводилася і він не отримував правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно, він вирішив впорядкувати документи на будинок з господарськими спорудами у відповідності до чинного законодавства, а також приватизувати земельну ділянку яка йому передана у власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд громадянам Рішенням 5 скликання 26 сесії Буринської міської ради від 30.09.2009 року.

Оскільки по господарська книга по м. Буринь не велася міською радою, то він не може отримати відповідну виписку, яка б підтверджувала його право власності на зазначене нерухоме майно, що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності за ним у відповідності до ст.31 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За наведених обставин та враховуючи те, що іншим шляхом ніж через суд він не може захистити свої права та інтереси, тому на підставі викладеного, просить суд визнати за ним ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок садибного типу літ «А-1» (загальна площа 81,5 кв.м, житлова 40.4 кв.м.), а також сарай літ. «Б», сарай літ. «В», літню кухню літ. «Г», веранду літ. «г», сарай літ. «Д», сарай літ. «Е», вбиральню літ. «Ж», сарай літ. «З», погріб літ. «Пг», огорожу №1-2, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Буринського районного суду Сумської від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської від 05.03.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Від представника заінтересованої особи Буринської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника, в якій за наявності підстав для задоволення позову, встановлених судом, міська рада не заперечує.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності відповідача.

Заслухавши доводи позивача, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням №9 виконавчого комітету Буринської міської ради депутатів трудящих від 12.05.1976 року ОСОБА_1 по вул. Дзержинського була виділена земельна ділянка та надано право на індивідуальну забудову на земельній ділянці за АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. (а.с.8).

Згідно Дозволу №102 на право будівельних робіт, виданого районним архітектором Буринського району, ОСОБА_1 дозволено приступити до будівництва одноповерхового індивідуального житлового будинку за проектом 18-12-46 та інших будівель згідно з планом забудови на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Буринської міської Ради депутатів трудящих від 12.05.1976 р. №9. Дата початку будівельних робіт: 12.05.1976 р. Дата закінчення будівельних робіт: 12.05.1979 р., яка була продовжена рішенням виконкому Бурнинської міськради від 12.03.80 р. до 12.03.1981 р. (а.с.7).

З копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають в буд. АДРЕСА_1 вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за вищевказаною адресою 09.11.1977 року (а.с.15-17).

Як вбачається архівного витягу рішення 26 сесії 5 скликання Буринської міської ради Сумської області від 30.09.2009 р. «Про безоплатну передачу громадянам міста у приватну власність земельних ділянок» та додатку №1 до вищезазначеного рішення ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,07 га, в тому числі для обслуговування ЖБ 0,04 га та для ведення ОСГ, 0,03 га (а.с.14).

Відповідно архівного витягу розпорядження №10-ОД від 19.02.2016 р. Буринської міської ради Сумської області «Про перейменування вулиць, провулків та інших об`єктів топоніміки АДРЕСА_1 (а.с.13).

Згідно довідки ТОВ «Буринське бюро технічної інвентаризації» житловий будинок АДРЕСА_1 в БТІ обліковується інвентаризаційна справа №181 право власності не зареєстровано до 01.01.2013 р. до державного Реєстру прав власності не заносилось (а.с.12).

21.12.2023 року на замовлення ОСОБА_1 ТОВ «Буринське БТІ» було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.9-11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відомості відсутні (а.с.21).

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Отже виникнення права власності на нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно статті182Цивільного кодексуУкраїни правовласності таінші речовіправа нанерухомі речі,обтяження цихправ,їх виникнення,перехід іприпинення підлягаютьдержавній реєстрації. Державнареєстрація правна нерухомістьє публічною,здійснюється відповідниморганом,який зобов`язанийнадавати інформаціюпро реєстраціюта зареєстрованіправа впорядку,встановленому законом. Відмовау державнійреєстрації правана нерухомість,ухилення відреєстрації,відмова віднадання інформаціїпро реєстраціюможуть бутиоскаржені досуду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Крім того, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно частини 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

За частиною 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Згідно пункту 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 80 Порядку № 1127 визначено, що Державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Якщо у відомостях про адресу завершеного будівництвом об`єкта, передбаченого цим пунктом, відсутні необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, застосовуються пункти 77 або 79 цього Порядку.

Якщо у відомостях про завершений будівництвом об`єкт, передбачений цим пунктом, відсутні необхідні відомості про нерухоме майно, передбачені пунктом 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, застосовується пункт 77 цього Порядку в частині відомостей про технічну інвентаризацію завершеного будівництвом об`єкта.

Згідно статті 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів того, що погосподарська книга Буринською міською радою на час побудови спірного житлового будинку не велася, а також, що це унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на нього у відповідності до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Доказів того, що позивач у встановленому законом порядку звертався до державного реєстратора з приводу проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок та отримав відмову в проведенні такої реєстрації матеріали даної справи також не містять.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач Буринська міська рада не оспорює та не ставить під сумнів право власності позивача на спірний житловий будинок, а позивачем не доведено належними та достатніми доказами, що він позбавлений можливості оформити право власності на будинок в позасудовому порядку, то його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,10,12,13,23,258, 259, 265, 268,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

Відповідач: Буринська міська рада Конотопського району Сумської області, місцезнаходження: 41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; код ЄДРПОУ: 04058025.

Повне судове рішення складено 11.04.024року.

Суддя Т.Р. Гук