Рішення № 118261520, 10.04.2024, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/514/24

Провадження № 2/689/254/24

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2024 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці в режимі відеоконференції цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до ОСОБА_1 ,

про стягнення 198697,84 грн. заборгованості,

встановив:

ТОВ "Коллект Центр" звернулось із позовом до відповідача про стягненнязаборгованості.Позовна заявамотивована тим,що позивачнабув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх обов`язків за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 198697,84 грн., з яких заборгованість за кредитом 61354,20 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 89478,96 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими станом на 08.02.2024 р. 47864,68 грн..

Представник ТОВ "Коллект Центр", в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій позов визнав повністю, просив зменшити витрати на правничу допомогу до 3000,00 грн. та розстрочити суму боргу на тридцять шість місяців. Крім того просив розглянути справу без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.02.2021 р. між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №511446 відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 62500 грн., зі сплатою процентів, строком на 1095 днів до 15.02.2024 р.. При цьому, відповідно до п. 2.1. договору, кредит видається в сумі 50000 грн. на користь споживача, а решта 12500 грн. на користь ТОВ «Слон кредит» на виконання зобов`язань споживача зі сплати процентів за перший день користування кредитом. Пунктом 1.5. Договору кредиту передбачено, що відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.

Також того ж дня ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів до договору.

ТОВ "Слон кредит" належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується платіжним дорученням №491 від 15.02.2021 р.. Однак, ОСОБА_1 не в повній мірі виконував свої зобов`язання і не погашав кредит, що підтверджується розрахунком.

26.11.2021 р. між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №26-11/2021/13, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредит) у т.ч. договір про надання споживчого кредиту №511446 від 15.02.2021 р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 .. Зазначене також підтверджується Витягом з Додатку реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/2021/13 від 26.11.2021 р.

10.03.2023 р. ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01, в тому числі за договір про надання споживчого кредиту №511446 від 15.02.2021 р., що укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 .. Зазначене також підтверджується Витягом з Додатку реєстру боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023 р.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк виконання обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Ст. 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується і відповідачем у письмовій заяві визнається, що відповідач порушував свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 08.02.2024 р. за ним утворилась заборгованість в сумі 198697,84 грн., з яких 61354,20 грн. заборгованість за тілом кредиту, 89478,96 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 47864,68 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту.

Сума заборгованості відповідачем визнається. Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1,3-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, у зв`язку із чим відповідне клопотання відповідача про надання розстрочки більшої тривалості не відповідає закону.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26.12.2003 р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Підставами длязадоволення заявипро відстрочку,розстрочку виконаннярішення можутьбути обставини,якими йоговиконання ускладнюєтьсячи видаєтьсянеможливим.Відстрочка аборозстрочка виконаннярішення допускаютьсяу винятковихвипадках ізалежно відобставин справи. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, відповідачем не подано жодного доказу чи пояснення щодо наявності таких обставин. З врахуванням цього, суд приходить до висновку, що клопотання про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позову понесено судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 3028 грн. а також сплачено витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн..

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 р.; платіжну інструкцію №413000009 від 09.02.2024 р.; прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги №317 від 07.02.2024 р.; витяг з акту №4 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 р..

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

На думку суду, понесені ТОВ "Коллект Центр" витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. є не співмірними ціні позову, складності вирішеного питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оскільки позовна заява є типовою для такого роду справ, об`єктивно не вимагає для її складання зазначеного у заявці від 07.02.2024 р. часу (7,5 год), а тим більше за умови проведення попередніх консультацій із вивченням документів. Окрім того, послуга з «підготовки пропозицій» по-суті дублює надання консультацій, у зв`язку із чим сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 14000 грн..

Згідно із ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача, а відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв`язку із визнанням позову до початку розгляду справи по суті слід повернути позивачу 50% сплаченого судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 141, 142, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926) 198697,84грн..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (м.Київ,вул.Мечнікова,3,оф.306,ЄДРПОУ 44276926) 14000,00грн. витрати понесені на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Коллект Центр" (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ЄДРПОУ 44276926) 1514,00 грн.судового збору.

Повернути ТОВ "Коллект Центр" (м.Київ,вул.Мечнікова,3,оф.306,ЄДРПОУ 44276926)з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позовної заяви судового збору, а саме 1514,00 грн., які сплачено відповідно до платіжної інструкції: №0416270045 від 23.02.2024 р..

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.