Ухвала суду № 118285961, 09.04.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/24990/21

Провадження № 1-кп/947/179/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарісудового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Від прокурора надійшло письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, ризикі встановлені при обрані запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати, у зв`язку із чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

У судовому засіданні

Прокурор підтримав своє клопотання та просив продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченої просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що на на теперішній час нових ризиків встановлено не було, а ризики, зазначені прокурором є лише припущеннями. Просила врахувати, те, що ОСОБА_4 тривалий час перебуває під вартою, визначений розмір застави є непомірним, просилв зменшити підозрюваній розмір застави.

Обвинувачена підтримала думку свого захисника, просила врахувати позитивні характеристики, а також те, що вона пройшла лікування та застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити визначений розмір застави.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора та захисника, а також матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За змістомстатті 199 КПК Українипідставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, а саме: наявність ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує сформовану практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Щодо розумності строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує рішення в справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, в якому ЄСПЛ зазначив, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Так, суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом психотропних речовин, а тому беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, оскільки розповсюдження особливо небезпечних психотропних речовин завдає істотної шкоди суспільним інтересам, життю та здоров`ю людини, обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачену було оголошено у розшук у зв`язку із її ухиленням від явки до суду без поважних причин, суд приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченої від суду не зменшився та продовжує існувати.

Відповідно до чого заперечення сторони захисту в частині посилання на те, що вказаний ризик є недоведеним слідчий суддя відхиляє.

Також,обвинувачена ОСОБА_4 єпідозрюваноювіншомукримінальномупроваджені, а тому суд приходить до переконання, що ризик у вигляді можливого вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення також продовжує існувати.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченої ухилитися від суду та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, можливо лише шляхом продовження застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Суд враховує попередньо надані характеризуючі обвинувачену матеріалии, зокрема те, що обвинувачена ОСОБА_4 успішно пройшла курс «Шлях ув`язненого» та отримала сертифікат, а також характеристику релігійної організації «Церква християн віри євангельської п`ятидесятників «Новий Єрусалим» міжнародна допомога довіри» видану на ім`я ОСОБА_4 , проте вказане всупереч обставинам кримінального провадження не може беззаперечно свідчити про виправлення ОСОБА_4 , зменшення ризиків або про втрату їх існування.

Отже, будь-яких підтверджених даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування відносно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено та захисником обвинуваченої не надано.

Водночас, враховуючи те, що протягом одного року обвинувачена ОСОБА_4 не внесла заставу (тобто, обрання такого запобіжного заходу окремо є неефективним, оскільки суд при встановленні розміру застави має виходити з того, що особа має реальну можливість внести таку заставу), слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави підлягає зменшенню.

Так, суд приходить до переконання, що застава у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень є помірним, відповідає обставинам кримінального провадження та, в разі її внесення, цілком зможе забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків та буде тим пропорційним заходом, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченої.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо можливого переховування та можливого вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення існує необхідність контролю дій та поведінки обвинуваченої, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, строк тримання під вартою відносно обвнуваченої ОСОБА_4 слід продовжити, зменшивши при цьому розмір застави, визначеної останній в якості альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити строк дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 05.06.2024 року, включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_4 строком до 05.06.2024 року, включно, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає прокурора та/або суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали про продовження строку дії запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою вручити для відома прокурору і обвинуваченій та направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1