Рішення № 118288000, 08.04.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/149/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

До Літинського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00013972 від 16.10.2023.

Позов мотивований тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00002381 від 06.12.2022, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн. (суму в подальшому було подвоєно) за те, що 16.10.2023 біля 10:45 год. рухався по автомобільній дорозі Р-60 км 165+000 у Полтавській області на автомобілі MAN TGA д.н.з. НОМЕР_1 та допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: навантаження на осі транспортного засобу на 12% (2,52 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше.

Згідно з відображеними в оскаржуваній постанові результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу - навантаження на строєні вісі 23520 кг.

При цьому, посилання на максимальне навантаження на строєні осі 21 тона та на відстань між осями вказує на контейнеровоз.

Відповідач фактично залишив поза увагою те, що вказаний у постанові автомобіль MAN TGA 18.440 має лише дві осі і строєних осей у нього не має. Відповідач не звернув уваги та не відобразив у постанові, що MAN TGA 18.440 д.н.з. НОМЕР_1 рухався по дорозі із контейнеровозом, а саме спеціалізованим напівпричіпом контейнеровозом/зерновозом KOEGEL SN 24 д.н.з. НОМЕР_2 .

Проте, насправді автомобіль MAN TGA д.н.з. НОМЕР_1 рухався по дорозі із контейнеровозом, а саме спеціалізованим напівпричепом контейнеровозом/зерновозом KOEGEL SN 24 д.н.з. НОМЕР_2 , який обладнаний трьома осями та відстань між ними згідно технічних характеристик станом 1,31 м.

Отже, при вирішенні питання щодо винесення оскаржуваної постанови, відповідач не застосував положення пункту 22.5 ПДР України, а саме, що на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями понад 1,3 до 1,4 метра максимальне значення навантаження для автомобільних доріг державного значення становить 24 тонн.

Отже, працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті було допущено помилку при обранні показника максимально допустимого навантаження при строєних осях контейнеровоза, а саме використане значення 21 тонн замість 24 тонн, оскільки не враховано, що відстань між осями контейнеровоза становить 1,31 м, а не менше вказаного показника.

Так як згідно результатів автоматичної фіксації у постанові вказано навантаження на строєні осі 23520 кг, той цей параметр не перевищує максимально дозволене навантаження у 24 т., яке визначене у п.22.5 ПДР України для строєних осей, відстань між якими від 1,3 до 1,4 м.

Притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вважає безпідставним та необґрунтованим, дана постанова у справі про адміністративне правопорушення не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів. За вказаних підстав звертається до суду з даним позовом.

12.02.2024 ухвалою Літинського районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовною провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву.

19.02.2024 до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в якому не погоджуються з викладеними обставинами у позовній заяві та просять відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вчинене ОСОБА_1 правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM77, Q-free HI-TRAC TMU4 WIM 077*001 - прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів, автомобільна дорога Р-60, км 165+000, Полтавська область, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2842 від 05.09.2023 чинне до 05.09.2024, сертифікат перевірки типу UA TR/001 62-21 Rev.0 (підсистема вагового контролю).

За вказане правопорушення, системою автоматизовано сформовано проект постанови та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Звертають увагу суд, на ту обставину, що відстань між осями та навантаження на осі було зафіксовано в моент проїзду транспортного засобу через систему габаритно-вагового контролю. Жодних доказів на підтвердження того, що в момент фіксації правопорушення відстань між осями та навантаження на вісі були іншими, ніж зафіксовані приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_1 адвокат Ковальчук Є.М. позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому та відповіді на відзив.

Представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Бахур В.В., яка приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її повноважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Судом встановлено, що 16.10.2023 біля 10:45 год. рухався по автомобільній дорозі Р-60 км 165+000 у Полтавській області, зафіксовано транспортний засіб MAN TGA д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: навантаження на осі транспортного засобу на 12% (2,52 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше.

За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті винесено постанову АА № 00002381 від 06.12.2022, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. (а.с.7).

За частиною 2 ст. 132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

У відповідності із свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9-10) ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN TGA д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричепа контейнеровоза/зерновоза KOEGEL SN 24 д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.19), повна маса 35000 кг, маса без навантаження 3870 кг. Особливі відмітки - спеціалізований напівпричіп н/пр контейнеровоз в 2023 р. переобл. в н/пр контейнеровоз/зерновоз з тентом без тенту і №шасі продубльовано в умовах НДБСЕ Сантодор.

Відповідно до відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Когель Україна" за №1803 від 18.03.2024 (а.с.85) судом встановелно, що відповідно до конструкторської документації, на момент виходу з виробництва Koegel Trailer GmbH, Am KOEGEL-Werk, 1, D-89349 Burtenbach, на даному напівпричепу міжосьова відстань становить: 1-2 (1310 мм), 2-3 (1310 мм).

Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП установлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Нормами абз. 2 п. 3 розділу I Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Мініфраструктури №512 від 27.09.2021, (далі - Інструкція) визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абз. 3 п. 8 розділу II Інструкції постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно з п. 1 розділу II Інструкції Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Пунктом 2 розділу II Інструкції визначено, що уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до п. 3 розділу II Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Водночас, відповідно до додатка 1 до вказаної Інструкції, в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).

Проте, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00013972 від 16.10.2023, не зазначено інформації щодо марки, моделі, державного номерного знака напівпричепу (контейнеровоза/зерновоза), який використовувався ОСОБА_1 .

Зокрема, при винесенні оскаржуваної постанови посадовою особою Укртрансбезпеки не було враховано, що транспортний засіб, яким керував позивач, складався з двовісного автомобіля MAN TGA д.н.з. НОМЕР_1 з трьохвісним напівпричепом контейнеровоза/зерновоза KOEGEL SN 24 д.н.з. НОМЕР_2 , у якого міжосьова відстань становить: 1-2 (1310 мм), 2-3 (1310 мм).

Згідно вимог ПДР України, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: понад 1,3 до 1,4 метра становить 24 тонн.

Суд критично ставиться до наданого відзиву, пояснень представника відповідача та не бере їх до уваги, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, в постанові від 16.10.2023 зафіксовано різну відстань між вісями 3-4 і 4-5, яка має бути однаковою і вказана інформація суперечить наданій відповіді від виробника причіпа.

Крім того, Свідоцтво про повірку законодавчо вреугльованого засобу вимірювальної техніки №23-21/00186 (а.с. 60) надане відповідачем містить максимальну допустимі похибки вимірювання, зокрема, довжини ± 0,4 м.

Із наданої позивачем суду відповіді ТОВ "Когель Україна", що у напіпричіпа з VIN: НОМЕР_3 міжосьова відстань становить: 1-2 (1310 мм), 2-3 (1310 мм) є однаковою і враховуючи похибку не може бути різною як зазначено в оскаржуваній постанові.

Крім того, оскаржувана постанова не містить повних даних про транспортний засіб, зокрема про номерні знаки напівпричіпа, яким перевозився груз, що не відповідає ст. 283 КУпАП та Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що позивачу відповідно до параметрів причіпу, відстань строєних вісей складає 1310 мм, тому йому дозволено перевезення вантажу до 24 тонн., що значно більше ніж зафіксовано оскаржуваною постановою.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведенність факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому позовні вимоги визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Питання розподілу судових витрат, суд вирішує відповідно до вимог ст.139 КАС України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн. та відшкодування витрат за правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 229, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови.

Постанову Державної державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення серія АА №00013972 від 16.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП визнати протиправною і скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн. та відшкодування витрат за правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Желіховський Віктор Миколайович