Рішення № 118277307, 10.04.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/12/24

пр.№ 2/464/537/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

при секретарі судових засідань БРИНОШ А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, зменшивши вимоги якого просить стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2023 року в розмірі 29330 грн. 99 коп. та судові витрати в розмірі 2684 грн.

Позов мотивує тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії та гарячої води. Відповідачі протягомспірного періодубули власникамиквартири заадресою АДРЕСА_1 . Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . З 01 грудня 2021 року вважається укладеним договір приєднання про надання послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води. Відповідно до вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) зобов`язується своєчасно надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що передбачені цим договором приєднання. Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачі не виконують обов`язку, не здійснюють оплату за фактично спожиту теплову енергію. У зв`язку з порушенням термінів оплати у відповідачів за період з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 29330 грн. 99 коп. Вказану сумуборгу проситьстягнути звідповідачів впримусовому порядку,а такожвідшкодувати понесенісудові витрати.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 15 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 01 лютого 2024 року.

30 січня 2024 року відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позов, за змістом якого просить відмовити у позові в частині стягнення з нього заборгованості, з огляду на відсутність в нього заборгованості. Зазначає те, що відомості про нарахування та сплату послуг з 01 травня 2018 року по 31 серпня 2023 року подані позивачем не відповідають дійсності. Період нарахування боргу з травня 2018 року по липень 2019 року в сумі 19950 грн. 80 коп. його не стосується, так як він не був власносиком квартири. Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2018 року по 31 серпня 2023 року вважає, що позивачем пропущено позовну давність. Визнає суму заборгованості за період з травня 2023 року по грудень 2023 року в розмірі 1391 грн. 75 коп., проте така ним сплачена, що підтверджується квитанцією від 30 січня 2024 року.

Ухвалою суду від 01 лютого 2024 року розгляд справи відкладено на 19 лютого 2024 року, за клопотанням представника позивача, у зв`язку з наданням часу для ознайомлення з відзивом.

19 лютого 2024 року розгляд справи відкладено на 07 березня 2024 року, за клопотанням представника позивача.

07 березня 2024 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2024 року, у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 25 березня 2024 року прийнято заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та розгляд справи відкладено на 10 квітня 2024 року.

10 квітня 2024 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та виключено з числа відповідачів ОСОБА_5 . Крім того, представник позивача уточнила період заборгованості.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з`явивилася, проте подала заяву в якій просить про розглядати справу у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, з урахуванням зменшення позовних вимог, та просить такий задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Також подав письмові пояснення, за змістом яких просить відмовити в задоволені позову в частині вимог до нього, оскільки у 2019 році ОСОБА_5 подарував йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Інші 2/3 частини квартири знаходяться у власності ОСОБА_4 . З 2019 року щомісячно здійснює оплату, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, вартості житлово- комунальних послуг, наданих ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №357388322 від 07 грудня 2023 року.

Як вбачається з копії договору дарування 1/3 частки квартири від 06 серпня 2019 року, ОСОБА_5 подарував належну йому частку квартири ОСОБА_3 , у зв`язку з чим останній набув право власності на 1/3 частки у квартирі АДРЕСА_2 .

Враховуючи зазначене, з 06 серпня 2019 року, власниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_4 (2/3 частки).

Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійснення своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

01 грудня 2021 року між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та відповідачами укладено договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води. Вказаний договір є публічним договором приєднання.

За умовами договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Згідно ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частини третьої споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 одоособово здійснює оплату за послуги з централізованого опалення, відповідно до належної йому частки в квартирі, що підтверджується копіями квитанцій, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене, підстави для стягнення з нього заборгованості відсутні, у зв`язку з чим позов в частині вимог до ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.

Відповідно до заявлених позовних вимог та розрахунку заборгованості, заборгованість за надані послуги з централізованого опалення до квартири АДРЕСА_2 за період з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2023 року, становить 29330 грн. 99 коп.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, ухвалюючи рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, зважаючи на обов`язок ОСОБА_4 відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 29330 грн. 99 коп., що відповідає частці ОСОБА_4 у спільній власності.

З огляду на зазначене позов підлягає до часткового задоволення.

Крім того, з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивача підлягають стягненню 2684 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО», ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження м.Львів, вул.Д.Апостола,1 заборгованість занадані послугиз централізованогоопалення в розмірі 29330 грн. 99 коп. та 2684 грн. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК