Постанова № 118288868, 11.04.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 3/235/1523/24

Єдиний унікальний номер 235/2379/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Токарєва А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Виленька Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, головного сержанта, старшого техніка військової частини НОМЕР_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст.172-15 КУпАП-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2024 року до суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП .

З протоколу про адміністративне правопорушення від 20.03.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 всупереч до вимог ст. ст. 9, 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 20.03.2024 близько 12:00 год. на блок посту поблизу АДРЕСА_2 був виявлений військовослужбовець солдат ОСОБА_2 , який перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння рухався на автомобілі через блок пост, та був зупинений представниками ВСП, саме головний сержант ОСОБА_1 дозволив виїзд солдату ОСОБА_2 на автомобілі, поки останній був у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, головний сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем призваним на службу під час дії мобілізації, займаючи посаду стрільця зенітника в/ч НОМЕР_1 , діючи в порушення своїх статутних обов`язків не контролював свій підлеглий особовий склад, що призвело до втрати контролю над та завдання тілесних ушкоджень його підлеглому військовослужбовцю.

Своїми умисними діями, добре усвідомлюючи їх характер, ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172- 15 КУпАП, в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом, до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду адміністративного матеріалу щодо нього шляхом надсилання смс-повідомленням, в протоколі вказав, що розгляд справи проводити без його участі. Свою провину визнав повністю, просив суворо не карати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 всупереч до вимог ст. ст. 9, 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вчинив недбале ставлення до військової служби, в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 20.03.2024 близько 12:00 год. на блок посту поблизу АДРЕСА_2 був виявлений військовослужбовець солдат ОСОБА_2 , який перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння рухався на автомобілі через блок пост, та був зупинений представниками ВСП, саме головний сержант ОСОБА_1 дозволив виїзд солдату ОСОБА_2 на автомобілі, поки останній був у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, головний сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем призваним на службу під час дії мобілізації, займаючи посаду стрільця зенітника в/ч НОМЕР_1 , діючи в порушення своїх статутних обов`язків не контролював свій підлеглий особовий склад, що призвело до втрати контролю над та завдання тілесних ушкоджень його підлеглому військовослужбовцю.

По даному факту офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ДНПК-2 № 612 від 20.03.2024 року.

Відповідно до ст. ст. 9, 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі-Статуту), командира 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки.

Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, всупереч інтересам служби, головний сержант ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно зі статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців обов`язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, із службовихта особистих питаньвійськовослужбовець повинензвертатися досвого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, ще кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначаюті обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Обов`язки командирів (начальників) визначені статтею 59 Статуту внутрішньо служби Збройних Сил України. Відповідно до цієї статті до обов`язків командир; (начальника), окрім інших, входить: знати стансправ безпосередньопідпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині (у підрозділі), вміння керувати військовою частиною (підрозділом) як у повсякденному житті, так іпід час виконання бойових завдань; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєнню боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військові частині (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.

Обов`язки відповідно до вимог ст.ст. 119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України головний сержант ОСОБА_1 виконував недбало.

ОСОБА_1 надав пояснення, які містяться у протоколі, про те що він 20.03.2024 року допустив виїзд автомобіля з водієм, який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Свою вину визнав повністю.

Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, затв. Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію. Рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Всупереч інтересам служби та наведених вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду і його дії за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП кваліфіковано вірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст.ст.34, 35, 283 КУпАП та враховує ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 33 КУпАП.

З урахуванням особи правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем служби, обставин скоєного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.172-15 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого цією статтею, в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн.

Згідно п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст.ст.172-15 ч.2, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Виленька Коростишівського району Житомирської області, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який перерахувати на (розрахунковий рахунок м. Покровськ UA 108999980313030106000005648, отримувач коштів Донецьке ГУК/Покровська МТГ/21081100, МФО 899998, ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя: А.Г. Токарєв