Рішення № 118267663, 05.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року м. Київ№ 640/20229/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 липня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач 1/ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі відповідач 2/ДПС України), в якому просила суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00178793315 від 22 грудня 2020 року, №0438452414 від 04 червня 2021 року, рішення про результати розгляду скарги №3716/Л/99-00-06-01-04-09 від 26 травня 2021 року;

здійснити перерахунок суми штрафу з несвоєчасною сплатою платежів єдиного податку за дати 20 січня 2018 року, 20 жовтня 2018 року, 20 лютого 2019 року, 20 жовтня 2019 року із застосуванням норм статті 124.1 Податкового кодексу України та письмово повідомити позивача щодо суми нарахованого штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати єдиного податку складено акт від 01.12.2020 №6483/Ж5/26-15-33-15-11. 22.12.2020 за результатами перевірки відповідач 1 виніс податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 5057,6 грн згідно зі статтею 122 Податкового кодексу України за порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України. Не погодившись із вказаним рішенням позивачем було подано скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.12.2020 №00178793315 в частині визначення суми застосованої штрафної санкції у розмірі 417,30грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. 04 червня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0438452414, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 4640,30 грн згідно зі статтею 122 Податкового кодексу України за порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України. Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими що підлягають скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 відкрито провадження у справі №640/20229/21. Судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

18 серпня 2021 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. За наслідками камеральної перевірки позивача встановлено порушення строків сплати авансових внесків по єдиному податку, що є порушенням вимог п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до п.122.1 ст.122 Податкового кодексу України. З урахуванням рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09, ГУ ДПС у м. Києві 04.06.2021 прийнято рішення №0438452414, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 4640,30грн згідно зі статтею 122 Податкового кодексу України за порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/20229/21 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

01 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 прийнято справу №640/20229/21 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 01.12.2023 по справі №640/20229/21 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України 06.12.2023.

Відповідач 2 правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 КАС України позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС України у м. Києві за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 складено акт від 01.12.2020 №6483/Ж5/26-15-33-15-11.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 5057,6 грн згідно зі статтею 122 Податкового кодексу України за порушення п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем було подано скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 22.12.2020 №00178793315 в частині визначення суми застосованої штрафної санкції у розмірі 417,30 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

04 червня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки від 01.12.2020 №6483/Ж5/26-15-33-15-11 та рішення ДПС України від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09 про результати розгляду скарги, прийнято податкове повідомлення-рішення №0438452414, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за затримку сплати авансових внесків єдиного податку у розмірі 4640,30 грн згідно зі статтею 122 Податкового кодексу України за порушення п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно із пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 122.1 статті 122 ПК України несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається із рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09, перевіркою встановлено порушення термінів сплати авансових внесків з єдиного податку, а саме:

- щодо терміну сплати 20.12.2017 зараховано платіж 21.12.2017 - 640,00 грн;

- щодо терміну сплати 20.01.2018 зараховано платіж 22.01.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.02.2018 зараховано платіж 21.02.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.05.2018 зараховано платіж 21.05.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.08.2018 зараховано платіж 21.08.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.09.2018 зараховано платіж 21.09.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.10.2018 зараховано платіж 23.10.2018 - 744,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.01.2019 зараховано платіж 21.01.2019 - 834,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.02.2019 зараховано платіж 27.02.2019 - 834,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.04.2019 зараховано платіж 22.04.2019 - 834,60 грн;

- щодо терміну сплати 20.05.2019 зараховано платіж 23.05.2019 834,60грн;

- щодо терміну сплати 20.07.2019 зараховано платіж 22.05.2019 834,60грн;

- щодо терміну сплати 20.10.2019 зараховано платіж 23.10.2019 834,60грн;

Разом з тим, авансові внески з єдиного податку за спірні періоди сплачувалися позивачем щомісячно, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи:

- квитанція від 20.12.2017 №1084-7788-6881-8887, яка свідчить про сплату єдиного податку за грудень 2017 року в розмірі 640,00 грн 20.12.2017;

- квитанція від 22.01.2018 №1117-5054-8772-8744, яка свідчить про сплату єдиного податку за січень 2018 року в розмірі 744,60 грн 22.01.2018;

- квитанція від 20.02.2018 №1146-7469-1362-3924, яка свідчить про сплату єдиного податку за лютий 2018 року в розмірі 744,60 грн 20.02.2018;

- квитанція від 20.05.2018 №1235-4035-6012-3966, яка свідчить про сплату єдиного податку за травень 2018 року в розмірі 744,60 грн 20.05.2018;

- квитанція від 20.08.2018 №1327-7201-4676-7400, яка свідчить про сплату єдиного податку за серпень 2018 року в розмірі 744,60 грн 20.08.2018;

- квитанція від 20.09.2018 №1358-6954-1116-1480, яка свідчить про сплату єдиного податку за вересень 2019 року в розмірі 744,60 грн 20.08.2018;

- квитанція від 22.10.2018 №1390-7301-7876-7838, яка свідчить про сплату єдиного податку за жовтень 2018 року в розмірі 744,60 грн 22.10.2018;

- квитанція від 19.01.2019 №1479-5982-0238-3813, яка свідчить про сплату єдиного податку за січень 2019 року в розмірі 834,60 грн. 19.01.2019;

- квитанція від 26.02.2019 №1517-6867-7509-9155, яка свідчить про сплату єдиного податку за лютий 2019 року в розмірі 834,60 грн. 26.09.2019;

- квитанція від 19.04.2019 №4М10-94НТ-3Н01-Н6МХ, яка свідчить про сплату єдиного податку за квітень 2019 року в розмірі 834,60 грн 19.04.2019;

- квитанція від 23.05.2019 №8984-2АК1-К035-268Т, яка свідчить про сплату єдиного податку за травень 2019 року в розмірі 834,60 грн 23.05.2019;

- квитанція від 19.07.2019 №25Н6-К7АС-8АС9-К9ТС, яка свідчить про сплату єдиного податку за липень 2019 року в розмірі 834,60 грн 19.07.2019;

- квитанція від 22.10.2019 №К78Х-0А9Р-АС13-0А8А, яка свідчить про сплату єдиного податку за жовтень 2019 року в розмірі 834,60 грн 22.10.2019.

За приписами п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків або відділення операторів поштового зв`язку (пункт 57.5 статті 57 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що авансові внески з єдиного податку за спірні періоди сплачувались позивачем щомісячно, вчасно, окрім платежів за січень 2018 року(2 дні прострочки), за жовтень 2018 року (2 дні прострочки), за лютий 2019 року (4 дні прострочки), за травень 2019 року (3 дні прострочки), за жовтень 2019 року (2 дні прострочки).

Тобто відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції за вчасну сплату авансових платежів з єдиного податку за грудень 2017 року, лютий 2018 року, травень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, січень 2019 року, квітень 2019 року.

Таким чином, з наведених вище мотивів, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.06.2021 №0438452414 підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00178793315 від 22 грудня 2020 року суд зазначає наступне.

Як вже суд зазначав раніше, за результатами перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 5057,6 грн згідно зі статтею 122 ПК України за порушення пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачкою було подано скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 22.12.2020 №00178793315 в частині визначення суми застосованої штрафної санкції у розмірі 417,30грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

04 червня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві на підставі акту камеральної перевірки від 01.12.2020 №6483/Ж5/26-15-33-15-11 та рішення ДПС України від 26.05.2021 №3716/Л/99-00-06-01-04-09 про результати розгляду скарги, прийнято податкове повідомлення-рішення №0438452414, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій у розмірі 4640,30 грн згідно зі статтею 122 ПК України за порушення пункту 295.1 статті 295 ПК України.

Тобто оскаржене рішення податкового органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку, у зв`язку із прийняттям нового податкового рішення на меншу суму штрафних санкцій. Тому, суд не надає оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315.

Податкове повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315 є нечинним і такими, що не створює для позивача будь-яких наслідків у вигляді настання факту узгодження податкових зобов`язань та, відповідно, набуття ними статусу податкового боргу. Тому у задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2020 №00178793315 необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги №3716/Л/99-00-06-01-04-09 від 26 травня 2021 року суд зазначає наступне.

Само по собі рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження рішення податкового органу, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків для позивача. Запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушені права.

Доводи позивача отримали оцінку суду під час розгляду цієї справи, а не шляхом оцінки рішення, прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження спірного рішення, який при цьому, здійснював свої дискреційні повноваження, внаслідок чого суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на спірне податкове повідомлення рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №500/449/19.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискреційні повноваження (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №810/869/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/24656/15, а також від 28 листопада 2022 року у справі № 400/852/20.

З огляду на зазначене, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №3716/Л/99-00-06-01-04-09 від 26 травня 2021 рок також належить відмовити.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 908 грн згідно квитанції від 16.07.2021 №81922.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення ГУ ДПС у м. Києві, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.06.2021 форми «Ш» №0438452414, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за затримку сплати авансових внесків єдиного податку у розмірі 4640,30 гривень.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 гривень (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.