Ухвала суду № 118265646, 04.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

04 квітня 2024 р.Справа №160/8521/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 18.03.2024 по ВП №74487201 та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди по ВП №74487201 від 18.03.2024.

Одночасно з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньову Максиму Олександровичу, або будь-якому іншому державному/ приватному виконавцю вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу, виданому на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року по справі №904/5129/23 до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі.

Заява обґрунтована незгодою заявника з постановами приватного виконавця ухваленими в виконавчому провадженні №74487201 з виконання наказу виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року. Позивач вважає такі постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки винесені з перевищенням та зловживанням своїми повноваженнями. Приватний виконавець протиправно відкрив виконавче провадження за відсутності наданих на це повноважень та протиправно наклав арешт на рахунки боржника. Накладення арешту на рахунки боржника постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича за ВП №74487201, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють в АТ «Дніпропетровськгаз».

Вирішуючи питання наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову в даній справі, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, положення статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Позивач зазначає, що накладення арешту на рахунки боржника постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича за ВП №74487201, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, що працюють в АТ «Дніпропетровськгаз».

Суд не вважає зазначені доводи такими, що дають підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки у випадку незгоди боржника з постановою про арешт його рахунків, останній не позбавлений права та можливості на оскарження такої постанови у порядку встановленому чинним законодавством.

Також, у випадку незгоди з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем, на що також посилається заявник в якості підстави для застосування заходів забезпечення позову, останній може таку постанову оскаржити.

Слід зазначити, що до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, на підтвердження доводів заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або співробітників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», за захистом яких позивач звернувся до суду.

Надані заявником постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про основну винагороду, про арешт коштів та майна не підтверджують такі обставини як: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або співробітників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача або співробітників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, у вирішенні питання про забезпечення позову суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

На переконання суду, наведені заявником обставини не є достатніми для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника або співробітників Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Всі наведені позивачем доводи є припущеннями, які не підтверджуються жодними доказами. Доводи заявника, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущенні, що без цього буде завдано шкоду законним правам та інтересам.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Окремо суд звертає увагу, що предметом позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» є визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 18.03.2024 по ВП №74487201 та визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди по ВП №74487201 від 18.03.2024.

Зазначена постанова ухвалена приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим Максимом Олександровичем по ВП №74487201, яке відкрито для примусового виконання наказу, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року по справі №904/5129/23.

При цьому, заявник оскаржуючи виключно дії по ухваленню та саму постанову про стягнення основної винагороди, просить суд заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньову Максиму Олександровичу, або будь-якому іншому державному/ приватному виконавцю вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу, виданому на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року по справі №904/5129/23 до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі.

В даному випадку, заявлений заявником спосіб забезпечення позову направлений не лише на відповідача приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, а на необмежене коло осіб, оскільки заявник просить заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньову Максиму Олександровичу, або будь-якому іншому державному/ приватному виконавцю, вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню.

Також, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу, виданому на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2024 року по справі №904/5129/23, що свідчить про фактичне зупинення судом адміністративної юрисдикції виконання судового рішення господарського суду, на підставі якого видано наказ.

Враховуючи що предметом позову є протиправність постанови про стягнення основної винагороди, заборона вчиняти будь які дії по виконанню наказу свідчить про невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, заявленим позовним вимогам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Отже заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі виникнення відповідних підстав для цього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська