Ухвала суду № 118268146, 10.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

10 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10235/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить суд:

- визнати незаконними та неправочинними дії відповідача щодо припинення, починаючи з 01.12.2023 року, виплати нарахованої за період з 01.05.2010 року по 01.11.2011 року відповідачем його пенсії, яка станом на 01.11.2011 року нарахована відповідачем в сумі 5096 грн.;

- скасувати розпорядження від 24.11.2011 року, протокол від 24.11.2011 року та розпорядження від 01.12.2011 року відповідача по його пенсійній справі №168196 щодо перерахування та зменшення розміру його щомісячної пенсії з 01.11.2011 року;

- визнати законним розмір його пенсії, який нарахований відповідачем в порядку виконання постанови від 23.11.2010 року Кіровського районного суду міста Кіровограда по адміністративній справі №2а-9110/10, і підтвердженого відповідачем в своїх розпорядженнях від 02.08.2011 року та від 01.10.2011 року по пенсійній справі №168196.

Ухвалою судді від 19.12.2023 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана до суду без дотримання вимог частини 6 статті 161 КАС України. Позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

На виконання цієї ухвали позивач подав заяву від 28.02.2024 року про поновлення строку звернення до суду, у якій вказав, що предметом спору є порушення його прав, які сталися починаючи з 01.12.2023 року, і шестимісячний строк звернення для цих вимог не закінчився.

Ухвалою судді від 04.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Суд вирішив перевірити питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом у ході судового розгляду справи, дослідивши матеріали пенсійної справи позивача.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Окремо відповідач наполягав на тому, що позивач без поважних причин пропустив передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.11.2011 року, що має наслідком залишення позову без розгляду.

Суд установив, що предметом спору у цій справі є рішення та дії відповідача, прийняті/вчинені у 2011 році, з приводу перерахунку пенсії, призначеної позивачу за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач звернувся до суду з цим позовом у грудні 2023 року, стверджуючи, що у листопаді 2011 року розмір його пенсії було протиправно зменшено, а всупереч постанові Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.11.2010 року у справі №2а-9110/10, державна та додаткова пенсія, передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплачуються йому з листопада 2011 року у розмірі меншому, ніж установлено законом, оскільки пенсійний орган не застосовує при їх обчисленні розмір мінімальної пенсії за віком, установлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позивач у позові вказує, що відповідно до статті 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009, постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а на його вимоги не розповсюджуються будь-які строки давності або строки звернення до суду.

Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить такі норми.

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла до висновку, що норми статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Оскільки цей спір виник щодо порушення законодавства при визначенні розміру пенсії позивача, а не щодо виплати вже нарахованих сум пенсій на минулий час, тому підстави для виплати пенсій без обмеження будь-яким строком у даній справі відсутні.

До спірних правовідносин також не застосовуються норми частини 2 статті 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо періоду, за який можливий перерахунок раніше призначеної пенсії, оскільки цей спір не стосується перерахунку пенсії при виникненні підстави для її підвищення, зокрема у зв`язку з поданням пенсіонером додаткових документів про вік, стаж, заробіток та інших.

Щодо норми статті 76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", яка передбачає, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю особи, не обмежується строком давності, то суд її не застосовує, оскільки ця норма регулює питання відшкодування ядерної шкоди в порядку цивільного судочинства і не поширюється на правовідносини щодо призначення, обчислення, перерахунку та виплати пенсій, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 є помилковим, оскільки зазначеним рішенням визнано неконституційним положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов`язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України.

Наведені у позовній заяві посилання на постанови Верховного Суду за 2018 - 2020 роки суд відхиляє та зазначає, що після їх прийняття Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, у якій відступив від попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

У справі №240/12017/19, яка також стосувалася перерахунку та виплати пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Верховний Суд, усуваючи розбіжності в тлумаченні норм права щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, сформував такий правовий висновок щодо застосування статті 122 КАС України у спорах зазначеної категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Суд зазначає, що позивач, отримуючи пенсію щомісяця, знав про її розмір, а також мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, зокрема, починаючи з листопада 2011 року. Отже, з дня отримання пенсійної виплати позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Тож направлення позивачем заяви до ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 16.10.2023 року, у якій він оскаржував дії пенсійного орану щодо заниження з 01.11.2011 року розміру його пенсії, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями відповідача щодо обчислення пенсії, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Подання цієї заяви не може вважатися етапом досудового порядку вирішення спору, оскільки при її направленні не дотримано процедуру подання скарги до органу ПФУ вищого рівня, передбачену Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №18-6 від 12.10.2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 року за №1241/14508. Тож звернення позивача до відповідача із цією заявою не дає підстав для застосування правил обчислення строку звернення до суду, наведених у частині 4 статті 122 КАС України.

Суд вважає, що з огляду на строки звернення до адміністративного суду, установлені частиною 2 статті 122 КАС України, зважаючи на те, що позов подано до суду 14.12.2023 року, судовому захисту підлягають порушені права позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому законом, у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду, тобто починаючи з 14.06.2023 року, а спірними є правовідносини, які виникли починаючи з цієї дати.

Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування строків звернення до суду з приводу виплати та перерахунку пенсій, доплат, компенсацій, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які наведені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі №1.380.2019.005964, від 20.09.2021 року у справі №343/2428/16-а, від 03.11.2021 року у справі №240/8934/19, від 18.11.2021 року у справі №460/4955/20, від 09.02.2022 року у справі №460/8776/20, від 01.06.2022 року у справі №460/100/21, від 20.07.2022 року у справі №460/1483/20, від 17.01.2023 року у справі №620/2043/19.

Позивач у заяві від 28.02.2024 року про поновлення строку звернення до суду не навів будь-яких поважних причин, у зв`язку з якими він зволікав з поданням цього позову щодо оскарження рішень та дій пенсійних органів, вчинених з приводу обчислення, перерахунку та виплати пенсії у період з 01.11.2011 року по 13.06.2023 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, якою установлено таке:

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За правилами пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У ході судового розгляду справи суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 01.11.2011 року по 13.06.2023 року. Тож у цій частині вимог позов слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині вимог про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії за період з 01.11.2011 року по 13.06.2023 року залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ